о. Андрій Глущенко з УПЦ пише про інклюзивність:

«Іде літургія, народ підходить, причащається. Священик бачить, підходить тітка з пакунком, ну, як немовля.

Священник, зачерпуючи Дари:
- Причащається..?

Тітка відкидає пелюшку, а там - КІТ!

Священик (у шоці, майже за Булгаковим):

- З котами не можна!.. Котам не можна!

Тітка (плаксивим голосом):

- Батюшка, причастіть кота! Хочу, щоб він спасся!

Від такого гротеску у священика зовсім заклинило розум і він поніс повну ахинею невиразним тоном, щось на кшталт "а як же сповідь?.. піст?.. без сповіді не можна... він же сповідатися не може.»

Тітка:

- А я його постила весь тиждень і ми тільки-но сповідалися!

Священик (загалом випадаючи в осад) на весь храм:

- Брати-священники! Хто кота сповідував?!

Від одного з аналоїв відходить отець і, чухаючи в потилиці, каже:

- Знаєш, отець, здається я...

Священник:

- Ти що, зовсім очманів?!

Священик, що сповідував кота:

- Так... я й не зрозумів... вона чогось там про кота бурмотіла, я навіть не просік, до чого...»