Етносказ


Гео и язык канала: Украина, Украинский
Категория: Новости и СМИ


Репости, дописи та меми етнічної тематики різних поглядів. Спілкування в чаті всіма мовами, окрім московського літстандарту. Постійні відверті образи учасників бесіди каналу - мут/бан. Канал направлений на переосмислення та висвітлення, а не на зневагу

Связанные каналы  |  Похожие каналы

Гео и язык канала
Украина, Украинский
Категория
Новости и СМИ
Статистика
Фильтр публикаций


Репост из: ЦЕНТР ПРОТИДІЇ ДЕЗІНФОРМАЦІЇ
Видео недоступно для предпросмотра
Смотреть в Telegram
▫️Іще 150 років тому Кубань була виразно українською етнічною територією, і навіть докладний перепис населення 1897 року фіксує переважання українців у більшості регіонів Кубані. Політично Кубань також прагнула до України: навіть в ХІ столітті місцеве Тмутороканське князівство належало Русі. А вже в ХХ столітті, природно, Кубань була тісно повʼязаною з УНР, аж доки ініціативу тут не перехопила «біла армія»... 

▪️Однак зараз про славетну українську історію Кубані нагадує хіба що «балачка» – місцевий варіант української мови, хоч про це й замовчують московити, які досі намагаються мінімізувати тут природний український вплив... 

▫️Навіть знаменитому Кубанському хорові заборонили співати... український гімн, який вони до того виконували на концертах, і ми це вам покажемо, як і ще чимало цікавого про українську Кубань та її знищення руками москви, – говорять заступниця керівника ЦПД Аліна Алєксєєва та соціолог культури Богдан-Олег Горобчук. 

Двадцять шостий випуск подкасту «Дамо по мордоРУ» вже на каналі «@mordorcenter?si=v4UEYu4T6u-ZuEH9' rel='nofollow'>Центр дослідження мордоRU»!

Випуск за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=O70p9yeOB1Y
 
Підписуйся на соцмережі «Центру дослідження мордоRU»:

@mordorcenter?si=v4UEYu4T6u-ZuEH9' rel='nofollow'>▫️Youtube

▫️Instagram

@mordorcenter?_t=8l1x3qL8J7t&_r=1' rel='nofollow'>▫️TikTok

Приєднуйся, підписуйся, дивись і коментуй: буде цікаво та яскраво!


Репост из: Мигаль Чикивдя
МИТРЯ
Днись православнї, за юліянськым календарьом, празднувут динь Великомеченика Димитрія. Руснакы кажут за исе сято сятого Митря, Дмитря, Митря. Сятōму Митрови мōлят ся діля сцїленя очи выд хворот, прōзріня сліпых. Вōїны мōлят ся му про наданя помочи тай сил у бойови. У чисть Сятого Великомученика Димитрія, по вшиткōму Подкарпатю, є читаво храмӯв.
Дниськы нияку рōбōту робити ни мож. Исе є пōсліднїй динь, коли ищи мож свальбовати, тōму вшиткі тко ни устиг, старали ся выдгуляти свальбу. Пак мож буде справляти свальбу у зимі, на другый рӯк, по Рождественōму постови. Тōму невыддатым дївкам треба было чикати ōнь до Мнясниць. Великōв хыбыв тото ни было, айбо повод языкатым жонам поубгōвōрьовати быв, ож ни тōту, авадь гинтōтӯ нитко ни бере. Тōму про многых дївок исе была треґидїя.
У дакотрых реґіонах Подкарпатя, субота перед Митрьом, была дньом поминання усопшых рōдичӯв. У русинӯв сут вірованя, ож Митрӯвську нӯч ,у тынови, мож увидїти тїнї умершых, кōтрі идут до хыж, ид свойим родичам у чисть праздника. Сякоє вірованя є и у русинӯв Вышняньськōй Боржавы, айбо душі умершых прихōдят ид своим живым родичам на Сятый вичӯр, тōму принято лишати їдїня на стōлі до Рождества, а ни розбирати стӯл по вечири.
Георгій Жаткович у "Етнографическому очерку угро-русских" пише, ож Митря є для осени ипен такый знаменитый динь, як Юря для яри, а Ивандиль для літа. Кидь Митер голый, рōзуміє ся, ож ни є снїгу, и Великдинь такый буде.
Сього дне чилядь привыкла была розрахōвовати ся за рōбōту из вӯчарями тай пак договōрьовали ся из ними на другый рӯк. Вірили, ож якый чилядник (гōсть) зайде первый на Митря до хыжі, такый пак рӯк у ґаздӯв. Приміром, кидь багатый, та будут горазды в опшарю.
Рахує ся, ож выд нись настає зима, тōму вбирала ся днись чилядь у теплоє цуря. Даже и кидь было тепло, айбо быв сякый звык, убрати ся тепло, убы у зимі мōрōзӯв ни было. Народ щитат, ож зиму яку днись приносит сятый Митро, буде ōнь до Юря у маю.
Є сього дне, як и другых праздничных днӯв, читаво погодный прикмет. Кидь ни упав снїг на Митря, та зима ни скоро настане; Кидь на Митря тепло, та ярь буде рання тай тепла; Кидь упав снїг тай ударив мороз – та ярь буде студена тай пӯзна, айбо кидь лише ударив мороз, но ни упав снїг, тоды снїгу ни буде аж до Нового рōку; Кидь на Митря дощ – на Введенїя упаде читаво снїгу.

М.Чикивдя


Репост из: 𝐁𝐢𝐞ł𝐚𝐫𝐮𝐭𝐞𝐧𝐢𝐣𝐚
#Літва Январскае паўстанне. Барацьба за аднаўленне Незалежнай Літвы
(Не варта блытаць са Жмудзьдзю)

Паўстанцы на тэрыторыі Беларусі і Літвы змагаліся не проста за адраджэньне Рэчы Паспалітай. Нават у асяродку «белых» паступова высьпявала разуменьне неабходнасьць «незалежнасьці Літвы», аб чым сьведчыла абвестка пра пакараньне сьмерцю Жалудоцкага ксяндза Станіслава Ішору:

"Сёньня а 9-й гадзіне раніцы на пляцы ў Лукішках на загад Мураўёва быў забіты сьвятар Хрыста. За тое, што абвясьціў народу дэкрэт Нацыянальнага ўрада ад 21 студзеня аб наданьні сялянам зямельнай уласнасьці, айцец Ішора прыняў пакутніцкую сьмерць. Новы Сьвяты неба, новы заступнік прыйшоў у Літву, ён будзе апекуном літоўскага народу.

Народ Літвы! Вы не здрыгануліся ад страху пры выглядзе новага злачынства захопніка. Заіржавелая прылада катаваньня, дасланая табе царом у асобе Мураўёва, якога ты даўно ведаеш. Гэта забойца Валовіча, памяць пра якога вы з пашанай перадаяце з пакаленьня ў пакаленьне. Цябе, што бяжыш на сьмерць у тысячах баёў, як на вясельлі, не спалохаешся шыбеніцы Мураўёва. Ужытыя гэтыя сродкі, страшныя толькі для подлых нявольнікаў.
Слабасьць заўсёды жорсткая. Сутаргавыя дрыжыкі суправаджаюць цяжкую агонію. Гэта i апошнiя днi панаваньня Масквы над нашым краем, ды апошнія днi анямелага старога на зыходзе жыцьця, якое перасягне па вар’яцтве шэраг былых злачынстваў. Так сканчаліся ўсе нашэсьці; кожнае з іх мела сваіх Гесьлераў і сваіх прынцаў Альба, а народам, якія імкнуліся да незалежнасьці, ніколі не было недахопу ў Тэлях і прынцах Аранскіх.
Народзе Літвы! Нявінна пралітая кроў кліча да помсты. У гэтай пакутніцкай крыві вашага сьвятара чэрпайце новыя сілы і адвагу для сьвятога змаганьня, у якім вы пераможаце, бо Бог на нашым баку!
Вільня. 3 чэрвеня 1863"


Репост из: Український Білорусофіл
Ледь не забув про банера вчора на матчі Динамо Мінськ- Легія Варшави. Нажаль зараз клуб Мінську зашкварений ябатьками. Але в Вільній Білорусі він відновить свою славу.
Ps. Легія Варшави п#дари


Репост из: УП. Культура
🗣️Словник українських емоцій. Джо Спано: "Називайте речі своїми іменами"

У четвертому випуску подкасту "Словник українських емоцій" культовий американський актор Джо Спано читає текст української драматургині Тетяни Киценко "Називайте речі своїми іменами".

Пʼєса Киценко, написана на початку повномасштабного вторгнення, заглиблюється в питання національної ідентичності та культурної спадщини. Авторка розмірковує про те, як війна змінює самосвідомість, спонукаючи до нового розуміння назв і значень знайомих місць, у тому числі вулиць, які носять імена діячів іноземної культури.

Підпишіться на УП.Культура


Видео недоступно для предпросмотра
Смотреть в Telegram


Репост из: Східна Слобожанщина
Освободительное движение Подонья (1905-1918 гг.)
Перевод на русский язык.

Часть 6️⃣ «Путешествующая библиотека» и украинские книжки

Часть 7️⃣ Образование крестьянского кружка «Земля и Воля» и легализация «Просвиты»

По причине разного рода обстоятельств, на Рождественских праздниках съезд не был созван, и замысел пуховской «Просвиты» провели в жизнь уже в более свободное время — в мае 1917 года.
25 марта (12/III ст.ст.) 1917 г., в день грандиозной украинской демонстрации в Санкт-Петербурге, которую устроила местная украинская колония, я получил от селян кружка Подонья (с. Пухово) письмо, в котором этот кружок поздравлял со свободой, заканчивал свое приветствие надеждами на новую свободную жизнь и звал меня немедленно приехать. Конец того письма, насколько помню (письмо осталось дома во время моей эмиграции): «Хай живе Україна! Швидче приїздіть!» Я в то время работал в гимназии им. Левицкого в Царском Селе. Голос из родного края ускорил окончание дел и мой выезд на Подонье.

5 апреля я был уже дома. После множества совещаний в кружках, с «Просвитой» и кооперативом и после новостей о том, как обстоит дело в уезде, решили немедленно приступить к активной работе. Работа наметилась очень широкая. Все горели желанием организационной деятельности, все верили в ее великое значение. Решили открыть свое лицо в среде товарищей, притягивать к себе больше ответственного элемента, назвавшись крестьянским кружком «Земля и Воля». Решили также легализовать общество «Просвита» и распространить его деятельность в контакте с кооперативом.

Через короткое время на пуховских улицах было уже две украинских вывески, одна, старая, на кооперативе, вторая, новая, на помещении общества «Просвита». Запись в общество «Просвита» проводили согласно уставу, а в крестьянский кружок «Земля и Воля» прием членов осуществляли по поручительству всех его участников и после того как все убедятся в революционности того или иного кандидата. Помню охрану чистоты и целостности этого кружка в первое время. Многим отказывали в приеме, кого-то пускали только на некоторые совещания. Конечно, не обходилось без того, чтобы те, кому отказали, не распускали разных побасенок и поклепов на кружок, но это не вредило его работе, разве только популяризировало ее.

Для пополнения библиотеки «Просвиты» выбрали два пути — сбор книг и средств на книги. Первый путь дал малые результаты по части украинских книг: помню, что собрали только двадцать одну книгу; второй путь дал большие результаты, а именно — на собранные средства повезло заказать по предоплате почти все газеты того времени как украинские, так и социалистические на московском языке и украинские журналы. Кроме того, купили несколько десятков украинских книг. В помещении общества «Просвита», в слоб. Пухово, кроме читальни, начали проводить в середине апреля первые местные маленькие, я бы сказал, курсы украиноведения, которые проходили вечерами трижды в неделю.

Читали популярные лекции по украинской истории и украинской литературе вместе с чтением произведений. В июне месяце систематические чтения лекций закончились и те, кто их слушал, члены общества, начали собираться для самостоятельного общего чтения. Помню, прочитали даже два реферата уже сами «просвитяне».

Зарегистрировали пуховскую «Просвиту» как волостную «Просвиту», т.е. на целую волость (Лискинскую). Что касается своей работы, она временами выходила далеко за пределы волости. С начала легальной жизни «Просвиты» количество ее членов очень и очень увеличилось.

#Просвита #Подонье #УкраинскоеДвижение #ЗемляиВоля #Украиноведение #ИсторияУкраины #Пухово #УкраинскаяКультура #ПросветительскоеДвижение

Подписывайтесь @SkhidnaSlobozhanshchyna


Репост из: Марципановый Ликёр
Видео недоступно для предпросмотра
Смотреть в Telegram


Як великодне порося в Одесу втекло

Приводим еще один пример бегства в Одессу по находящейся у нас рукописной комической песне. Разсказывается в песне, что купили порося и стали приготовлять его к Светлому Празднику; привязали ланцугом в печи, всунули в зубы обычный хрен и начали смалить; вдруг порося срывается и удирает Одессу!

Як сказав піп: Хрістос воскрес
Порвало порося ланцух увесь,
Втікло ж воно під Гадес,
Понесло в зубах хрін увесь.
Очевидно и порося знает, где ему искать воли.
Чем же привлекала к себе Одесса? Один ответ мы уже видели; там, в Одессе:

На паньщину не ходити,
Подушного не платити,
Ні за плугом, ні за ралом,
Називають мене паном!


Одесса в народной поэзии
А. И. Маркевич
Труды VI Археологического съезда в Одессе (1884 г.) : Т. 1- Т. 2
Одеса, 1888

#джерела


Только в Одессе




Репост из: arsen🗽


Репост из: Традиційно-культурні події в Німеччині від Жайворів
Гурт «Родовід» запрошує вас на серію заходів «Femyfolk“!

Програма заходу:

• 16:00 – «Співоче коло» – годинний воркшоп співу традиційних пісень.
• 17:00 – Танцювальний воркшоп – традиційні українські побутові танці.
• 18:00 - 18:30 – Кава-брейк – спілкування та сюрпризи для учасників.
• 18:30 – Концерт гурту «Родовід» та українських співачок м. Гамбург.

Де: Alexanderstraße 16,
20099 Hamburg,
Kulturladen St. Georg e. V.

Коли: 10.11 з 16-19.30
Вартість: Безкоштовно

Увага: Вхід на концерт не потребує реєстрації і є вільним для всіх бажаючих. Реєстрація потрібна лише для участі у воркшопах.

Посилання для реєстрації у воркшопах


Цей проєкт було підготовлено за підтримки «Української Феміністичної Мережі за Свободу й Демократію».
 


Репост из: Шлях
Перед самым Новым годом, 28 декабря выступил на заседании клуба "Родовед" из Владивостока. В докладе "Шлях - сервис поиска украинских переселенцев 17-18 века" рассказал как появилась идея проекта, немного углубился в исторический контекст и в рамках живой демонстрации показал основные функции сайта.

Видео доступно по ссылке https://youtu.be/CvUj1aXYuVI


Видео недоступно для предпросмотра
Смотреть в Telegram
😱Террор в Амстердамі. Натовпи мусульмани влаштували полювання на євреїв.

Повідомляють про зниклих безвісти євреїв і про погроми.
На відео - напад на хлопця, зовні схожого на єврея. Його забили ногами і покинули лежати без свідомості.

Джихадисти збивають людей машинами, викидають у річку і не пускають виплисти, ріжуть.

Ще крінжу






Репост из: Historyja
8 лістапада 1883 года нарадзіўся Вацлаў Ластоўскі - беларускі гісторык, пісьменнік, палітычны дзеяч і адзін з пачынальнікаў нацыянальнага адраджэння.

Напісаў першую гісторыю Беларусі, стварыў фундаментальную гісторыю беларускай літаратуры, склаў адзін з найцікавейшых слоўнікаў беларускай мовы, сфармуляваў ідэі, што жывяць і натхняюць нацыю па сённяшні дзень. Як многія прадстаўнікі беларускіх эліт, быў расстраляны саветамі.


Репост из: Народний Оглядач
Дональд Трамп: «Я націоналіст. Використовуйте це слово»

«Знаєте, є слово, воно в деякому роді стало старомодним, це слово "націоналіст". І я кажу: нам, начебто, не слід використовувати це слово. Але знаєте, хто я? Я – націоналіст, окей? Я націоналіст. Націоналіст. Використовуйте це слово» – 45-й Президент США Дональд Трамп.

Наші інтереси: Постіндустріальне суспільство - це суспільство суверенних націй.

Перейти до статті


Репост из: ⛨ Український Всенаціональний Союз
🇺🇦 Козацькі поселення в Трансільванії: Вплив України на ці землі

❗️     Історія козацьких поселень у Трансільванії — справжня
перлина українського минулого, де звичайне козацьке «та нічого такого не сталося» перетворюється на впливову історичну подію. Віддавна українці прагнули зберегти свій зв'язок із Європою, і тут, у землях Трансільванії, знайшли ще один осередок, де могли вільно проявити свої прагнення до свободи, самоврядування та звичаєвого права.

⁉️    Коли згадуємо Русь, важко не погодитися: наш вплив бу
в всюдисущим! Русь перетворила Київ на могутній центр, що освічував Європу. Досі наші друзі в Європі не забули про такі здобутки, а українські козаки, вже через кілька століть, продовжили «дипломатичну місію» Русі в Трансільванії. Тут вони стали своєрідними «амбасадорами» українських ідей, безжурними воїнами, які боролися за свою, тепер уже козацьку державність.

👍    Так, козаки принесли із собою і трохи нашого звичного безладу, щоправда організованого – вони знали, як керувати і себе не забували, і про місцевих піклувалися. Поширюючи українську мову, обряди й звичаї, козаки прокладали культурний міст між народами. Їхнє побратимство знаходило відгук серед тих, хто прагнув свободи, бо «воля – то козацька доля», а їхні ідеї самоврядування почали
ставати прикладом навіть для тих, хто не знав, що таке вільне слово.

👨‍👩‍👧‍👦    Ще у 1653 році, коли гетьман Богдан Хмельницький вирішив підтримати молдовського господаря Василя Лупула, наші козаки опинилися у самому серці політичних баталій Трансільванії. Не обійшлося без династичних союзів: Тиміш, син Хмельницького, одружився з дочкою Лупула, що перетворило українську присутність на стратегічно вигідну. Тепер, маючи за зятя українця, Лупул отримав надійних союзників у боротьб
і з тими, хто був проти його влади. Хмельницький, щоправда, сам залишився у Чигирині, але порадив синові захищати новий рідний край, як і належить козацькому духу.

📝   Козаки в Трансільванії залишили глибокий слід, стаючи не лише воїнами, а й культурними провідниками. Завдяки їм український вплив поширився на Молдавію, Мадярщину та інші сусідні землі. Тут українці не просто боролися за союзників, а принесли із собою ідеали волі, самоврядування і рівноправності, що надихали місцевих на боротьбу за власну свободу. Хоч історія і не зберегла всіх подробиць, але можемо сказати: козаки перетворилися на свого роду ку
льтурний міст, де українські традиції, звичаї й ідеї боролися проти імперського тиску, стаючи зразком для народів, що прагнули відстояти свої права.

Не забувайте долучатися до нашого чату – @ukrnatunion!

Показано 20 последних публикаций.