Блог юриста

Суспільство дізнається, хто з активістів та політиків ухиляються від мобілізації

Звинувачення в ухиленні від виконання військового обов’язку на адресу публічних діячів чи громадських активістів є підривають віру громадян у тому, що військовий обов’язок є дійсно єдиним та безумовним для всіх.

З огляду на це нардеп із фракції «Слуга народу» Максим Бужанський пропонує парламенту відкрити дані військовозобов’язаних активістів, що передбачено проектом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України…» (№12197).

Ним пропонується внести зміни до закону «Про захист персональних даних», якими передбачити, що не належать до інформації з обмеженим доступом персональні та службові дані призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які є національними публічними діячами, керівниками чи членами органів управління громадських об’єднань, благодійних організацій, а також членами сімей зазначених осіб, крім відомостей, передбачених пп. 4, 5, 7—8¹, 13, 14, 21 ч.1 ст.7, п.4 ч.1 ст.8 закону «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів».

Водночас, буде збережено доступ до особливо чутливої інформації, як-от місце проживання чи дата народження фізособи тощо, за аналогією із законом «Про запобігання корупції» та збереженням обмеженого доступу до окремих відомостей у декларації особи.

Як зазначає нардеп, «такі категорії осіб, особливо громадські активісти, сприймаються українським суспільством як його краща частина, як актив нації, як приклад для наслідування, а тому неправдиві твердження на їхню адресу не лише порушують їх права та свободи, але й спрямовані на те, щоб посіяти недовіру до них, посіяти паніку та критику суспільством процесів мобілізації, оскільки формують стереотип, що якщо вже й ці моральні авторитети ухиляються від військового обов’язку, то звісно можна і звичайним громадянам».

Блог юриста

Чи може ОСББ за борги відключити від електропостачання — ВС

Хоча чинне законодавство наділяє ОСББ правом встановлювати обмеження щодо користування спільним майном, конкретні дії, які об’єднання може вживати у разі несплати внесків, визначаються його статутом. На це звернув увагу Касаційний господарський суд, залишаючи без змін попередні рішення у справі №910/18802/23.

У цій справі загальні збори ОСББ, враховуючи борги позивача зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території, ухвалили рішення про блокування ключа індивідуального доступу та припинення електропостачання для боржника. Суди попередніх інстанцій частково задовольнили позов про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ, зобов’язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, присудивши компенсацію у розмірі 30 тис. грн.

Колегія Касаційного господарського суду зазначила, що відповідно до ст.10 закону «Про об’єднання співвласників багатоквартирних будинків» питання використання спільного майна та встановлення обмежень належить до виключної компетенції загальних зборів.

Проте суди встановили, що у п.2.4 статуту ОСББ не передбачено конкретних дій у разі несплати внесків, зокрема не визначено права обмежувати співвласників у користуванні спільним майном, таким як ліфти чи інші приміщення загального користування.

З огляду на це, КГС підтвердив висновки судів попередніх інстанцій про те, що дії ОСББ з обмеження позивача в користуванні спільним майном є протиправними. Це свідчить про наявність підстав для задоволення позову в частині зобов’язання ОСББ не чинити перешкод у безперешкодному користуванні будь-якими приміщеннями загального користування.

Блог юриста

Депутати пропонують запровадити окрему статтю у Кримінальному кодексі за воєнні злочини проти дітей

Воєнні злочини проти дітей мають розслідувати за спеціальною статтею Кримінального кодексу України. Про це заявила заступниця голови Верховної Ради Олена Кондратюк, одна з авторів відповідного законопроекту №12170, який був зареєстрований у парламенті.

Насамперед про злочини рф, яка незаконно депортувала або перемістила українських дітей і невиправдано затримує їх репатріацію.

«Ми спеціально виділяємо воєнні злочини проти дітей в окрему статтю. Злочини депортації, примусового переміщення і невиправданої затримки репатріації дітей під час війни - це найцинічніші злочини, які мають характер геноциду. І на цьому наголошують багато країн, котрі ввійшли до міжнародної коаліції з повернення дітей», - зазначила вона.

Законопроект №12170 пропонує такі злочини виділити в окрему - 448-ту - статтю ККУ, яка кваліфікує незаконне переміщення та затримку репатріації українських дітей як воєнні злочини.

Згідно зі ст. 49 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни, депортація та примусове переміщення цивільного населення є серйозними порушеннями міжнародного гуманітарного права, що сягають порога воєнних злочинів. А відповідно до Додаткового протоколу до Женевських конвенцій та оцінки незалежної міжнародної комісії ООН з розслідування порушень в Україні, невиправдана затримка репатріації є воєнним злочином.

«Відповідно до проведених правозахисниками розслідувань, громадяни російської федерації, які беруть участь в адопції депортованих або викрадених українських дітей, мають на меті знищення національної ідентичності маленьких українців. Ніхто не збирається їх повертати. Такі злочини мають каратися. Покарання винних є одним із найважливіших засобів, які має Україна, щоб запобігти повторенню таких злочинів», - вказала віцеспікер.

За офіційними даними, за час повномасштабного вторгнення з України було депортовано, незаконно або примусово вивезено близько 20 тисяч дітей, і повернення таких дітей відбувається дуже повільно, наголосила Кондратюк.

Вона висловила сподівання, що всі причетні до розслідування злочинів проти дітей підтримають ці зміни до Кримінального кодексу, що сприятиме максимально швидкому ухваленню цього закону у Верховній Раді.

Блог юриста

Ритуальникам перекриють канали інформації та обкладуть ПДВ

Нерідко інформацію про смерть близької людини родичі отримують спочатку не від медиків, а дізнаються від представників ритуальних фірм, які миттєво телефонують та нав’язують свої послуги.

Чудово розуміючи, хто є «постачальником» таких даних, велика група нардепів на чолі з Андрієм Мотовиловцем зареєструвала проект «Про внесення змін Кримінального кодексу України щодо відповідальності за розголошення конфіденційної інформації про померлу особу» (№12190).

Вони зазначають, що нині наявні факти «системного протиправного використання працівниками правоохоронних органів, РАЦС, закладів охорони здоров’я тощо інформації, одержаної ними у зв’язку з професійною або службовою діяльністю». Маючи у розпорядженні конфіденційну інформацію про померлу особу та контактні дані родичів, вони повідомляють їх надавачам ритуальних послуг, за що одержують відсоток від прибутку.

Тому пропонується доповнити КК ст.182¹ «Розголошення конфіденційної інформації про померлу особу», що встановить кримінальну відповідальність за умисне розголошення конфіденційної інформації про померлу особу, її близьких осіб або виконавця волевиявлення померлого.

Особа, якій ця таємниця стала відома у зв’язку з професійною або службовою діяльністю, ризикуватиме штрафом у розмірі від 1000 до 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 68 тис. грн.), з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років або без такого.

Одночасно нардепи іншим проектом (№12189) пропонують оподатковувати ритуальні послуги ПДВ на загальних підставах (наразі вони звільнені від оподаткування згідно з пп.197.1.10 п.197.1 ст.197 ПК) та унеможливити реєстрацію платником єдиного податку І—ІІІ груп осіб, які надають ритуальні послуги та/або реалізують предмети ритуальної належності.

Утім, зрозуміло, що це означатиме подорожчання мінімум на величину ПДВ ритуальних послуг для тих, кому доводиться ховати близьких осіб. А в умовах війни таких стає щодня більше...

Блог юриста

У Верховній Раді запропонували прив’язати виплати при народженні дитини до прожиткового мінімуму

У Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт №12184, спрямований на вдосконалення механізму державної підтримки сімей при народженні дитини шляхом прив’язки виплат до прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку. Автором законопроєкту є народний депутат, який пропонує визначати розмір допомоги при народженні першої та кожної наступної дитини в сумі, яка дорівнює 105 прожитковим мінімумам для дітей. Такий підхід дозволить забезпечити більш актуальну підтримку, враховуючи соціально-економічні умови, та адаптувати допомогу до реальних потреб сімей.

Проєкт передбачає, що одноразова виплата становитиме 25 прожиткових мінімумів, що на даний момент відповідає 64 075 грн, тоді як загальна сума допомоги, що виплачуватиметься протягом трьох років, сягне 269 115 грн. Щомісячні виплати пропонують розподілити рівними частинами протягом трьох років, тобто по 5 688 грн на місяць. Це забезпечує стабільну підтримку сімей на ранньому етапі розвитку дитини, сприяючи рівномірному розподілу коштів.

Цей законопроєкт є послідовним кроком після раніше зареєстрованого законопроєкту №11072, який також був націлений на підвищення розміру допомоги при народженні або усиновленні дитини. Згідно з попередньою ініціативою, пропонувалося визначати розмір виплат на першу дитину в обсязі 150 прожиткових мінімумів, на другу — 100, а на третю та кожну наступну — 50. Це дозволяє підтримувати сім’ї залежно від кількості дітей, адаптуючи розмір допомоги до потреб зростаючої родини.

Запропоновані зміни спрямовані на підвищення ефективності державної соціальної підтримки та підвищення рівня добробуту сімей. Законопроєкт №12184 надає можливість прив’язати виплати при народженні дитини до економічних реалій, що дозволить ефективніше реалізовувати соціальну політику держави та сприяти покращенню якості життя громадян України.

Блог юриста

Працівникам не платитимуть за моральну шкоду, якщо нещасний випадок стався з їх вини

Моральна шкоди за ушкодження здоров’я працівника у разі настання нещасного випадку, що визнаються пов’язаними з виробництвом, може стягуватися із роботодавця тільки за відсутності вини останнього.

Такої думки дотримується група народних депутатів, які зареєстрували проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відшкодування моральної шкоди» (№12176).

Як зазначається у пояснювальній записці, позиція судів полягає в обґрунтуванні покладення обов’язку з відшкодування моральної шкоди за рахунок роботодавця, лише на підставі зв’язку нещасних випадків з виробництвом, не приймаючі до уваги відсутність винних осіб комісіями з розслідування таких випадків.

Водночас, як зазначають нардепи, важливе правове значення для таких відносин має наявність чи відсутність вини саме працівника, що має бути урегульоване на нормативному рівні та впливати на можливість стягнення з роботодавця моральної шкоди за ушкодження здоров’я працівника.

Тому пропонується встановити у ст.237¹ КЗпП, що моральна шкода не відшкодовується на користь самого працівника або осіб, визначених цивільним законодавством, за наявності вини виключно потерпілого працівника в настанні нещасного випадку.

Також до п.2 ч.3 ст.175 ЦК додається вимога про зазначення у позовній заяві банківських реквізитів позивача (дані банківського рахунку, які необхідні для здійснення платежів боржником) з метою виконання судового рішення у добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження, а у разі відсутності таких — відомості про спосіб виконання рішення у випадку задоволення судом грошових позовних вимог.

Нардепи наголошують, що прийняття цього закону сприятиме своєчасному виконанню судових рішень, відновленню порушених прав та інтересів учасників правовідносин та стабільності майнового обороту.

Блог юриста

В Україні збираються декриміналізувати зйомку і поширення відео для дорослих

11 листопада 2024 року група народних депутатів, яку очолює перший заступник голови податкового комітету парламенту Ярослав Железняк, подала законопроєкт №12191, спрямований на декриміналізацію зйомки та поширення відео для дорослих в Україні. Слід зазначити, що йдеться саме про декриміналізацію, а не легалізацію, оскільки на даний момент поширення порнографічного контенту вже легалізоване, і з нього сплачуються податки, зокрема з таких платформ, як OnlyFans.

За словами Железняка, запропонована версія законопроєкту є “більш консервативною”, спрямованою на зміну статті 301 Кримінального кодексу таким чином, щоб зняті або поширені дорослими людьми інтимні матеріали не стали причиною для ув’язнення на термін від 3 до 5 років. Цей крок має на меті усунути ризик кримінального переслідування осіб за збереження контенту, а також уникнути численних випадків проведення правоохоронними органами прихованих операцій, пов’язаних із вебкам-сайтами.

Однак, навіть у разі прийняття цього закону кримінальна відповідальність все ж таки залишиться за певні категорії дій, зокрема за створення і розповсюдження порнографічних матеріалів без згоди учасників, до чого входить так звана “порнопомста” та deep fake. Також кримінальне переслідування зберігатиметься за виготовлення й поширення порнографії, що демонструє насильство або за участі дітей, а також за дії, пов’язані з сутенерством, втягненням осіб у проституцію та торгівлею людьми. Ці положення, як зазначив Железняк, залишаться чинними та важливими елементами законодавства, що регулює питання етичності та безпеки у сфері створення контенту для дорослих.

Водночас, обговорення статті 302 Кримінального кодексу, яка стосується послуг інтимного характеру, вирішили перенести на друге читання для проведення додаткових дискусій та врахування різних думок суспільства. Железняк наголосив, що законопроєкт не має на меті легалізацію порнографії, оскільки вона вже є легальною, але прагне уникнути неправомірних переслідувань громадян, які зберігають або створюють контент за власною згодою, без шкоди для інших осіб або неповнолітніх.

Блог юриста

Власник квартири не може облаштувати окремий вхід без згоди співвласників багатоквартирного будинку

Касаційний цивільний суд України наголосив на важливості дотримання прав усіх співвласників багатоквартирних будинків при використанні прибудинкової території. У своєму рішенні у справі №442/1888/23 суд скасував попередні судові рішення та ухвалив нове про часткове задоволення позову, підтвердивши, що будь-які зміни на прибудинковій території потребують попередньої згоди співвласників і не можуть порушувати їхніх прав.

У зазначеній справі позивач, який володіє квартирою у багатоквартирному будинку, звернувся до суду з вимогою про знесення незаконно зведених споруд. Причиною конфлікту стало те, що інший співвласник, який має квартиру на першому поверсі, облаштував окремий вхід до свого житла. Для цього він самовільно демонтував наявну клумбу з квітами, вистелив бруківку, а також побудував сходи та пандус. Позивач заявив, що такі дії були здійснені без будь-якого погодження з іншими мешканцями, що позбавило їх права використовувати частину спільної прибудинкової території площею понад 30 квадратних метрів.

Суд першої інстанції, а згодом і апеляційний суд, відхилили позов, зазначивши, що позивач не надав доказів звернення до відповідних контролюючих органів Державної архітектурно-будівельної інспекції для підтвердження порушень у процесі будівництва. Крім того, суди не встановили безпосередніх порушень прав позивача.

Однак Касаційний цивільний суд, розглядаючи цю справу, звернув увагу на те, що використання прибудинкової території повинно здійснюватися виключно за її призначенням. Згідно з чинним законодавством, будь-які об’єкти, розміщені на спільній території (зокрема бетонні сходи, пандус, бруківка), мають створюватися лише за наявності згоди всіх співвласників. Суд також підкреслив, що такі об’єкти не повинні обмежувати права інших співвласників багатоквартирного будинку.

Земельна ділянка, на якій відповідач звів спірні споруди, офіційно належить до прибудинкової території і призначена для забезпечення функціонування та обслуговування будинку й прилеглих до нього споруд. Відповідно до рішення суду, будь-які зміни на цій території повинні враховувати інтереси всіх мешканців.

Враховуючи наведені обставини, Касаційний цивільний суд дійшов висновку, що споруди, зведені відповідачем без попереднього погодження з іншими співвласниками, є незаконними та підлягають знесенню. Зокрема, це стосується бетонних сходів, пандусу, а також бруківки, що прилягає до них, які були прибудовані для забезпечення окремого входу до квартири відповідача. Таким чином, рішення суду підтверджує, що облаштування будь-яких об’єктів на прибудинковій території потребує згоди всіх співвласників і не може порушувати їхніх прав або обмежувати їхнє користування спільною власністю.

Блог юриста

Водіїв, які систематично проїжджають на жовтий сигнал світлофора, позбавлятимуть права керування до одного року

Група народних депутатів, серед яких голова Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності Сергій Іонушас, запропонувала законопроект №12172, який передбачає посилення санкцій для водіїв, що свідомо порушують правила проїзду пішохідних переходів і світлофорів. Якщо водія втретє протягом року зловлять на проїзді на жовтий сигнал світлофора, йому загрожує позбавлення прав на термін від 6 місяців до одного року без права на пом’якшення покарання за малозначність порушення.

Законопроект передбачає зміну статті 122 КУпАП, за якою систематичні порушення правил дорожнього руху, включно з проїздом на жовтий або червоний сигнал світлофора, призводитимуть до штрафу в розмірі 1020 грн для перших двох випадків. За третє порушення в межах року штраф збільшується до 2550 грн із позбавленням прав на строк до одного року.

Повноваження щодо контролю і накладення санкцій отримають Національна поліція та військова інспекція безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у ЗСУ. Вони також матимуть право складати протоколи для осіб, що двічі притягались до відповідальності за аналогічні порушення, тоді як остаточне рішення про позбавлення прав прийматимуть суди.

Автори законопроекту вважають, що нинішні санкції для повторних порушників не є дієвими, оскільки стандартні грошові штрафи не стримують їх від подальших порушень. На їхню думку, перегляд підходу до таких правопорушень допоможе посилити безпеку дорожнього руху.

Блог юриста

За фіктивну інвалідність безальтернативно відправлятимуть за ґрати

Мільйони гривень безпідставних виплат, десятки мільйонів отриманих хабарів, дискредитація органів влади — все це є наслідком злочинів, пов’язаних з підробленням документів про наявність інвалідності.

На думку нардепа Сергія Гривка, однією з причин цього є низький рівень відповідальності за вчинення подібних злочинів. Тому він зареєстрував проект «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за підроблення, збут чи використання підроблених документів, які стосуються наявності інвалідності» (№12171).

Як зазначає нардеп, наразі санкція ч.1 ст.366 КК встановлює покарання за складання, видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів у вигляді штрафу від 2000 до 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до 3 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Натомість він пропонує доповнити кодекс новою ст.3581 «Підроблення, збут чи використання підроблених документів, які стосуються наявності інвалідності». В ній встановити, що «підроблення рішення, довідки, акта огляду, посвідчення або іншого офіційного документа, який відповідно до законодавства видається чи посвідчується уповноваженим державним органом та встановлює наявність або відсутність у особи інвалідності, групу інвалідності та іншим чином підтверджує наявність у особи правового статусу особи з інвалідністю, а також збут чи використання таких підроблених документів» має тягти виключно тюремний строк — від 3 до 5 років. В якості додаткового покарання визначити штраф від 3000 до 10000 н.м.д.г. (від 51 до 170 тис. грн.) з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Якщо ж ці діяння спричинили тяжкі наслідки, то строк ув’язнення збільшується до 7 років, а штраф — до 50 тис. н.м.д.г. (850 тис. грн.). Під тяжкими наслідками розумітимуться такі наслідки, які у 250 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Водночас, ст.366 КК пропонується доповнити новою ч.3, в якій визначити окреме покарання для службових осіб за складання, видачу завідомо неправдивих офіційних документів, які встановлюють наявність або відсутність в особи інвалідності, групи інвалідності — від 4 до 7 років ув’язнення з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 5 років, а також зі штрафом від 10 до 100 тис. н.м.д.г. (від 170 тис. до 1,7 млн грн.).

Блог юриста

Депутати пропонують обмежити можливість працівників вимагати відшкодування моральної шкоди від роботодавців

У Верховній Раді України представлено законопроекти №12175 і №12176, що спрямовані на захист прав та інтересів роботодавців у питаннях відшкодування моральної шкоди працівникам. Ініціатори змін, серед яких народні депутати Микола Стефанчук, Іван Калаур, Олександр Мережко, Михайло Радуцький та інші, відзначають, що чинна практика покладання обов’язку на роботодавців щодо відшкодування моральної шкоди працівникам істотно порушує баланс між правами сторін у трудових відносинах. Автори законопроектів, провівши аналіз інституту відшкодування моральної шкоди, дійшли висновку про необхідність внесення змін до Цивільного кодексу та Кодексу законів про працю, що дозволить урівноважити інтереси обох сторін.

Основна пропозиція законопроектів полягає у внесенні змін до статті 268 Цивільного кодексу, де пропонується встановити, що позовна давність не поширюється виключно на майнові вимоги. Водночас, для позовів щодо відшкодування моральної шкоди планується встановити обмеження строку для подання таких вимог, що дозволить захистити роботодавців від затяжних судових процесів і необґрунтованих позовів.

Ще одне важливе положення законопроектів стосується випадків, коли моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, не відшкодовується на користь самого працівника або його близьких, якщо буде встановлено вину працівника в інциденті. Це нововведення спрямоване на врегулювання ситуацій, коли травма працівника визнається пов’язаною з виробництвом, проте відсутня вина роботодавця у її настанні. Нині суди, обґрунтовуючи відшкодування моральної шкоди, здебільшого спираються лише на факт зв’язку травми з виробництвом, не враховуючи відсутність вини з боку роботодавця.

Депутати переконані, що необхідно на законодавчому рівні передбачити положення, згідно з яким моральна шкода не підлягає відшкодуванню в разі вини самого працівника, який постраждав у результаті нещасного випадку на виробництві. Це дозволить запровадити більш справедливий підхід до врегулювання трудових конфліктів, де зважатимуть на наявність чи відсутність вини з обох сторін.

Законодавці також звертають увагу на відсутність строку давності для подання позовів про відшкодування моральної шкоди. На їхню думку, це надає необґрунтовану можливість для подання позовів навіть за умови нетривалих трудових відносин. У зв’язку з цим пропонується встановити трирічний строк позовної давності, що, на думку депутатів, є цілком достатнім для забезпечення прав працівників та сприятиме уникненню зловживань.

Блог юриста

Верховна Рада ухвалила закон, спрямований на боротьбу з незаконними вирубками лісу

Верховна Рада України прийняла закон, який запроваджує посилені заходи проти незаконної вирубки лісу та обігу краденої деревини. Документ передбачає адміністративну та кримінальну відповідальність за перевезення, зберігання і продаж деревини без належних документів, які підтверджують її законне походження. Нові норми набудуть чинності після підписання закону Президентом України.

Закон встановлює штрафи для громадян, які зберігають, перевозять або продають деревину без документів, у розмірі від 510 до 15 300 грн, а для посадових осіб – від 3 400 до 15 300 грн. Якщо вартість деревини перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, порушникам загрожує штраф від 34 000 до 51 000 грн, обмеження волі на строк до трьох років або позбавлення волі на той самий строк. У разі повторного порушення, дій за попередньою змовою або у великому розмірі (понад 60 неоподатковуваних мінімумів), передбачено штраф від 170 000 до 425 000 грн або позбавлення волі на строк від п’яти до семи років.

Автори закону підкреслюють, що нові норми спрямовані виключно на боротьбу з «чорними лісорубами» та нелегальними пилорамами, які завдають значної шкоди екології країни. Цей закон не обмежує права громадян, які використовують дрова для обігріву будинків, оскільки побутові обсяги – до 30 куб. м соснових або 15 куб. м дубових дров – не підпадають під дію цього закону і не потребують документального підтвердження.

Блог юриста

У судді братимуть правників із більш низьким інтелектом — проект

Наразі закон зобов’язує Вищу кваліфікаційну комісію суддів (ВККС) здійснювати добір на посади суддів виключно з кандидатів, які демонструють високі показники загального інтелекту, але це не означає, що особи з нижчими балами не можуть якісно виконувати обов’язки судді.

Профільний комітет Верховної Ради зареєстрував проект закону №11425-д «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо особливостей складання кваліфікаційного іспиту».

Як зазначають автори проекту на чолі з головою Комітету з питань правової політики Денисом Масловим, наразі кандидати вважаються такими, що успішно склали кваліфікаційний іспит, якщо вони набрали не менше 75% максимально можливого балу за кожен тест і практичне завдання, включно з оцінкою когнітивних здібностей.

Проте, як підкреслюють нардепи, оцінювання на основі шкали IQ має обмеження, адже максимальний бал складно визначити, оскільки завжди може знайтися людина з ще вищим результатом, і лише близько 30% людей за нормальним розподілом можуть отримати більше 75% від традиційно встановленого максимального балу.

Законопроект пропонує надати ВККС можливість встановлювати «середньо допустимий бал» для успішного проходження тестування з когнітивних здібностей, що зменшить бар’єри для кандидатів.

Також передбачається скорочення кількості тестів та практичних завдань. Замість 6 видів тестувань і 3 практичних завдань кандидатам дозволять обирати лише одну чи кілька спеціалізацій на етапі подання заяви, що дозволить складати кваліфікаційний іспит виключно за обраними напрямами.

У ВККС зазначають, що скорочення кількості іспитів зменшить витрати часу та ресурсів як для кандидатів, так і для комісії, а також скоротить строки проведення конкурсного добору.

Якщо закон буде ухвалено, це дозволить прискорити процес добору суддів та скоротити бюджетні витрати на утримання ВККС.

Блог юриста

Ухвали про закриття кримінального провадження можна буде однозначно оскаржити — проект

Попри позицію, висловлену Верховним Судом, апеляційні суди часто залишають без уваги ці висновки та відмовляють в оскарженні ухвал слідчих суддів щодо закриття кримінального провадження.

Аби усунути неоднозначне розуміння цієї можливості, нардеп Олександр Юрченко зареєстрував законопроект №12139 «Про внесення змін до статті 392 Кримінального процесуального кодексу України щодо апеляційного оскарження ухвал слідчого судді».

У пояснювальній записці до проекту зазначено, що у постанові Касаційного кримінального суду від 20 лютого 2024 року у справі №130/1597/22 зроблено висновок, що ухвала слідчого судді місцевого суду, якою зобов’язано слідчого або прокурора вчинити конкретну дію щодо закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК, підлягає апеляційному оскарженню.

Автор проекту пропонує уточнити норми ст.392 КПК, додавши новий пункт 2¹, за яким до переліку судових рішень, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, включаються ухвали про зобов’язання слідчого чи прокурора закрити кримінальне провадження через сплив строку досудового розслідування.

Таке уточнення, як зазначає Юрченко, сприятиме унормуванню та забезпеченню можливості апеляційного оскарження відповідних ухвал.

Блог юриста

Верховна Рада розширить підстави для розкриття банківської таємниці

До переліку підстав розкриття банками банківської таємниці включать випадки застосування санкцій, розгляд справ щодо захисту інтересів України як держави, а також вжиття нотаріусами заходів щодо встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин.

Комітет з питань правової політики 22 жовтня ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти в цілому законопроект №9235 щодо окремих питань розкриття банківської таємниці та заходів щодо встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, що забезпечить розширення законодавчих можливостей для банків розкривати інформацію у випадках застосування санкцій та під час захисту інтересів України, а також дозволить нотаріусам вживати заходів для встановлення опіки над майном таких осіб.

Наразі текст проекту до другого читання не опубліковано, однак, як зазначили у Комітеті, законопроект передбачає внесення змін до Цивільного кодексу та законів «Про нотаріат», «Про банки і банківську діяльність» і «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», що дасть можливість визначити порядок встановлення опіки нотаріусами та розширити перелік осіб, яким банки зможуть розкривати банківську таємницю, зокрема для здійснення нотаріальних дій, пов’язаних із майном осіб, які зникли за особливих обставин або були визнані безвісно відсутніми.

У разі ухвалення закону близькі особи зможуть отримувати від нотаріусів свідоцтва про встановлення опіки над майном таких осіб, що забезпечить ефективне управління цим майном, а також сприятиме захисту інтересів України під час розгляду справ у закордонних юрисдикціях, пов’язаних із відшкодуванням збитків, завданих міжнародним збройним конфліктом.

Крім цього, Комітет розглянув законопроект №11440 про внесення змін до Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який передбачає запровадження механізму державної реєстрації прав власності на майно, зареєстроване до 1 січня 2013 року, навіть за відсутності матеріалів бюро технічної інвентаризації, які могли бути втрачені через активні бойові дії або зберігаються на тимчасово окупованих територіях.

Цей законопроект спрощує процедуру реєстрації, що дозволить особам, майно яких було пошкоджене чи знищене, оперативно оформити права власності та отримати компенсаційні виплати, а також вирішує проблему недоступності архівних матеріалів, що неодноразово порушувалась у зверненнях військових адміністрацій, громадян та суб’єктів державної реєстрації.

Блог юриста

До Ради внесли законопроект про можливість звільнитися з військової служби мобілізованим чоловікам до 25 років

Обмежено придатним чоловікам до 25 років, яких внаслідок колізій у законодавстві мобілізували, пропонують дозволити звільнитися з військової служби. У Верховній Раді зареєстровано законопроект №12147, що передбачає надання права на звільнення з військової служби мобілізованим чоловікам до 25 років, яких раніше визнали обмежено придатними.

Нагадаємо, 9 жовтня Верховна Рада прийняла законопроект №11379-д про заборону мобілізації чоловіків до 25 років, проте станом на 24 жовтня Президент ще не підписав цей закон, тому він не набув чинності. Закон передбачає, що військовозобов’язані, які до ухвалення закону №3621-IX про скасування статусу «обмежено придатний» були визнані обмежено придатними у воєнний час, не підлягають мобілізації до досягнення 25 років, однак вони можуть бути призвані на службу за власним бажанням.

Комітет з питань національної безпеки перед прийняттям закону переглянув своє попереднє рішення та виключив норму, яка дозволяла звільнитися з військової служби обмежено придатним чоловікам віком 18-25 років, яких вже мобілізували, що і стало підставою для реєстрації нового законопроекту №12147, який має виправити ситуацію та надати мобілізованим у таких випадках право на звільнення.

Законопроект пропонує доповнити закон про військовий обов’язок новим пунктом 7-2, що передбачає звільнення з військової служби тих військовослужбовців, які на день набрання чинності законом про скасування статусу обмежено придатних перебували на військовому обліку як непридатні в мирний час, але обмежено придатні у воєнний, якщо вони не висловили бажання продовжувати службу та не досягли 25-річного віку.

Втім, Міноборони та Генштаб вважають, що шанси на ухвалення цих змін невеликі. Заступник голови парламентського Комітету з питань нацбезпеки Єгор Чернєв заявив, що наразі немає підстав для демобілізації чоловіків 18-25 років, які вже служать, оскільки темпи мобілізації не дозволяють замінити їх на інших військовослужбовців.

Чернєв зазначив, що питання демобілізації може бути розглянуте лише за умови покращення показників мобілізації. Радник керівника Офісу Президента Сергій Лещенко раніше заявляв про тиск з боку американських політиків на Президента Зеленського з вимогою ініціювати зниження мобілізаційного віку, і Зеленський підтвердив, що західні партнери дійсно наполягають на такому кроці.

Блог юриста

Коли орендар може вимагати з власника компенсацію за ремонт

Головною ознакою невід’ємних поліпшень є те, що вони прямо впливають на ринкову вартість нерухомого майна. Тому здійснення таких поліпшень передбачає надання згоди власника майна.

На це звернув увагу Касаційний господарський суд, скасовуючи постанову апеляційного суду та залишаючи в силі рішення першої інстанції в справі №906/1423/20.

У цій справі ФОП звернувся з позовом до товариства про відшкодування вартості невід’ємних поліпшень в розмірі понад 909 тис. грн.

Рішенням господарського суду позов задоволено частково. Суд апеляційної інстанції в позові відмовив, вказавши, що позивач не довів факт надання відповідачем згоди на поліпшення майна, а також не довів, що поданні ним докази підтверджують факт поліпшення саме орендованого майна.

Своєю чергою, КГС зазначив, що положення стст.776 та 778 ЦК регулюють різні за своєю правовою природою відносини, а саме ст.776 ЦК регулює питання здійснення капітального ремонту речі, переданої у найм, що є необхідним для експлуатації такої речі за призначенням, а положення ст.778 ЦК стосуються поліпшення речі, яка є предметом договору найму.

Відповідно до вимог ст.778 ЦК наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення. Якщо ж наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.

Водночас, КГС зауважив, що ЦК не містить визначення поняття «невід’ємні поліпшення». Разом з тим, з урахуванням ст.8 ЦК, колегія суддів звертається до визначення такого поняття, зазначеного у Порядку оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід’ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації, затверджений наказом ФДМУ від 27.02.2004 № 377 (в редакції, чинній на момент вчинення позивачем поточних ремонтів та розірванням орендних відносин).

Так, невід’ємними поліпшеннями орендованого майна є здійснені орендарем за час оренди заходи, спрямовані на покращення фізичного (технічного) стану орендованого майна та (або) його споживчих якостей, відокремлення яких призведе до зменшення його ринкової вартості та згода на які надана орендодавцем (абз.3 п.1.1 розд.1 «Загальні положення»). При цьому, невід’ємні поліпшення можуть бути здійснені як в межах поточного, так і в межах капітального ремонту, оскільки законодавством обмежень щодо вчинення невід’ємних поліпшень в межах окремо визначеного виду ремонту не передбачено.

У цій справі встановлені судами обставини щодо необхідності здійснення повного ремонтного оновлення інтер’єру та екстер’єру дає підстави для обґрунтованого висновку про те, що за відсутності комплексного проведення внутрішніх ремонтних робіт використання орендованого приміщення здійснювалося б з порушенням вимог стст.13, 41 Конституції, стст.773, 776 ЦК, оскільки необхідність проведення ремонту на момент передачі приміщення не лише не спростована відповідачем, але й не заперечувалася під час розгляду цієї справи.

З огляду на це, виникає обґрунтоване питання: яким чином орендар, за відсутності дозволу орендодавця, тричі здійснював поточний ремонт без відповідного дозволу власника майна?

Тож КГС констатував, що з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини та в силу ч.3 ст.776 ЦК, позивач не позбавлений права вимоги відшкодування вартості ремонту в орендованому нежитловому приміщенні

Блог юриста

Чи повинен захист відкривати прокурору дані про наявність свідків

На сторону захисту законом не покладено обов’язку відкривати доказ, який вона в принципі не може мати, адже показання свідка, викликаного судом за її клопотанням, з’являються як доказ лише під час самого допиту в судовому засіданні.

На це звернув увагу Касаційний кримінальний суд, скасовуючи ухвалу апеляційного суду у справі №210/3266/22.

Вироком місцевого суду особу визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК, і призначив йомупокарання у виді позбавлення волі на строк 6 років. Згідно з вироком особа, діючи повторно, в умовах воєнного стану, вчинив три крадіжки з різних приміщень.

У касаційній скарзі захисника, серед іншого, зазначалося, що апеляційний суд необґрунтовано усупереч практиці Верховного Суду у постанові від 07.06.2022 (справа №462/1017/16-к) відмовив у допиті свідка, який перебуває під вартою в установі виконання покарань, оскільки сторона захисту не відкрила дані про цього свідка прокурору в порядку положень ст.290 КПК.

У цій частині ККС зазначив, що положення ст.290 КПК не містять вимоги до сторони захисту надати інформацію про осіб, які будуть заявлені захистом для допиту в якості свідків в суді першої інстанції. При цьому інформація про наявність у сторони захисту певних свідків не є доказом у кримінальному провадженні в розумінні ст.84 КПК.

Також колегія ККС нагадала, що Верховний Суд у своїх рішеннях зазначав, що у положеннях ч.6 ст.290 КПК щодо відкриття стороною захисту матеріалів, відомості з яких він має намір використати як доказ у суді, не йдеться про показання свідка. Адже,на відміну від сторони обвинувачення, сторона захисту не може проводити допит і отримувати показання, а може лише отримувати пояснення, які відповідно до положень ч.8 ст.95 КПК не є джерелом доказів, крім випадків, передбачених цим кодексом.

Крім цього, апеляційний суд у своїй ухвалі, спростовуючи доводи сторони захисту щодо недоведеності винуватості особи у вчиненні кримінальних правопорушень, вказав, що винуватість останнього підтверджується, крім іншого, показаннями потерпілої. Однак остання ні в суді першої інстанції, ні в апеляційному суді не допитувалася, її показання не викладені в судових рішеннях.

Блог юриста

З 1 листопада на всіх ділянках доріг знову діятиме єдине швидкісне обмеження

Правила дорожнього руху переходять на «зимовий період», а це означає, що ті ділянки доріг, на яких було дозволено підвищення швидкості, зрівняються у швидкісному режимі із рештою доріг.

Зимовий період – це завжди період підвищеної небезпеки для всіх учасників дорожнього руху. Відтак на тих ділянках доріг, де було дозволено підвищення обмеження швидкості до 80 км/год, дорожні знаки будуть змінені на обмеження швидкості до 50 км/год.

Перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький розповів, що пункт Правил дорожнього руху 12.8 існує вже давно й можливість встановлення іншого швидкісного режиму на літній період там передбачена:

«У деяких містах нашої країни, зокрема Києві та Дніпрі, на тих ділянках дорожнього руху, де це дозволяють і дорожні обставини, і безпека дорожнього руху, встановлювались знаки вищого обмеження швидкості. Тобто 80 км/год на літній період. Цей період зараз закінчується і вже з 1 листопада вказані знаки будуть змінені на стандартні, тобто обмеження швидкості - 50 км/год. Таким чином, Правила фактично не змінюються, а наступає зимовий період, який не передбачає інші обмеження швидкості руху».

О.Білошицький зазначив, що швидкісний режим на дорогах фіксують понад 300 камер. Також близько 200 приладів TruCAM, які дозволяють фіксувати перевищення швидкості в ручному режимі, використовують патрульні поліцейські.

«За рік поліцейські притягують до відповідальності мільйони порушників, але все ж перевищення швидкості лишається актуальною проблемою. Потрібно не тільки контролем досягати результату, а й змінами до законодавства шляхом введення дієвих, ефективних механізмів. Наприклад, штрафних балів за численні порушення Правил дорожнього руху. Адже є порушники, які протягом року по 25 разів вдаються до порушень, мають численні штрафи. Тож в такому випадку має діяти більш суворе покарання за систематичність цих порушень. Ці законопроєкти подані та наразі перебувають на розгляді», - повідомив перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції.

Блог юриста

Прокурорів з інвалідністю позбавлять надмірних пенсій та зможуть стягнути отримані виплати

В умовах зростаючої уваги до випадків масового встановлення працівникам прокуратури груп інвалідності, народні депутати України ініціювали законодавчі зміни, спрямовані на уніфікацію пенсійного забезпечення та усунення диспропорцій у виплатах. Новий законопроект, зареєстрований під номером №12149, пропонує змінити підходи до пенсійного забезпечення працівників прокуратури, забезпечивши рівні умови для всіх громадян незалежно від професійного статусу.

За даними Пенсійного фонду України, станом на 1 жовтня 2024 року кількість пенсіонерів в Україні перевищила 10,3 мільйона осіб, а середній розмір пенсії становить 5851,86 грн. З них 15% отримують пенсії по інвалідності, які в середньому складають 4892,57 грн. Проте значні відхилення від цієї норми спостерігаються серед окремих працівників прокуратури, розмір щомісячних пенсій яких може перевищувати 60 тисяч гривень.

Конституційний Суд України раніше зазначав, що одним з ключових принципів регулювання соціальної політики є забезпечення пропорційності між рівнем соціального захисту громадян та фінансовими можливостями держави. З огляду на цей принцип, автори законопроекту пропонують внести зміни до закону «Про прокуратуру». Зокрема, передбачається виключення частини 9 статті 86, яка надавала право прокурорам із встановленою інвалідністю I або II групи отримувати пенсію в розмірі 60% від місячної заробітної плати за умови наявності стажу роботи у прокуратурі не менше десяти років.

Крім цього, вносяться доповнення до статті 50 закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Згідно з новою редакцією, суми пенсій, виплачені внаслідок зловживань або подання неправдивих даних про стан здоров’я, можуть бути повернуті добровільно або стягнуті на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи за рішенням суду. Це стосується випадків, коли пенсіонер знав або міг знати про невідповідність діагнозу дійсності, а також у ситуаціях, коли встановлення інвалідності стало можливим через підроблення документів чи неправомірні рішення посадових осіб.

У разі ухвалення цього закону працівникам прокуратури, яким незаконно було призначено пенсію по інвалідності, доведеться повернути отримані виплати, навіть якщо відповідні особи, причетні до фальсифікації, ще не отримали обвинувального вироку суду. Цей підхід має на меті запобігти зловживанням у сфері пенсійного забезпечення та підвищити фінансову дисципліну.

Блог юриста