Там митрополит Лука розкритикував чемпіона Усика, назвавши його боягузом і негідним християнином. Ієрарх, мабуть, забув про заповідь "не суди і не судимий будеш" і чомусь вирішив, що має право публічно критикувати людину, яка нічого поганого нікому не зробила, а навпаки — тільки славить Бога і залишається вірною Церкві (про це зазначалося тут).
Це важливо підкреслити, що митрополит тут вдається саме до засудження людини, а не до засудження гріха. Він засуджує особисто Усика і приписує йому мотивації, про які сам із певністю не знає. Наприклад, Лука зазначає, що Усик нібито "боїться втрати земної слави". Але звідки він узяв цю інформацію? А може, Усик не висловлюється активно на захист УПЦ, бо на власному досвіді знає, що в нашій Церкві дійсно є проблема з проросійськими ієрархами? Ми, наприклад, теж про це знаємо й неодноразово писали на цю тему, у тому числі в контексті того ж самого митрополита Луки. Детальніше можна почитати тут, тут і тут.
Наїзд митрополита на Усика нічого доброго не дасть. Ми тільки ще більше відштовхнемо його від своєї Церкви таким чином. Ця критика боксера за його "недостатню любов до Церкви" звучить так само, як критика за "недостатню любов до України", якою дорікали чемпіонові довгі роки недолугі активісти. Раніше питали в нього "чий Крим?", а зараз Лука, немов, пропонує питати в нього "чия Лавра?". І це все при тому, повторюся, що Олександр — чудова людина, яка славить Христа на весь світ, присвячуючи Господу всі свої перемоги й не чинить ніякого зла.
Наостанок, щодо "обов'язку вірного чада підтримувати свою Церкву", як висловився Лука. Обов'язок цей у кожної людини стоїть лише перед Богом, і відповідати кожному за свою діяльність чи бездіяльність тільки перед Всевишнім. Це Господь уже буде судити, знаючи всі реальні обставини, переконання й бачення особистості, щирі мотивації тощо. Якогось іншого обов'язку звичайний парафіянин не має, чого не скажеш про церковного ієрарха й духовного авторитета, який додатково несе відповідальність перед своєю паствою, яку зобов’язався опікувати. Хай у вільний час сам митрополит Лука подумає, наскільки він особисто виправдовує свій духовний сан, коли, наприклад, заявляє, що "прихильники автокефалії — це не справжні християни", або ж коли публічно засуджує людину, не знаючи її реальних мотивів, як у випадку с Усиком.
🛡Національний Щит🛡
Це важливо підкреслити, що митрополит тут вдається саме до засудження людини, а не до засудження гріха. Він засуджує особисто Усика і приписує йому мотивації, про які сам із певністю не знає. Наприклад, Лука зазначає, що Усик нібито "боїться втрати земної слави". Але звідки він узяв цю інформацію? А може, Усик не висловлюється активно на захист УПЦ, бо на власному досвіді знає, що в нашій Церкві дійсно є проблема з проросійськими ієрархами? Ми, наприклад, теж про це знаємо й неодноразово писали на цю тему, у тому числі в контексті того ж самого митрополита Луки. Детальніше можна почитати тут, тут і тут.
Наїзд митрополита на Усика нічого доброго не дасть. Ми тільки ще більше відштовхнемо його від своєї Церкви таким чином. Ця критика боксера за його "недостатню любов до Церкви" звучить так само, як критика за "недостатню любов до України", якою дорікали чемпіонові довгі роки недолугі активісти. Раніше питали в нього "чий Крим?", а зараз Лука, немов, пропонує питати в нього "чия Лавра?". І це все при тому, повторюся, що Олександр — чудова людина, яка славить Христа на весь світ, присвячуючи Господу всі свої перемоги й не чинить ніякого зла.
Наостанок, щодо "обов'язку вірного чада підтримувати свою Церкву", як висловився Лука. Обов'язок цей у кожної людини стоїть лише перед Богом, і відповідати кожному за свою діяльність чи бездіяльність тільки перед Всевишнім. Це Господь уже буде судити, знаючи всі реальні обставини, переконання й бачення особистості, щирі мотивації тощо. Якогось іншого обов'язку звичайний парафіянин не має, чого не скажеш про церковного ієрарха й духовного авторитета, який додатково несе відповідальність перед своєю паствою, яку зобов’язався опікувати. Хай у вільний час сам митрополит Лука подумає, наскільки він особисто виправдовує свій духовний сан, коли, наприклад, заявляє, що "прихильники автокефалії — це не справжні християни", або ж коли публічно засуджує людину, не знаючи її реальних мотивів, як у випадку с Усиком.
🛡Національний Щит🛡