Так уже влаштовано в природі, що з усіх живих істот саме у людей діти народжуються найбезпораднішими. Для виживання їм необхідні дорослі, які б забезпечували задоволення їх потреб. Такі дорослі стають значущими для немовляти, і ці найперші стосунки лягають в основу базового сприйняття світу і людей навколо. У маленької дитини немає «внутрішнього погляду» на себе, вона не знає хто вона, яка вона.
Про себе вона дізнається зі слів, поглядів, відношення оточуючих, насамперед батьків.


Люди різного віку найбільш щасливі і найкраще можуть розгорнути свої таланти, коли впевнені у тому, коли за їхньою спиною стоять одна або більше осіб, яким вони довіряють і які прийдуть їм на допомогу, якщо виникнуть труднощі.
(Джон Боулбі)

Яким сміливим і самовпевненим стає той, хто знаходить переконаність, що його люблять.
(Зігмунд Фрейд)