Верховна Рада планує розширити Нацраді можливості скасовувати реєстрацію ЗМІ і прибрати вимогу щодо публікації її актів в Реєстрі
Верховна Рада України розглядає законопроект №12111, яким пропонується суттєво розширити повноваження Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, зокрема щодо можливості скасування реєстрації засобів масової інформації. Ініціатива, внесена головою парламентського комітету з питань інформаційної політики Микитою Потураєвим, а також іншими народними депутатами, передбачає внесення змін до закону «Про правотворчу діяльність» з метою виключення нормативно-правових актів Нацради з-під обов’язкової державної реєстрації Міністерством юстиції та їх публікації у Єдиному державному реєстрі нормативно-правових актів.
Замість цього пропонується закріпити, що правові акти Нацради, ухвалені відповідно до закону «Про медіа», не підпадають під дію закону «Про правотворчу діяльність». Одночасно з цим передбачено, що Нацрада більше не зобов’язана вести облік усіх своїх актів чи забезпечувати вільний доступ до них на своєму веб-сайті. Такі зміни, за задумом ініціаторів, мають спростити адміністративну діяльність регулятора, однак вони викликають занепокоєння щодо прозорості роботи Нацради.
Законопроект також передбачає підвищення заробітної плати членам Нацради. Так, посадовий оклад члена ради планується встановити на рівні 35 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 105 980 гривень, тоді як оклад голови Нацради має сягнути 127 176 гривень. Перший заступник голови, заступник голови та відповідальний секретар матимуть оклади у розмірі 116 578 гривень.
Щодо забезпечення прозорості структури власності суб’єктів у сфері медіа, у проекті пропонується додаткове уточнення, яке розширює вимоги до прозорості структури. Зокрема, структура власності вважатиметься прозорою лише за умови, що відомості про власників дозволяють ідентифікувати всіх ключових учасників суб’єкта медіа та всіх юридичних осіб у ланцюгу володіння корпоративними правами. Нацрада зможе проводити дослідження відповідності структури власності цим вимогам під час розгляду заяв на видачу чи продовження ліцензій, а також реєстрації суб’єктів медіа.
Крім того, пропонується ввести нові підстави для скасування реєстрації ЗМІ, серед яких невідповідність структури власності вимогам, встановленим законом, або отримання інформації про набрання законної сили обвинувальним вироком стосовно керівника, кінцевого бенефіціара чи самого суб’єкта медіа. У разі скасування реєстрації суб’єкта медіа Нацрада зобов’язується протягом п’яти днів направити рішення реєстранту, внести відповідні зміни до Реєстру та оприлюднити цю інформацію на своєму веб-сайті. Суб’єкт медіа, чия реєстрація скасована, повинен припинити діяльність протягом одного дня з моменту внесення змін до Реєстру, але не пізніше п’яти робочих днів після оприлюднення рішення.
Такі пропозиції викликають занепокоєння серед експертів, які наголошують на можливих ризиках надмірної концентрації повноважень Нацради та відсутності механізмів забезпечення прозорості її діяльності. Водночас ініціатори законопроекту стверджують, що ці зміни необхідні для підвищення ефективності роботи регулятора.
Блог юриста
Верховна Рада України розглядає законопроект №12111, яким пропонується суттєво розширити повноваження Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, зокрема щодо можливості скасування реєстрації засобів масової інформації. Ініціатива, внесена головою парламентського комітету з питань інформаційної політики Микитою Потураєвим, а також іншими народними депутатами, передбачає внесення змін до закону «Про правотворчу діяльність» з метою виключення нормативно-правових актів Нацради з-під обов’язкової державної реєстрації Міністерством юстиції та їх публікації у Єдиному державному реєстрі нормативно-правових актів.
Замість цього пропонується закріпити, що правові акти Нацради, ухвалені відповідно до закону «Про медіа», не підпадають під дію закону «Про правотворчу діяльність». Одночасно з цим передбачено, що Нацрада більше не зобов’язана вести облік усіх своїх актів чи забезпечувати вільний доступ до них на своєму веб-сайті. Такі зміни, за задумом ініціаторів, мають спростити адміністративну діяльність регулятора, однак вони викликають занепокоєння щодо прозорості роботи Нацради.
Законопроект також передбачає підвищення заробітної плати членам Нацради. Так, посадовий оклад члена ради планується встановити на рівні 35 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 105 980 гривень, тоді як оклад голови Нацради має сягнути 127 176 гривень. Перший заступник голови, заступник голови та відповідальний секретар матимуть оклади у розмірі 116 578 гривень.
Щодо забезпечення прозорості структури власності суб’єктів у сфері медіа, у проекті пропонується додаткове уточнення, яке розширює вимоги до прозорості структури. Зокрема, структура власності вважатиметься прозорою лише за умови, що відомості про власників дозволяють ідентифікувати всіх ключових учасників суб’єкта медіа та всіх юридичних осіб у ланцюгу володіння корпоративними правами. Нацрада зможе проводити дослідження відповідності структури власності цим вимогам під час розгляду заяв на видачу чи продовження ліцензій, а також реєстрації суб’єктів медіа.
Крім того, пропонується ввести нові підстави для скасування реєстрації ЗМІ, серед яких невідповідність структури власності вимогам, встановленим законом, або отримання інформації про набрання законної сили обвинувальним вироком стосовно керівника, кінцевого бенефіціара чи самого суб’єкта медіа. У разі скасування реєстрації суб’єкта медіа Нацрада зобов’язується протягом п’яти днів направити рішення реєстранту, внести відповідні зміни до Реєстру та оприлюднити цю інформацію на своєму веб-сайті. Суб’єкт медіа, чия реєстрація скасована, повинен припинити діяльність протягом одного дня з моменту внесення змін до Реєстру, але не пізніше п’яти робочих днів після оприлюднення рішення.
Такі пропозиції викликають занепокоєння серед експертів, які наголошують на можливих ризиках надмірної концентрації повноважень Нацради та відсутності механізмів забезпечення прозорості її діяльності. Водночас ініціатори законопроекту стверджують, що ці зміни необхідні для підвищення ефективності роботи регулятора.
Блог юриста