спарженята | подкаст терапія 🖤🤍

Добрий ранок 😌


Навколо передбачуваної користі психотропних речовин існує кілька міфів і помилкових уявлень. Ці міфи часто сприяють неправильному або надто оптимістичному погляду на ці речовини, іноді призводячи до неправильного використання або зловживання ними.

Важливо розвінчати ці міфи, щоб сприяти більш точному розумінню потенційних ризиків і переваг психотропних речовин:

⛔️ Міф: Психотропні речовини можуть вирішити всі ваші проблеми.
🔺Реальність: хоча деякі психотропні речовини можуть запропонувати терапевтичні переваги за призначенням лікаря, вони не є панацеєю. Вони не можуть вирішити всі життєві проблеми, і покладатися лише на них у розв’язанні проблем може призвести до залежності та нехтування іншими стратегіями подолання проблем.
⛔️ Міф: Психотропні речовини абсолютно безпечні, якщо вживати їх у помірних кількостях.
🔺Реальність: навіть якщо вживати їх у помірних кількостях, вони несуть ризик, зокрема фізичну та психологічну шкоду.
⛔️ Міф: Психотропні речовини можуть підвищити креативність і продуктивність.
🔺Реальність: хоч і існує суб’єктивна думка, що під впливом певних речовин відчувається підвищення творчого потенціалу або продуктивність, наукові докази неоднозначні. У багатьох випадках вживання психотропних речовин може порушити когнітивні функції, судження та мотивацію.
⛔️ Міф: натуральні психотропні речовини безпечніші за синтетичні.
🔺Реальність: безпека препарату не залежить лише від того, природний він чи синтетичний. Багато природних психотропних речовин можуть бути токсичними або мати непередбачуваний ефект. Та, навпаки, деякі синтетичні психотропні препарати були розроблені для терапевтичних цілей і підлягають суворому тестуванню та регулюванню.
⛔️ Міф: Психотропні речовини нешкідливі, оскільки століттями використовувалися в традиційній медицині та ритуалах.
🔺Реальність: історичне використання психотропних речовин у традиційному контексті не гарантує їх безпеки чи ефективності в сучасних умовах. Традиційне використання часто передбачало певні ритуали, дозування та культурні контексти, які відрізняються від сучасного рекреаційного чи лікувального використання.
⛔️ Міф: Психотропні речовини не викликають звикання, якщо їх вживати в рекреаційних цілях.
🔺Реальність: багато психотропних речовин, навіть ті, що вживаються в рекреаційних цілях, можуть викликати звикання або залежність. З часом люди можуть розвинути толерантність і відчувати симптоми відміни.
⛔️ Міф: вживання психотропних речовин може допомогти вам «знайти себе» або досягти духовного просвітлення.
🔺Реальність: люди можуть розповісти про глибокий досвід «просвітлення» під час вживання психотропів, але цей досвід дуже суб’єктивний і може бути непередбачуваним. Прагнення до духовного зростання чи самопізнання не повинно покладатися виключно на психоактивні речовини, оскільки вони можуть мати непередбачені негативні наслідки.
⛔️ Міф: Психотропні речовини – це нешкідливий спосіб розслабитися чи відпочити.
🔺Реальність: звісно, деякі речовини спочатку можуть викликати розслаблення або ейфорію, але вони також можуть призвести до несприятливих наслідків, включаючи тривогу, депресію та залежність. Покладатися на речовини для боротьби зі стресом може бути контрпродуктивним у довгостроковій перспективі.
⛔️ Міф: легко контролювати та припинити вживання психотропних речовин, якщо захочеш.
🔺Реальність: багатьом особам, які зловживають психотропними речовинами, важко контролювати або припинити їх вживання через розвиток фізичної або психологічної залежності. Часто потрібна професійна допомога та підтримка.
⛔️ Міф: легальні лікарські трави або «природні кайфи» є безпечною альтернативою традиційним наркотикам.
🔺Реальність: «легальні наркотичні засоби» або лікарські трави також можуть нести ризики, оскільки вони можуть містити невідомі або потенційно шкідливі компоненти. Юридичний статус не обов'язково означає безпеку.

Доброго ранку😌

Сьогодні пропоную детальніше розібрати таке явище як апатія.

Апатія – це стан, який може вразити кожного з нас на різних етапах життя. Це відчуття втрати інтересу та мотивації, відмови від активності та звичних занять. Апатія може виникати внаслідок різних факторів – від банальної втоми та стресу до серйозних психічних розладів.

Зовні апатія може виявлятися в байдужості до навколишнього світу, втрати продуктивності та пасивності. Людина відчуває, що у будь-яких її діях немає сенсу, і це може стати причиною соціальної та емоційної відчуженості.

Серед можливих причин апатії:

📌стресові ситуації
📌втома
📌втрата близьких
📌фізичні захворювання
📌 депресія
📌 тривалі конфлікти чи невдоволеність життям.

Як позбутися від апатії?

📍Перш за все, важливо звернути увагу на своє фізичне та психічне здоров'я. Регулярна фізична активність, збалансоване харчування та повноцінний сон можуть допомогти покращити настрій.

📍Важливо також звернутися до спеціаліста – психолога або психіатра – якщо апатія перетворюється на депресію або інший серйозний розлад.

📍Для подолання апатії можна спробувати нові заняття, хобі, зробити перерву від рутинної роботи тощо.

Загалом, апатія – це сигнал від організму, який вимагає уваги. Важливо вчасно розпізнавати та реагувати на цей стан, піклуючись про своє фізичне та психічне здоров'я, а також шукати підтримку від фахівців та близьких.

Доброго ранку 😌

Сьогодні про резильєнтність (від англ. resilience) - це здатність людини відновлюватись після негативних подій або стресових ситуацій.

Резильєнтність є важливим фактором для досягнення успіху, особистісного зростання та здоров'я.

Резильєнтність можна розвинути. Я підготував кілька порад, які допоможуть вам в цьому:

1. Фіксуйтеся на хорошому. Оптимізм і віра в себе допоможуть вам подолати перешкоди.

2. Розвивайте свої соціальні зв'язки.Маючи підтримку родини та друзів, ви зможете легше впоратися з труднощами.

3. Будьте гнучкими.Навчіться адаптуватися до нових обставин і змін.

4. Будьте активними. Займайтесь фізичною активністю, релаксуйте, медитуйте або оберіть методи, що допомагають вам зменшити стрес.

5. Навчіться вирішувати проблеми. Вдосконалюйте свої навички пошуку рішень. Ви можете набагато більше ніж здається.

6. Дбайте про себе. Бережіть своє фізичне та емоційне здоров'я. Відновіть режим сну, здорове харчування та регулярну фізичну активність.

Доброго ранку всім ☀️


Як екологічно завершити стосунки?

Людина переживає особливий ступінь страждань, коли її покинули та навіть не пояснили чому. Проблема полягає в тому, що, як я вже говорив раніше, один із базових страхів — це страх невизначеності та невідомості. Через це людина відчуває не просто дискомфорт від розлучення, а ще й нерозуміння та страх того, що це може повторитись. Інакше кажучи, людина перебуває у стані тривоги.

Тому коли нас кидають і не пояснюють причину, ми справді відчуваємо цілий спектр негативних емоцій і страждаємо значно більше, ніж страждали б, якби нам пояснили, чому насправді нас залишили одних.

Що ж робити, якщо ви ініціатор завершення відносин?

📌проявити людяність і не давати надії на те, що колишній (колишня) має шанси повернути ці відносини;

📌не намагатися переконати колишнього (колишню) в тому, що стосунки були помилкою

📌найкраще, що ви можете зробити, це мінімізувати контакт для того, щоб колишній (колишня) якнайшвидше забув(ла) про той досвід, який пережив(ла) і міг(могла) рухатися далі

Найгірша стратегія при розлученні — постійне нагадування про себе. Інакше кажучи, якщо ви постійно миготітиме перед очима у людини, відправлятимете їй подарунки для того, щоб загладити власну провину тощо — це лише погіршуватиме стан.

Однак пам'ятайте, що важливо не так забути людину, як згадати про себе і свої потреби. До певного моменту нам здається, що життя нескінченне, однак рано чи пізно ми стикаємося з тим, що надто мало часу приділяли собі.

Доброго ранку всім☀️

Трохи корисної інформації:

Як впоратися з болем розставання?

Я впевнений, що багато хто з вас переживав розставання. Коли стосунки добігають кінця, дистанціюватися від партнера є складним, але дуже важливим рішенням. І це робиться не тому, що ви слабкі чи не любите людину. Це лайфхак, який дозволить вашому мозку уникнути факторів, що знову викликають почуття та емоції пов'язані з минулим. І як результат — легше та швидше пройти момент розлучення. І тут вам допоможе кілька простих порад:

📌Якщо у вас є якісь речі, предмети, подарунки від людини, з якою ви розходитесь, ви можете від них відмовитися. Подарувати комусь, викинути чи повернути.

Справа в тому, що є така річ, як терапія контролю за стимулами. Мозок асоціює місце діяльності із людиною, і людину з діяльністю. Інакше кажучи, якщо ви приходите додому і бачите подарунок, навіть якщо ви не згадуєте людину, яка його подарувала, мозок вже автоматично збудував асоціацію. Він працює, так би мовити, без вашої волі.

Тобто мозок відразу асоціює, а ввечері у вас ні з того ні з сього просто зник настрій і ви ці два факти навіть не пов'язуєте. Однак ступінь ваших страждань багато в чому залежить від того, на що звертає увагу ваш мозок.

📌Ще один спосіб, який ви можете застосувати — це покращити якість свого життя в інших аспектах. Так, наприклад, ви можете змістити фокус уваги на інші заняття, набути нових навичок. Почати вивчати нову мову або зайнятися спортом. До речі, під час заняття спортом у нас виділяється більше ендорфіну та серотоніну, що дозволяє нам подолати труднощі, пов'язані з розставанням.

📌Важливо також оточити себе близькими та підтримкою. Як я вже говорив раніше, людина — істота соціальна і любляча. Є ціла низка досліджень, які підтверджують, що самотня людина гірше переносить хвороби та її здатність витримувати стрес значно знижується.

📌Ще один досить ефективний спосіб — згадувати причину, через яку ви насправді розлучилися. Інакше кажучи, ви можете взяти аркуш паперу та виписати справжню причину того, що у вас не вийшло із цим партнером. Наприклад, ця людина не підходила вам за цілями та цінностями, або з цією людиною ви часто перебували у конфронтації тощо. Бажано розписати таким чином, щоб спостерігати, скільки відсотків часу поруч із цією людиною ви перебували у стані щастя, а скільки — у стані конфлікту чи незадоволеності.

Є таке поняття як воронка прокрастинації. Це не зовсім медичний термін, проте його часто можна почути у психології. Це такий стан, при якому людині властиво відкладати будь-які завдання. І чим довше вона їх відкладає, тим більше накопичується завдань і тим менше віра в можливість взагалі їх зробити коли-небудь. Таким чином, кількість справ накопичується, а рівень віри в те, що їх взагалі можна зробити — знижується.

Як результат, ми отримуємо нескінченне накопичення одних і тих самих проблем. Так, наприклад, ви вирішили читати одну книгу на місяць. І ось місяць минув, у вас на черзі нова книжка, а ви ще й стару не прочитали. І тепер вам треба не лише прочитати нову, а й дочитати попередню. Задач стало більше.

У цей момент мозок автоматично оцінює наші потенціали. І чим більше завдання, тим менша можливість зробити його тут і зараз, а це демотивує. Пригадайте, як приємно викреслювати зроблені завдання зі списку планів та як неприємно, коли одне і те саме завдання “тягнеться” тижнями.

Тому, до речі, мотивованість сильно поступається дисципліні. Щоб уникнути подібних ситуацій, важливо системно підходити до завдання. Як приклад можна читати по 10 сторінок книги щодня. У такий спосіб мозок отримує задоволення від виконаного завдання та звикає до нової звички щоденного читання, відповідно і потреба “відкладати” справи просто пропаде.

Доброго ранку 😌

Сьогодні трохи про сором'язливість

Сором'язливість - це характерологічна особливість і обумовлена нею поведінка. Люди не народжуються сором'язливими, цей стан виникає, коли відбувається соціалізація дитини.

Основними характеристиками, що характеризують 
поведінку людини як ознаку сором’язливості, є:
📌небажання починати розмову
📌дратівливий або навіть неможливий контакт очима
📌Голос вважається занадто м’яким
📌 уникнення людей

Сором'язлива людина боїться проявити себе, не може відстояти свою точку зору, адже боїться, що її просто не приймуть.
Сором'язливі люди навіть у своїх мріях не прагнуть до соціальної активності та самореалізації. Такі люди не сміливі, тому вони не люблять заходів, на яких потрібно виступати перед публікою.

Сором'язливість супроводжується негативним почуттям самотності і призводить до погіршення самосвідомості та специфічних особливостей самооцінки.

Доброго ранку 😌

Цієї суботи читатиму лекцію про перфекціонізм та прокрастинацію.

Усі ми чули фразу " Не відкладай на завтра те, що можна і варто зробити сьогодні "

📌Прокрастинацією у психології називають схильність до відкладення на потім навіть важливих справ.
Такі люди можуть цілий день уникати роботи, щоб піти додому і до пізньої ночі, намагатися закінчити те, що могли завершити до обіду.

📌 Одна з причин прокрастинації - перфекціонізм.
Людина не приймає середніх результатів. Якщо вже братися за справу, то виконувати її бездоганно.

Як подолати прокрастинацію:

📌Розбийте пункти у своєму списку задач на невеликі, що саме вам потрібно виконувати, аби щодня працювати на бажаний результат.

📌Щоб не відставати від виконнаня, прописуйте конкретні дати та терміни.

📌Ускладніть доступ до спокус, які вас відволікають - соціальні мережі, звуки, оточеня тощо.

📌Розробіть для себе систему винагород за вчасно зроблене завдання.