З Різдвом! 🎄
Для мене Різдво як свято з’явилось вже після 2014 року. В моєму пострадянському вихованні в сім’ї атеїстів не було цієї традиції. Також її не було в оточенні і в масовій культурі м. Дніпро.
Після Майдану це змінилось. Не тільки в моїй родині, але й в місті. Вперше в супермаркетах масово почала продаватись пшениця на кутю. Я 2-3 роки ходила з вертепом по центру міста - може не професійно, але для Дніпра це було щось абсолютно нетипове.
Я не людина віри, - для мене Різдво важливо тим, що це традиція. А традиції народу - часто пов’язані з релігією або з дохристиянськими обрядами, які з часом в релігію вплелись (кутя, дідух - як раз такі символи).
Я вважала, що підтримую ідею переносу Різдва на 25.12 саме через атеїзм, а люди віри це не підтримають (бо релігія - це дуже консервативна сфера). Поки з подивом не побачила результати опитування у львівському пабліку, де 75% «за» 😳 А Галичина - найбільш релігійна територія України. Цього року одноголосно «за» вирішила святкувати Різдво 25.12 навіть громада Криворівні (село в Карпатах, де українські традиції збереглись дуже добре).
Що буде далі? Чи перейде Україна на святкування 25.12, а святкування Миколая на 6.12?
В мене така думка. Будь-який обряд/традиція це, - назву її так - енергія. І зараз здається, шо ця енергія прив’язана до дня. Але насправді первинною є енергія, а не день, а її створюють люди. І в спробах перенести її на інший день календаря нею наповниться для нас і 25 грудня.
Коли я перейшла на українську 3 роки тому це не було «повернення до коренів», до мови бабусі чи щось таке - вся моя асоціація дитинства з українською мо - це мультфільми на ictv. Тобто я з повністю російськомовної родини і середовища. Але, попри це, я відчула ніби нарешті все співпало. Ніби шматочок пазлу був весь час в слоті схожої форми і його туди загнали силою, а тепер він нарешті там, де має бути розташованим - війшов туди легко і одразу став. Зараз мені здається, що таке відчуття може статись і з зимовим святами - відчуття, що все стало на своє місце. Гадаю, що якийсь період ми будемо святкувати 2 Різдва і плавно «переносити енергію» на 25.12. Перевірю свою теорію за кілька років :)
З війною психіка за рік проходить такий шлях, як був би по мирному за 10. Тому можливо за 3 роки ми самі не впізнаємо себе і свої відчуття в питанні, коли святкувати Різдво.
〰️〰️
P.S. Чому Різдво 25.12 - це не «перехід», а «відновлення»:
(Для тих, чий інфопростір за грудень не розповів цю історію вже разів 10 😄)
Текстовий формат - Ukrainer, інстадопис
У форматі рілс (1 хв) - ikla.mag
Відео, 10 хв - YouTubе, Іронічний Історик
Для мене Різдво як свято з’явилось вже після 2014 року. В моєму пострадянському вихованні в сім’ї атеїстів не було цієї традиції. Також її не було в оточенні і в масовій культурі м. Дніпро.
Після Майдану це змінилось. Не тільки в моїй родині, але й в місті. Вперше в супермаркетах масово почала продаватись пшениця на кутю. Я 2-3 роки ходила з вертепом по центру міста - може не професійно, але для Дніпра це було щось абсолютно нетипове.
Я не людина віри, - для мене Різдво важливо тим, що це традиція. А традиції народу - часто пов’язані з релігією або з дохристиянськими обрядами, які з часом в релігію вплелись (кутя, дідух - як раз такі символи).
Я вважала, що підтримую ідею переносу Різдва на 25.12 саме через атеїзм, а люди віри це не підтримають (бо релігія - це дуже консервативна сфера). Поки з подивом не побачила результати опитування у львівському пабліку, де 75% «за» 😳 А Галичина - найбільш релігійна територія України. Цього року одноголосно «за» вирішила святкувати Різдво 25.12 навіть громада Криворівні (село в Карпатах, де українські традиції збереглись дуже добре).
Що буде далі? Чи перейде Україна на святкування 25.12, а святкування Миколая на 6.12?
В мене така думка. Будь-який обряд/традиція це, - назву її так - енергія. І зараз здається, шо ця енергія прив’язана до дня. Але насправді первинною є енергія, а не день, а її створюють люди. І в спробах перенести її на інший день календаря нею наповниться для нас і 25 грудня.
Коли я перейшла на українську 3 роки тому це не було «повернення до коренів», до мови бабусі чи щось таке - вся моя асоціація дитинства з українською мо - це мультфільми на ictv. Тобто я з повністю російськомовної родини і середовища. Але, попри це, я відчула ніби нарешті все співпало. Ніби шматочок пазлу був весь час в слоті схожої форми і його туди загнали силою, а тепер він нарешті там, де має бути розташованим - війшов туди легко і одразу став. Зараз мені здається, що таке відчуття може статись і з зимовим святами - відчуття, що все стало на своє місце. Гадаю, що якийсь період ми будемо святкувати 2 Різдва і плавно «переносити енергію» на 25.12. Перевірю свою теорію за кілька років :)
З війною психіка за рік проходить такий шлях, як був би по мирному за 10. Тому можливо за 3 роки ми самі не впізнаємо себе і свої відчуття в питанні, коли святкувати Різдво.
〰️〰️
P.S. Чому Різдво 25.12 - це не «перехід», а «відновлення»:
(Для тих, чий інфопростір за грудень не розповів цю історію вже разів 10 😄)
Текстовий формат - Ukrainer, інстадопис
У форматі рілс (1 хв) - ikla.mag
Відео, 10 хв - YouTubе, Іронічний Історик