Вікторія Рощина посмертно отримала нагороду Homo Hemini
Журналістка Вікторія Рощина, яка загинула в російському полоні, посмертно стала лауреаткою чеської правозахисної премії Homo Hemini неурядової організації People in Need. Про це повідомив правозахисник Максим Буткевич (який теж перебував у російському полоні).
Замість Вікторії премію отримувала головна редакторка “Української правди” Севгіль Мусаєва. Церемонія пройшла вчора у Празі.
За словами Севгіль, ГО People in Need вирішила відзначити Вікторію Рощину за її “сміливість розповідати історії українців на окупованих Росією територіях та за багаторічну журналістську роботу, присвячену висвітленню проблем, що загрожують демократії України, з якими вона не пішла на компроміс, навіть ризикуючи особистою безпекою”.
Вікторія була однією з двох лауреатів, другим став нігерійський журналіст Філіп Обаджі, який задокументував сотні злочинів, які російські воєнізовані групи скоїли в Африці за останні роки.
Пара лауреатів вкотре підтверджує, що в російського режиму немає нічого спільного з мораллю та свободою слова. Віка мала свою місію, яка житиме й після неї. Не у словах, а в справах та у вільних медіа.
Журналістка Вікторія Рощина, яка загинула в російському полоні, посмертно стала лауреаткою чеської правозахисної премії Homo Hemini неурядової організації People in Need. Про це повідомив правозахисник Максим Буткевич (який теж перебував у російському полоні).
Замість Вікторії премію отримувала головна редакторка “Української правди” Севгіль Мусаєва. Церемонія пройшла вчора у Празі.
За словами Севгіль, ГО People in Need вирішила відзначити Вікторію Рощину за її “сміливість розповідати історії українців на окупованих Росією територіях та за багаторічну журналістську роботу, присвячену висвітленню проблем, що загрожують демократії України, з якими вона не пішла на компроміс, навіть ризикуючи особистою безпекою”.
Вікторія була однією з двох лауреатів, другим став нігерійський журналіст Філіп Обаджі, який задокументував сотні злочинів, які російські воєнізовані групи скоїли в Африці за останні роки.
Пара лауреатів вкотре підтверджує, що в російського режиму немає нічого спільного з мораллю та свободою слова. Віка мала свою місію, яка житиме й після неї. Не у словах, а в справах та у вільних медіа.