Думки про Маша Кондратенко - "знайшла свій щоденник" та MAYOROVA - "19"
1. Чому я вирішив оглядати разом ці два альбоми? По-перше, вихідні данні артисток дуже подібні. А, по-друге, самі по собі альбоми “19” та “знайшла свій щоденник” (далі “зсщ”) - якщо не близнюки, то, напевно, двійнята. Бо спільного у них дуже багато. Зазначу, що альбоми вийшли з різницею в тиждень.
2. Загалом історія блогерства трошки розбиває класичну форму оповідання від сторони ліричного героя, бо одразу асоціюєш текст з інфоприводами з реаліті-шоу інфлюенсерів, яке йде 24/7 і Instagram. Тобто завуалювати все це трошки складніше і треба володіти майстерністю гарно оповідати і зацікавити. Тут мають бути чіпкими хуки в тексті. Спойлер: текст в обох лонгплеях прямо і в лоб.
3. Ці два LP переповнені обрáз до колишнього і спроб довести, що життя продовжується і вони все переживуть. Просто Майорова більше все це транслює зі сторони сили і зневаги. А Марія оповідає більш меланхолійно, наскільки це дозволяє концепція нею створеного оповідання.
4. Одразу, від “Intro” в двох альбомах відчувається брак ідей. (і на цьому можна було б закінчити, ахахах. але ні.) Вони реально звучать майже ідентично і мають подібний сенс. І Даша, і Маша, використовують прийом з фоновим звуком у вигляді преси і тд. Просто люди, які втомились від надмірної уваги.
5. Перейдемо до лірики. Загалом, альбом Кондратенко “зсщ” більш приємний для прослуховування по наповненню пісень. Вона старається, просто поки не вистачає майстерності, часто проходять примітивні та клішовані рими. І я б прибрав віршовані скіти від Маші, вони не розкривають тему більше, а, навпаки, трохи садять альбом. Майорова ж демонструє більше гонору і прямолінійних думок. В історії зрізок для Тік Ток, це 100% працює, але у форматі повноцінних пісень це іноді спантеличує. Над лірикою треба працювати і працювати. В приклад можу поставити останні альбоми Vivinne Mort, YARIMA, Renie Cares. У цих дівчат є баланс глибини і простоти. А найголовніше, що треба навчитись в цих артисток - будь-яку примітивну лірику можна філігранно скрити вокалом чи музичними прийомами; це також окреме мистецтво! На жаль, даним артисткам майстерності поки бракує.
6. По музичній складовій альбом “зсщ” більш збалансований, побудований в одній канві, але ну дуже рівний. Просто немає, за що зачепитись. Все прям дуже правильно, нагадує альбом “молодість” Enleo, та і по звуку прослідковується схожіть. З LP “19” все цікавіше і не так нерівно, і це, напевно, не добре і не погано. Від першого прослуховування одразу починаєш шукати референси з закордону, бо видно, що надихались багатьма, але хотілося б це все якось звести в одну музичну концепцію. І, що мені різануло вухо - це майстеринг альбому, може, це звичайно концепція така, але я б допрацював цю cкладову. В обох лонгплеях пісням не вистачає ідей для хітовості.
7. І ось ТУТ ми підійдемо до головного: а чи потрібні блогерам-артистам альбоми? Як показує практика і успіх деяких синглів Трінчер, на даному етапі, це менше працює в нашій країні. За докази можна взяти прослуховування на Spotify: НОВІ ПІСНІ з альбому LP “зсщ” мають 2-4к прослуховувань , а от LP “19” - 9-12к прослуховувань. Я більше притримуюсь думки, що подібні артисти мають випускати сингли-ХІТИ і цим себе легітимізувати в музичній індустрії. Звичайно, Маші буде важче, бо вона захотіла відійти від мем-треків і перейти в щось більш вагоме. Але до неї цей шлях пройшла Jerry Heil, яка в якийсь момент написала ліричний EP “#ОСОБИСТЕ” і це був момент зламу та перевтілення у щось нове. Тож, можливо, і з Кондратенко ця історія спрацює і піде в плюс.
Оцінюю ці два альбоми на:
5/10
1. Чому я вирішив оглядати разом ці два альбоми? По-перше, вихідні данні артисток дуже подібні. А, по-друге, самі по собі альбоми “19” та “знайшла свій щоденник” (далі “зсщ”) - якщо не близнюки, то, напевно, двійнята. Бо спільного у них дуже багато. Зазначу, що альбоми вийшли з різницею в тиждень.
2. Загалом історія блогерства трошки розбиває класичну форму оповідання від сторони ліричного героя, бо одразу асоціюєш текст з інфоприводами з реаліті-шоу інфлюенсерів, яке йде 24/7 і Instagram. Тобто завуалювати все це трошки складніше і треба володіти майстерністю гарно оповідати і зацікавити. Тут мають бути чіпкими хуки в тексті. Спойлер: текст в обох лонгплеях прямо і в лоб.
3. Ці два LP переповнені обрáз до колишнього і спроб довести, що життя продовжується і вони все переживуть. Просто Майорова більше все це транслює зі сторони сили і зневаги. А Марія оповідає більш меланхолійно, наскільки це дозволяє концепція нею створеного оповідання.
4. Одразу, від “Intro” в двох альбомах відчувається брак ідей. (і на цьому можна було б закінчити, ахахах. але ні.) Вони реально звучать майже ідентично і мають подібний сенс. І Даша, і Маша, використовують прийом з фоновим звуком у вигляді преси і тд. Просто люди, які втомились від надмірної уваги.
5. Перейдемо до лірики. Загалом, альбом Кондратенко “зсщ” більш приємний для прослуховування по наповненню пісень. Вона старається, просто поки не вистачає майстерності, часто проходять примітивні та клішовані рими. І я б прибрав віршовані скіти від Маші, вони не розкривають тему більше, а, навпаки, трохи садять альбом. Майорова ж демонструє більше гонору і прямолінійних думок. В історії зрізок для Тік Ток, це 100% працює, але у форматі повноцінних пісень це іноді спантеличує. Над лірикою треба працювати і працювати. В приклад можу поставити останні альбоми Vivinne Mort, YARIMA, Renie Cares. У цих дівчат є баланс глибини і простоти. А найголовніше, що треба навчитись в цих артисток - будь-яку примітивну лірику можна філігранно скрити вокалом чи музичними прийомами; це також окреме мистецтво! На жаль, даним артисткам майстерності поки бракує.
6. По музичній складовій альбом “зсщ” більш збалансований, побудований в одній канві, але ну дуже рівний. Просто немає, за що зачепитись. Все прям дуже правильно, нагадує альбом “молодість” Enleo, та і по звуку прослідковується схожіть. З LP “19” все цікавіше і не так нерівно, і це, напевно, не добре і не погано. Від першого прослуховування одразу починаєш шукати референси з закордону, бо видно, що надихались багатьма, але хотілося б це все якось звести в одну музичну концепцію. І, що мені різануло вухо - це майстеринг альбому, може, це звичайно концепція така, але я б допрацював цю cкладову. В обох лонгплеях пісням не вистачає ідей для хітовості.
7. І ось ТУТ ми підійдемо до головного: а чи потрібні блогерам-артистам альбоми? Як показує практика і успіх деяких синглів Трінчер, на даному етапі, це менше працює в нашій країні. За докази можна взяти прослуховування на Spotify: НОВІ ПІСНІ з альбому LP “зсщ” мають 2-4к прослуховувань , а от LP “19” - 9-12к прослуховувань. Я більше притримуюсь думки, що подібні артисти мають випускати сингли-ХІТИ і цим себе легітимізувати в музичній індустрії. Звичайно, Маші буде важче, бо вона захотіла відійти від мем-треків і перейти в щось більш вагоме. Але до неї цей шлях пройшла Jerry Heil, яка в якийсь момент написала ліричний EP “#ОСОБИСТЕ” і це був момент зламу та перевтілення у щось нове. Тож, можливо, і з Кондратенко ця історія спрацює і піде в плюс.
Оцінюю ці два альбоми на:
5/10