Монополіст

​​Що може завадити «азербайджанському» транзиту газу через Україну

Зараз активно обговорюється варіант подовження транзиту російського газу через Україну з 2025 року під виглядом азербайджанського.
Такий розвиток подій активно підтримує Група Нафтогаз на чолі з Олексієм Чернишовим.
Ми писали про це в липні.

Які вихідні параметри?

З 1 січня 2025 року закінчується діючий транзитний контракт із Газпромом, який був укладений наприкінці 2019 року.
Згідно з ним, Газпром має платити за прокачку 40 млрд кубів газу на рік. Хоча з початком війни прокачує близько 15 млрд кубів.
Україна отримує за транзит близько $800 млн, а РФ заробляє на цих поставках до $5 млрд на рік.

Україна ні в якому разі не буде підписувати новий транзитний контракт із Газпромом. Але можна підписати контракт із третьою стороною.
Так було із транзитом нафти, коли у вересні угорська компанія MOL почала купувати нафту на російсько-білоруському кордоні, щоб прокачати її по території України.
Контрагентом Укртранснафти замість російської Транснєфті стала європейська компанія, що задовольнило український уряд.

Подібну заміну Україна намагається застосувати і у випадку з газом.
Але тут є додаткові складнощі.

На сьогодні головним бенефіціаром російського газового транзиту через Україну є Словаччина.
Також великі обсяги від Газпрому отримує Австрія, яка має контракт з Газпромом до 2040 року, але ця країна ніяк не проявляє свій лобізм щодо продовження транзиту Україною.
Нагадаємо, що Угорщина ще в 2021 році уклала контракт з Газпромом на купівлю газу, який вона отримує через Туреччину в обхід України.

На початку жовтня словацький прем’єр Роберт Фіцо приїхав в Ужгород, де зустрівся з українським колегою Денисом Шмигалем та мав переговори з іншими українськими посадовцями.

Головною метою Фіцо було вмовити українську сторону подовжити транзит.
Його аргументація полягає в тому, що Словаччина і далі готова продавати потрібні Україні товари. Електроенергію, САУ Zuzana і той же газ.
Але для продовження такої «допомоги» Словаччина хоче зберегти конкурентоздатність своєї економіки, яка підтримується дешевими енергоресурсами з РФ – нафтою і газом.

Українські урядовці запропонували Фіцо «азербайджанський» варіант, який обговорюється вже декілька місяців.
Але це не влаштовує словаків.

Словаччина непогано заробляє на перепродажі російського газу далі в Європу.
Оператор словацької ГТС Eustream отримує гроші від транзиту. Словацький трейдер SPP заробляє на перепродажу ресурсу. На двох по року виходить близько $1,5 млрд виручки.

З іншого боку, у Азербайджану немає вільних обсягів газу для прокачки через Україну.
В цьому році країна поставить в Європу 13 млрд кубів газу через Туреччину по газогону TANAP, в якому азербайджанський SOCAR має частку.
Іншими словами, Азербайджану немає сенсу прокачувати через Україну російський газ і пропонувати Словаччині низьку ціну, як це робить Кремль.

Тоді Фіцо запропонували піти по схемі MOL – щоб умовна SPP домовилась із Газпромом про купівлю газу на російсько-українському кордоні.
Але такий варіант неможливий тому що газовимірювальну станцію Суджа – єдину на сьогодні точку входу газу з РФ в українську ГТС – утримують Сили оборони України.

Також Українська влада пропонує і Словаччині, і Азербайджану закачувати газ в українські підземні сховища (ПСГ) в обмін на подовження транзиту.
Але для цього власники газу мають домовитись із Кремлем про відсутність ударів по інфраструктурі ПСГ. А це наразі безперспективно.

І ще один блокер стосується того, що Кремль зацікавлений у довгострокових контрактах. На цьому побудована його політика шантажу: «якщо хочете дешевий газ, то давайте контракт на десятиріччя».
Натомість на довгострокові домовленості не згода Україна.
Тим більше, їх буде важко пояснити Єврокомісії, представники якої закликають до якомога швидшої відмови від російських енергоносіїв.

Вочевидь, про нову конфігурацію газового транзиту ми дізнаємось не раніше, ніж за пару днів до початку нового року. Якщо доживем.

Монополіст

На фото Роберт Фіцо і Денис Шмигаль

​​Як прокурори оформлюють собі захмарні пенсії?

Кожен прокурор має гайд – як найефективніше паразитувати на державі.
В ідеальному випадку він може через 10 років служби піти на пенсію і, продовжуючи працювати, отримувати 90% заробітку прокурора всупереч законодавству.
Чому це можливо?

Нагадаємо, 16 жовтня Юрій Бутусов опублікував інформацію про те, що в Хмельницькій обласній прокуратурі понад 60 прокурорів мають інвалідність II групи.
Крім того, більшість прокурорів виявились пенсіонерами.
Через тиждень Офіс Генпрокурора підтвердив цю інформацію, надавши статистку по всіх обласних прокуратурах.
Виявилось, що в Хмельницькій та Черкаських областях близько третини всіх прокурорів – інваліди.

Таку тенденцію пов’язують із корупцією в Медико-соціальних експертних комісіях (МСЕК).
На початку жовтня ДБР викрило голову Хмельницької МСЕК Тетяну Крупу та її сина Олександра, керівника обласного Пенсійного фонду на незаконному збагаченні.

Але проблема глибша

Навіщо прокурори оформлюють інвалідність?
Частина 1 статті 86 Закону Про Прокуратуру каже, що з 2020 року прокурор може вийти на пенсію лише після 25 років вислуги.
Але частина 9 тієї ж статті каже, що в разі отримання інвалідності I або II групи прокурор може вийти на пенсію через 10 років вислуги.
Для звичайних громадян стаж має бути 35 років.
Таким чином прокурори, будучи повністю працездатними і продовжуючи перебувати на посаді, додатково отримують прокурорську пенсію.

Саме спеціальні пенсії є найбільшою несправедливістю.
Для того щоб їх отримувати, не потрібно мати зв’язки в місцевому Пенсійному фонді на кшталт Олександра Крупи.
Достатньо мати зв’язки в судах, що притаманно прокурором за сферою діяльності.

Загальна вартість пенсії в країні обмежена в 10 прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб. З січня 2024 року цей мінімум – 2 361 грн.
Такі обмеження прописані в статті 85 Закону Про пенсійне забезпечення, а також в Прикінцевих положеннях Закону Про загальнообов’язкове державне страхування.

Відповідні зміни в законодавство були внесені в жовтні 2017 року Законом 2148-VIII задля запобігання подальшому зростанню спец пенсій і соціальному колапсу.

Раніше норма про обмеження пенсій містилась і в статті 43 Закону Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.
Але в грудні 2016 року Конституційний суд (КС) за поданням Верховного суду визнав цю норму неконституційною.
КС послався на статтю 22 Конституції, яка передбачає, що нові закони не можуть звужувати прав і свобод.

Крім того, по «прокурорському» закону відповідний пенсіонер отримує 60% від чинної заробітної плати.
До 2018 року цей показник дорівнював 70%, а до 2014 року – 90%.
Відповідні зміни були внесені в грудні 2014 року на хвилі перемоги Революції Гідності.

Тепер прокурори, виходячи на пенсію, подають позов в суд до відповідного управління Пенсійного фонду.
Вимагають скасування обмеження своєї пенсії. Як загальної у 10 прожиткових мінімумів, так і прокурорської – у 60% від зарплати.
Суд, спираючись на рішення КС і прецедентне право, каже що всі подальші законодавчі зміни про обмеження пенсій є неконституційними.
І призначає пенсію у 90% від зарплати.

Ось типове рішення Харківського обласного адмінсуду від 30 жовтня.
Суд призначив прокурорському «пенсіонеру», якій вийшов на пенсію за вислугою років, пенсію у майже 30 тис грн на місяць.
При тому що максимальний рівень пенсії в країні в цьому році складає 23,6 тисяч.

Протоптаний шлях прокурора: оформив інвалідність, через десять років вислуги оформив пенсію і далі отримуєш прокурорську зарплату. А до неї спец пенсію, яка майже дорівнює прокурорській зарплаті.

В цьому році видатки Пенсійного фонду складуть 860 млрд грн.
З них 120 млрд грн будуть витрачені на спец пенсії.
Крайня несправедливість в тому, що 62% пенсіонерів в країні отримують пенсії менше 5 тис. грн на місяць.

Монополіст

​​​​Чому влада вирішала пригальмувати бронювання від мобілізації?
І якою буде нова модель бронювання?

Ще 18 жовтня президент Володимир Зеленський на зустрічі із журналістами доручив прем’єру та Мінекономіки розробити справедливу модель бронювання робітників стратегічно важливих підприємств.
В Кабміні дослідили ситуацію, подумали і вирішили, що найкращим рішенням буде особливо нічого не міняти.
Вирішено посилити критерії для підприємств, що бронюють працівників та зобов’язати військово-цивільні адміністрації (ВЦА) перепровірити критичність окремих підприємств.

Наразі бронювання регулює постанова Кабміну №76 від січня 2023 року.
Серед іншого вона передбачає 7 критеріїв для бронювання.
1. Сума сплачених податків не менше 1,5 млн євро в місяць в еквіваленті
2. Сума валютної виручки перевищує 32 млн євро на рік
3. Підприємство має стратегічне значення (оборонка, енергетика)
4. Підприємство має важливе значення для життєдіяльності громади (ТКЕ, водоканали і так далі).
5. Відсутність заборгованості по податках і розрахунках з державою
6. Розмір заробітної плати не менше середньої по регіону в 4 кварталі 2021 року
7. Підприємство є резидентом Дія Сіті

Якщо підприємство відповідає трьом з цих критеріїв, воно може забронювати 50% військовозобов’язаних.
Підприємства критичної інфраструктури та ОПК можуть бронювати 100%.

Всього в країні заброньовано трохи більше 0,9 млн чоловік.
Для порівняння, в силах оборони 1,05 млн чоловік.
Мінекономіки вважає, що паритет між воюючими і заброньованими – то нормально.

В чому Кабмін побачив проблему після інвентаризації?

Частина підприємств порушують критерії з часом. Наприклад, на момент подачі декларують певні показники заробітної плати або сплати податків, які з часом знижуються.

ВЦА часом надають статус критичного підприємствам на кшталт придорожнього кафе (реальний випадок на заході країни). Найбільше таких випадків у Львівській області, Києві та Одеській області.

Підприємства, які отримали статус критичного, непомірно роздувають штат. Так, наприклад, збільшується кількість працівників деяких обленерго, а також оборонних підприємств.

Загалом Мінекономіки підрахувало, що зловживання були розповсюдженні на близько 30 тисяч заброньованих, що складає 3,5% від загальної кількості.
Типу, не так вже й багато цих зловживань.

Спочатку думали над новим принципом. Так народилась ідея економічного бронювання.
Потім вирішили не руйнувати те, що хоч якось працює.
Призупинили бронювання через Дія Сіті та працюють над змінами в 76-ту постанову.
Вирішено зробити жорсткішими деякі критерії – ліміти по сплаті податків і розміру зарплат.
ВЦА, зі свого боку, мають провести ревізію статусів критичності.
Передбачається, що нові правила запрацюють з середини листопада.

Від економічного бронювання вирішено відмовитись, хоча від початку обговорення це була головуюча ідея.
Ніхто у владі не зголосився пояснити військовим та їх сім’ям, в чому справедливість, коли від армії можна легально відкупитись податками із зарплати в 35 тис. грн (близько 12 тис. грн на місяць).

Монополіст

​​Чи потрібна країні «Вовина тисяча»?
І чи всі її отримають?

Президент Володимир Зеленський 25 жовтня оголосив про запуск програми за якою кожен громадянин може отримати тисячу гривень.
Заява відразу викликала критику з боку опозиції та активного суспільства.
Частково механізм виплати 27 жовтня пояснив заступник міністра економіки Олексій Соболев в ефірі Єдиних новин.
Якщо доповнити інсайдами з міністерства, картина така.

Параметри програми
Програму, нібито, запропонувала перший віце-прем’єр – міністр економіки Юлія Свириденко. Президент і його офіс підтримали.
Програма діятиме протягом зими – з грудня 2024 по лютий 2025 року.
Гроші можна отримати на карту, створену в рамках Програми «Національний кешбек». Вона діє з вересня і передбачає повернення 10% від вартості вироблених в Україні товарів.

Тобто, для того щоб отримати тисячу потрібно створити карту кешбеку і зареєструвати її в Дії. Це не безумовна виплата.
На сьогодні відкрито близько 2 млн таких карт.
Громадяни, які мають рахунки в українських банках але перебувають за кордоном, не зможуть отримати тисячу.

Мінекономіки прогнозує, що на програму буде витрачено від 8 до 15 млрд грн. Тобто, можливістю скористуються 8-15 млн громадян.
Для порівняння, підвищення військового збору на 1% приносить в бюджет близько 30 млрд грн в рік.
Змін в бюджет поточного року не передбачається. Гроші перекинуть з кешбеку та нашкребуть з інших програм.
На кешбек передбачено 3 млрд грн до кінця року, а виплачено буде в 10 разів менше.

Витратити тисячу можна буде всередині країни на ті самі товари і послуги що і кешбек.
Там близько 70 кодів, які включають оплату комунальних і транспортних послуг, товари першої необхідності, медицину, навчання тощо. Можна задонатити на верифіковані фонди, які допомагають армії.

Які тези з боку критиків
▪️«Вовина тисяча» розжене інфляцію.
▪️Виплата співпадає з підвищенням податків для бізнесу, що є лицемірством. Особливо, враховуючи що одна з цілей програми – допомога бізнесу через вливання грошей в економіку.
▪️Ці гроші краще витратити на армію чи закупівлю критичного обладнання (наприклад – енергетичного).
▪️Дискредитація держави в очах іноземних партнерів, які точно не очікують що влада замість закриття нагальних потреб буде роздавати «вертольоті гроші».

Яка логіка з боку влади
▪️Програма спрямована на підтримку громадян під час зими.
▪️Тисяча не видається по дефолту. Той кому треба – візьме. Кому не треба – проігнорує або задонатить.
▪️В країні багато людей, для яких $25 – відчутна підтримка під час зими.
▪️Уряд, нібито, пустить на виплату гроші іноземних партнерів, які не можна віддати на армію. Але «прогнавши їх через економіку», можна сподіватись що частина з них від громадян піде саме на армію.
▪️Вплив на інфляцію буде мінімальним і вимірюватиметься десятими відсотка.

В якості резюме
Вочевидь, після численних скандалів з МСЕК, прокурорами, зрадниками-втікачами, київськими корупціонерами влада шукає кроки, які хоч якось підвищать лояльність населення.
І як до того майже всі президенти і уряди, придумала лише роздати гроші.
В результаті, не буде ні користі для економіки, ні зростання лояльності.

Навіть якщо в бюджеті відшукали «зайві гроші», краще витратити їх концентровано, а не розкидати на всіх хто захоче.
Можна підтримати ВПО, ветеранів з пораненнями, пенсіонерів з низькими пенсіями. Можна витратити на енергетичне обладнання, на фортифікації під виглядом цивільного будівництва.

Монополіст

​​Чому на Укрзалізниці відбулось рокірування керівника

На початку тижня АТ «Укрзалізниця» (УЗ) отримала умовно нового керівника правління.
21 жовтня Кабмін призначив головою правління Олександра Перцовського, який до того був членом правління та відповідав за пасажирський напрямок.

Перед тим, 7 жовтня наглядова рада УЗ звільнила з посади голову правління Євгена Лященка за власним бажанням.
До кінця строку свого контракту в березні 2025 року Лященко обійматиме посаду члена правління.

Лященко прийшов в правління УЗ в жовтні 2021. Очолював її з березня 2023 року.
З 2012 по 2019 рік працював у медіагрупі «Україна» Ріната Ахметова. Був фіндиректором групи, а з 2014 року – керівником.
Перцовський прийшов в УЗ в 2020 році. До того з 2016 року працював в Укрпошті в команді Ігоря Смілянського.

Також було скорочено правління УЗ.
З правління пішов Володимир Крот, який залишиться в УЗ і куруватиме безпеку.
Пішов Орест Логунов, який буде займатись лобізмом УЗ в Євросоюзі. До УЗ Логунов очолював логістику в ДТЕК Ахметова.
Пішов Антон Мішин, який до УЗ був виконавчим директором ДТЕК ВДЕ Ахметова.

За інформацією співрозмовників в УЗ, ініціаторами ротацій були віце-премʼєр – міністр з відновлення Олексій Кулеба та член наглядової ради Олександр Камишін.
Камишін до останнього часу очолював міністерство стратегічних галузей. А з серпня 2021 по лютий 2023 року очолював УЗ.
Нагадаємо, Кулеба став міністром відновлення (інфраструктури) у вересні. Тоді ж Камишін пішов з Кабміну і був інтегрований в наглядову раду УЗ.

Називались дві причини ротації

1️⃣ З одно боку УЗ провалила компанію з ремонту колій.
Ресурсів не вистачає. Але й ті що є, освоюються вкрай повільно.
Проведення тендерів гальмується. Нібито, через бюрократію та безліч антикорпційних запобіжників.
«Треба прискорюватись», - відповідають члени правління на запитання про причини ротації.

2️⃣З іншого боку, УЗ вже рік бореться за підвищення тарифів на вантажні перевезення.
Передбачається індексація загальної сітки тарифів та так зване вирівняння класів.
Ми писали про це в листопаді 2023 року.

Нагадаємо, згідно з ще радянським поділом на 4 класи вантажів, вартість перевезення щебню, вугілля або залізної руди значно менша ніж, наприклад, зерна, лісу або нафтопродуктів.

Таке прагнення УЗ сильно не подобається перевізникам, які представляють великі промислові підприємства.
Найбільші з них – це Метінвест та ДТЕК Ріната Ахметова.
Цю війну за тарифи публічно можна спостерігати в Facebook члена наглядової ради УЗ Сергія Лещенка.

Цікаво, що формально керівна команда в УЗ взагалі не помінялась.
Але на пониження або на звільнення пішли менеджери, які в минулому працювали на Ахметова – Лященко, Логунов, Мішин.

Інсайдери з УЗ розповідають, що в задачі нового керівника Перцовського, крім перемоги у тарифній війні з Ахметовим, входить інтенсифікація закупівель товарів і робіт.
При тому, «мова не йде про чесні закупівлі».

Не хочеться раніше часу накидати на нового керівника, який має порівняно гарну репутацію.
Але і формат ротацій, і відсутність публічної комунікації, не враховуючи офреків з плутаними відповідями на питання, породжують багато конспірології.

Монополіст

​​Україна запровадила мито у 42% на імпорт радіаторів для опалення з Туреччини та Китаю

Офіційний вісник Кабміну «Урядовий Кур’єр» 16 жовтня опублікував повідомлення про застосування антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну радіаторів для опалення походженням з Туреччини та Китаю.
Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі провела відповідне розслідування за заявками українських виробників «Сан Тех Рай» та «Ютерм Україна».
Рішенням від 15 жовтня Комісія застосувала мито на імпорт радіаторів з Туреччини у розмірі 41,86%, на імпорт з Китаю – 42%.

Період розслідування – з квітня 2023 по березень 2024 року.
Товар дослідження – сталеві, алюмінієві та біметалеві радіатори для опалення.
Код за українським класифікатором товарів (УКТ ЗЕД) - 7322 19 00 00.

Одеська «Сан Тех Рай» належить Андрію Коваленко та Олександру Божко. Виручка за 2023 рік – 560 млн грн.
Київська «Ютерм Україна» в рівних частках належить Володимиру та Сергію Немиро, Тамарі Місюрі та Світлані Зав’яловій. Виручка в 2023 році – 140 млн грн.
Ці дві компанії виробляють понад 50% радіаторів в Україні.

Комісія зробила висновок, що експортери з Туреччини та Китаю продавали радіатори в Україні з демпінговою маржою у 41,86% та 42% відповідно.
Демпінгова маржа – це різниця між цінами на внутрішньому ринку експортера та експортною ціною без врахування ПДВ.
Завдяки цьому турки та китайці в 1-му кварталі 2024 року наростили в Україну поставки радіаторів на 160%.
При тому, українські виробники в цей час страждали від зменшення попиту, відтоку кадрів, зниження рентабельності через ріст витрат на енергоносії.

Цікавий кейс, який ілюструє принципи економічної війни. Навіть без прив’язки до політичних уподобань керівництва згаданих країн.
Туреччина і Китай застосовують протекціонізм заради експорту.
Їх громадяни переплатять за ці радіатори у їх вартості та в податках, які підуть на підтримку внутрішніх виробників. Наприклад, на компенсацію інвестицій, або пільги по податках.

Український споживач, на перший погляд, отримує вигоду – дешевший на 40% товар.
Але коли українські виробники припинять діяльність, імпортери отримають монополію.
І тоді вже зможуть піднімати вартість – ставити ціну більшу за ту, по якій продають радіатори на своїх внутрішніх ринках.

Монополіст

​​​​Політичні та економічні ризики поставок української сировини в ПМР

Багато ЗМІ 17 жовтня повідомили про факт поставки близько 280 тонн (5 вагонів) металургійного брухту українською компанією Д-Камет на Молдавський металургійний завод (ММЗ).
Поставка відбулась у серпні. Д-Камет – непублічна фірма з Дніпра, зареєстрована наприкінці 2021 року.
ММЗ розташований в місті Рибниця невизнаної Придністровської молдавської республіки (ПМР).

Чому факт цієї поставки має турбувати Україну?
Є два треки: політичний та економічний.

🔴Політичний трек

Економіка підконтрольного росіянам ПМР тримається на двох схемних активах.
Перший – це Молдовська державна районна електростанція (МолДРЕС), яка належить російському ИнтерРАО.
Вона отримує безкоштовний газ від російського Газпрому через Україну.

Але через те що РФ не визнає ПМР, оплату за газ для МолДРЕС Газпром намагається повісити на уряд Молдови. На кінець 2023 року борг за цей газ сягнув $11 млрд.
МолДРЕС з безкоштовного газу виробляє електроенергію, яку продає Молдові.

Другий актив – це електрометалургійний завод, який здатен працювати лише за рахунок майже безкоштовних енергоносіїв – газу від Газпрому та електрики від МолДРЕС.
В 2005 році ММЗ виробив близько 1 млн тонн сталі та 0,9 млн тонн прокату. В 2016 році ці показники вже були 130 і 210 тисяч тонн відповідно.
Раніше ММЗ належав російському олігарху Алішеру Усманову, який у лютому 2015 року «безоплатно» передав його у власність ПМР.

Команда президента Молдови Майї Санду, яка була обрана в грудні 2020 року, багато зробила для того щоб обмежити паразитичний спосіб існування ПМР.
Країна налагодила альтернативні шляхи отримання газу та електроенергії від Румунії та України.
Уряд Молдови обклав ММЗ екологічним податком та створив державного монополіста Metalferos, через якого ММЗ доводиться купувати металобрухт дорожче.

Тож коли українські компанії постачають сировину для ММЗ, вони нівелюють зусилля проєвропейського уряду Молдови з примусової економічної реінтеграції ПМР.
Особливо це актуально напередодні виборів президента Молдови, які мають відбутись 20 жовтня.

🔴Економічний трек

Брухт чорних металів – стратегічна сировина для українських металургів.
Всі останні роки український уряд впроваджує заходи щодо ускладнення вивозу металобрухту з України.
Наразі діє загороджувальне експортне мито на металобрухт в розмірі 180 євро за тонну.
Втім, це мито не розповсюджується на окремі країни ЄС.
Користуючись цим український постачальник брухту на ММЗ сплатив мито в розмірі всього 10 євро з тонни замість 180.

До великої війни основними ринками вивозу брухту були Туреччина і той же ММЗ.
В 2018 році проти заводу з ПМР були застосовані санкції. Але в 2019 році молдавський олігарх  Влад Плахтонюк домовився з українською владою про її відміну.
З початком великої війни поставки на ММЗ зупинились.
Але в серпні завод знов прийняв партію українського брухту.

Завдяки халявним енергоносіям ММЗ може дозволити собі пропонувати високу ціну за дефіцитну сировину – брухт.
Якщо торгівлю з ПМР не обмежувати на рівні держави, ММЗ залишить без сировини українські заводи, які і так потерпають від порушення логістики і перебоїв з електрикою.

Монополіст

​​Чи загрожує зміна керівництва в Укренерго припиненням імпорту електроенергії
Якщо коротко – ні. Але є нюанси

Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко 14 жовтня опублікував колонку, в якій розказав про лист Секретаріату Енергетичного співтовариства (Energy Community) до українського регулятора – Нацкомісії з регулювання енергетики та компослуг (НКРЕКП).
В листі європейці роблять зауваження щодо незалежності оператора системи передачі (ОСП) – НЕК Укренерго.
Сам лист ніхто не публікував.

Нагадаємо, 2 вересня наглядова рада Укренерго більшістю голосів звільнила голову правління Укренерго Володимира Кудрицького.
Після цього двоє незалежних членів наглядової ради Даніель Доббені та Педер Андреасен подали у відставку та заявили про політичний тиск.
Після цього склад наглядової ради скоротився з 6 до 4 членів, з яких троє – залежні (призначені державою). І вона втратила дієздатність.

Харченко пише про те що Energy Community в своєму листі вимагає від НКРЕКП провести повторну сертифікацію ОСП через недієздатність наглядової ради, що викликає питання до незалежності компанії.
В разі, якщо до 9 грудня наглядова рада не буде сформована – а це неможливо в рамках існуючих бюрократичних процедур – НКРЕКП може не підтвердити сертифікат ОСП за європейськими стандартами.
Або Energy Community не прийме сертифікат локального регулятора.

В такому разі Укренерго автоматично втратить членство в співтоваристві європейських системних операторів – ENTSO-E.
А це, в теорії, може призвести до відмови європейських ОСП проводити спільні аукціони з Укренерго щодо торгівлі електроенергією. Відповідно – до зупинки імпорту

На наступний день після колонки Харченко Energy Community опублікувала реліз, в якому зазначено що сертифікація ніяк не пов’язана із можливістю імпорту електроенергії
Цікаво, що НКРЕКП просто передрукувала переклад релізу Співтовариства, нічого не додаючи від себе. Хоча саме цей орган відповідальний за сертифікацію.

Вочевидь, Energy Community не допустить зупинку імпорту е/е взимку, що означатиме тривалі відключення навіть без пошкодження генерації росіянами. А в разі успішних ракетних атак – гуманітарну катастрофу.
Виглядає так, що європейці більше переживають за виживання України, ніж Міністерство енергетики та НКРЕКП.
Часто це пояснюється тим, що європейці та американці воліють не надавати розголос корупційним скандалам в Україні, щоб не підривати авторитет у власних виборців.

Натомість операція із взяття під контроль Укренерго міністром енергетики Германом Галущенко створила відразу декілька проблем.

Крім переатестації, про яку написав Харченко, виникає загроза технічного дефолту Укренерго за виплатами по «зеленим» облігаціям.
В 2021 році Укренерго випустила «зелені» облігації на $825 млн.
Найближчим часом потрібно зробити виплати їх тримачам. Але компанія не може прийняти таке рішення через відсутність наглядової ради. Хоча гроші є.
Погасити за рахунок бюджету теж неможливо через реструктуризацію Кабміном зовнішніх боргів, про яку була домовленість в липні.
Вийшло б, що український уряд не платить кредиторам, яким винен гроші, але виплачує власникам цінних паперів Укренерго.

Ця проблема, як і необхідність підтвердження сертифікації, не призведе до тотального апокаліпсису. Але потребуватиме додаткових ресурсів для її вирішення.

Монополіст

​​Про що свідчить проект бюджету країни-агресора на 2025 рік

Держдума РФ 30 вересня зареєструвала проект бюджету на 2025 рік.
Вже багато писалось, що це мілітарістській бюджет.
Ще рік тому уряд країни-терориста планував значне скорочення видаткової частини в 2025 році. В тому числі – на армію.

На сьогодні достатньо матеріалів та відео від росіян щоб оцінити реалістичність цифр кремлівського кошторису.

Основні тези

1️⃣ Збільшення видатків на війну на 25% до 13,5 трлн руб є декларацією воювати до останнього, не дивлячись ні на що.
Реальні видатки на війну виростуть трохи менше через інфляцію яка за офіційною статистикою буде близько 10% в цьому році.
Показово, що соціальні видатки при цьому зменшують порівняно з поточним роком майже на 18%.

2️⃣ Загальні доходи збільшені на 12% – з 36 до 40 трлн.
При тому, прогнозовані доходи від експорту нафти і газу навіть знижені на 3,5%.
Але на 18,5% збільшені ненафтогазові доходи при прогнозі росту ВВП на 2,5%.

Це свідчить про те, що кремль не чекає стрибка цін на нафту або значного зростання економіки. Проте буде збирати більше грошей з підприємств та населення без збільшення податкової бази.
Ці доходи мають забезпечити ріст податку на прибуток з 20% до 25%, введення прогресивної шкали ПДФО, «індексації» тарифів на ЖКП.
З 2025 року в РФ виростуть акцизи на бензин, алкоголь, сигарети і солодку воду. Виросте утилізаційний збір для імпортних авто.

3️⃣ Дефіцит бюджету закладений на рівні 1,2 трлн. Цей прогноз навряд чи здійсниться.
В цьому році дефіцит був закладений на рівні 1,6 трлн. Але через дві бюджетні правки був збільшений до 3,3 трлн.

4️⃣ Виплати по держборгу збільшені на 40% – з 2,3 до 3,2 трлн.
Це показує що уряд рф активно залучає гроші під державні облігації, але їх вартість значно росте через інфляцію і високу ключову ставку їхнього центробанку.

5️⃣ Курс долара закладений на рівні 96,5 рублів проти 90 рублів в поточному році.
Вартість нафти за барель - $70 проти $71 в цьому році.
Курс залежить від надходження валюти. Якщо тренд на зниження нафтових цін в наступному році продовжиться, обидва ці прогнози будуть нездійснені.

Монополіст

​​Що ж краще – підвищити ПДВ чи військовий збір?

Останні пару тижнів триває дискусія щодо вибору податку, який потрібно підвищувати для фінансування оборони.
17 вересня в першому читанні був прийнятий проект закону 11416-д, який передбачає підвищення військового збору (ВЗ) з нинішніх 1,5% до 5%, а також податок на прибуток фінустанов у розмірі 50%.

Нардеп Ярослав Железняк звертає увагу, що доречніше було б підвищити податок на додану вартість (ПДВ), або застосувати мікс підвищення і ВЗ, і ПДВ.
Збільшення ВЗ на 3,5% в наступному році принесе в бюджет трохи менше 110 млрд додатково.
Збільшення ПДВ на 2% з 20 до 22% принесе в бюджет трохи більше 90 млрд.

По суті, йде дискусія про вибір між збільшенням податку на доходи – ВЗ та податку на споживання – ПДВ.
Аргументи за і проти розписані в нещодавній статті The Economist.
Це давня дилема, з якою стикались багато країн.

Аргументи за ВЗ проти ПДВ

1️⃣ Ріст ПДВ призведе до підвищення цін і посилення інфляції.

2️⃣ Ріст ПДВ вдарить по найбільш вразливим категоріям населення – по тих, у кого низькі доходи.
Це призведе до більшої економічної нерівності населення
Натомість ріст ВЗ стосуватиметься лише працюючих. Тобто, тих хто гарантовано має дохід.

3️⃣ Підвищений ВЗ, в теорії, менше вдарить по бізнесу, ніж інші види податків.
Ріст ВЗ – більш прогнозована історія.

Аргументи за ПДВ проти ВЗ

1️⃣ Підвищення ВЗ може призвести до тінізації доходів. З цим у нас в країні і так не все гарно.
І навпаки, ті хто отримує тіньові доходи, заплатять податки на етапі споживання.

2️⃣ ПДВ більш ефективний податок, порівняно з податком на доходи і на прибуток, оскільки менше впливає на інвестиційну привабливість і стимули для тінізації доходів.

3️⃣ Високий ПДВ може стримувати імпорт, що опосередковано допоможе внутрішньому виробнику.
Такий неочевидний інструмент використовують багато держав (дивись графік).

Коротше, ВЗ погіршить становище працюючих а ПДВ заплатить кожен громадянин.
При всіх застереженнях підвищення ПДВ виглядає меншим з двох зол. Але, вочевидь, гірше сприйматиметься в суспільстві.

Але, схоже, ця дискусія суто теоретична. І ніяких змін в податковий закон не буде.
Одна надія, що у Ради вистачить політичної волі не запроваджувати податки заднім числом.

Монополіст

​​Національний кешбек не виконує функцію підвищення попиту на вітчизняну продукцію
Немає маркування

Програма «Зроблено в Україні», яка згодом була перейменована у «Національний кешбек» стартувала 2 вересня.
Нагадаємо умови. Кожен громадянин, створивши в банківському застосунку спеціальну карту і зареєструвавши її в Дії, отримає 10% від суми куплених товарів, які приймають участь в Програмі.
Виплати нараховуються протягом кількох днів, а здійснюються в місяці, наступному за розрахунковим.
Максимальна сума кешбеку на місяць – 3000 грн.
В цьому році на програму передбачено 3 млрд грн.

Виходячи з інформації на сайті програми, до неї доєдналися більше тисячі виробників, які зареєстрували понад 200 тисяч товарів.
Вони продаються майже у 15 тисячах торгових точок.

M-t проаналізував зареєстровані товари (дивись таблицю).
Всього подано трохи більше 6 тис. брендів.

Набільше товарів – 45 тисяч – зареєструвала компанія Бембі Дмитра Шевченка, яка виробляє одяг.
Компанії Кідді-Ко Олени Єлагіної та Стратег Україна родини Сивак зареєстрували тисячі найменувань. Проте це картини по номерам, картини з алмазною мозаїкою, настільні ігри та інші штучні товари.
Багато товарів зареєстрували торгові мережі – одеська Таврія-Б Бориса Музальова та французький Ashan. Судячи з широкої номенклатури товарів – від булочок до презервативів – більшість з них лише фасується в Україні.

Задекларована ціль програми – підвищити попит на українські товари
Але ці товари на сьогодні не мають відповідного маркування.
Про це розповідає директорка Українського фуд-ритейл альянсу Наталія Петрівська в інтерв’ю LIGA.net.

Тобто, споживач просто купує товари, які купував завжди. Ніяк не корегує свою поведінку в залежності від можливості отримати кешбек.
Це ніяк не допоможе виробникам. Хіба що людина подивиться в Дію, знайде які саме товари принесли кешбек і наступного разу буде їх шукати.
Але Петрівська розповідає, що склад товарів в програмі динамічний. Одні додаються, інші навпаки – вилучаються виробниками.

Поки що Національний кешбек – це рандомні гроші за випадково придбані товари.
Можливо в майбутньому виробники почнуть маркувати товари, які вносять в програму.
Але можливі випадки, коли товари з маркуванням будуть виключені з програми і споживач не отримає за них кешбек.

Показово, що мережі не хочуть займатись маркуванням, бо не отримують ніякого зиску з цієї Програми. Хіба що ті, які додали до Програми власні бренди.

Монопліст

В таблиці 10 найбільших виробників за кількістю товарів, зареєстрованих в Програмі станом на 25 вересня

​​Україна спробує під’єднати до одеських портів плавучі електростанції
Хто цим займається і які ризики?

Кабмін 13 вересня затвердив постанову №1069, яка врегульовує бюрократичні питання для закупівлі послуги з оренди газопоршневих електростанцій на спеціальних суднах та приєднання їх до материкової інфраструктури.
Зокрема, урядовий документ вносить зміни в три його попередні постанови Кабміну.

В №1178 від жовтня 2022 року про особливості закупівель під час війни.
Ця постанова дозволяє до кінця воєнного стану не публікувати договори про закупівлю для визначеного переліку послуг, робіт і товарів.
До цього переліку додані спецсудна з газопоршневими станціями.
Тобто, до кінця війни вартість цієї закупівлі ніхто офіційно не дізнається.

В №1320 від грудня 2023 року.
Ця постанова на час воєнного стану скасовує необхідність всіляких дозволів та землевідведень для будівництва генераторів потужністю вище 1 МВт та інфраструктури для їх забезпечення.
Перелік вказаних генеруючих установок доповнено плавучою генерацією.

В №129 від лютого 2024 року.
Ця постанова встановлює відсоток відрахувань держкомпаній від прибутку у якості дивідендів державі.
Внесено зміну, яка дозволяє Оператору ГТС 30% свого прибутку витратити на будівництво інфраструктури для розосередженої та плавучої генерації.

За інформацією джерел, проект курує Віталій Бутенко, керівник державної Енергетичної компанії України (ЕКУ). Раніше він працював в ДТЕК Ріната Ахметова.
Лінії електропередачі та приймаючі підстанції для плаваючих ТЕС будує локальний оператор систем розподілу – «ДТЕК Одесаобленерго».
Інфраструктуру для постачання палива (природного газу) має побудувати Оператор ГТС під керівництвом Дмитра Липпи, який раніше працював в Метінвесті Ахметова разом з ексзаступником голови ОП Ростиславом Шурмою.
Учасники, задіяні в проекті, кажуть що його реалізація в нинішніх умовах технічно складна але можлива.

В червні голова Одеської військової адміністрації Олег Кіпер в інтерв’ю Одеса Live розкрив деякі подробиці проекту.
Передбачається, що три плавучі станції потужністю по 250 МВт будуть підключені в портах Південний, Одеса та Ізмаїл.

Постачальником цієї послуги має стати турецька компанія Karpowership.
Вона виробляє плавучі електростанції (powership) потужністю від 30 до 470 МВт. Осадка суден – до 5 метрів. Термін розгортання – до 30 днів.
Паливом для станцій може бути трубний газ, скраплений газ (LNG) або рідке паливо.
Компанія реалізувала проекти живлення електрикою з плавучих станцій в Бразилії на 560 МВт, в Індонезії на 540 МВт, в Іраку на 520 МВт та багато інших проектів меншою потужністю.
Вартість послуги ніде в описі проектів не вказується.

Загалом ідея дати Одеському регіону на зиму 750 МВт додаткової потужності – хороша. В області практично немає великих об’єктів генерації. Підстанції, які забезпечують передачу, вразливі.
Сумніви беруть щодо способу реалізації цього проекту: закрита закупівля послуг та обладнання по невідомих цінах компаніями, керівники яких призначені Офісом президента.

Але найбільший ризик проекту – безпековий. Ніякому ППО не вдасться захистити від балістичних ракет окупантів величезний корабель, на всю зиму пришвартований біля берега.
Захистити можуть лише політичні ризики ураження росіянами турецьких суден. Але самі турки не впевнені в такому захисті.

Монополіст

На фото плавуча генеруюча установка Айшегуль Султан потужністю 235 МВт

​​Рада прийняла закон про обов’язкову публікацію кошторисів на будівництві
Спрацював позитивний лобізм в сфері антикорупційної політики

Верховна Рада 19 вересня ухвалила проект закону №11057 про прозоре будівництво.
Закон передбачає щодо обов’язкове оприлюднення замовниками інформації в Prozorro про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з будівництва.

Ми розписували важливість цього законопроекту ще в березні.
Ініціатива розроблена на досвіді антикорупційних розслідувань Юрія Ніколова з Наших грошей.
Під документом підписалось 14 нардепів з різних фракцій.
Основним лобістом був Центр протидії корупції (ЦПК) Віталія Шабуніна.

В чому суть?
В 2022-2023 роках за кодом ДК 021:2015 - 450000000-7 «Будівельні роботи та поточний ремонт» було укладено договорів про закупівлю на 518 млрд грн.
Публікація цін на матеріали не є обов'язковою. Тому її публікують лише близько 20% замовників.

Самі учасники будівельного ринку в приватних бесідах розповідають, що близько 70% маржинальності їх бізнесу (або вкраденого – кому як подобається) зашито у вартість будматеріалів.

Для прикладу, у вересні 2023 року обвалився Дегтярівський шляхопровід в столиці, який Київська міська держадміністрація замовила одеській будівельній фірмі Росдорстрой за 935 млн грн.
Коли журналісти через запити отримали кошторис, виявилось що ціна асфальту для будівництва – найдорожча в Україні.
Металеві конструкції мали подвійний прайс порівняно з ринковими цінами.

З останніх таких прикладів – будівництво п’яти шкільних укриттів в Запорізькій області.
Виявилось, що вартість 1 метра такого укриття обійшлась у $2 тисячі, що значно дорожче подібних об’єктів в інших областях.
Але дізнатись про причину такої великої вартості неможливо через відсутність інформації про ціни на будматеріали.

Тепер замовникам та учасникам закупівель складніше буде завищувати ціни в рази без наслідків.

Монополіст

​​Чому в Україні пришвидшується інфляція?

Національний банк на засіданні монетарного комітету 19 вересня зберіг ключову ставку на рівні 13%.
Проте інфляція в країні продовжує помірно зростати. І буде зростати як мінімум до кінця наступного року.

На кінець цього року, згідно з урядовим макропрогнозом, споживча інфляція складе близько 8%. В наступному році цей показник прогнозується на рівні 10%.
В минулому році інфляція складала 5%. На рівні цільових показників НБУ.

Чому в цьому році інфляція пришвидшилась?
Тези з крайнього Інфляційного звіту НБУ та інтерв’ю інвестаналітика.

🔴Збільшення витрат бізнесу на оплату праці, яка зростає в номінальному вимірі через дефіцит кадрів, пов’язаний з міграцією та мобілізацію.

🔴Збільшення витрат бізнесу на електроенергію через обстріли російських окупантів енергетичної інфраструктури.

🔴Підвищення тарифів на електроенергію для населення з 2,64 до 4,32 грн/кВт-г з 1 червня.

🔴Підвищення акцизів на паливо з 1 вересня. Нагадаємо, ставки виросли:
На бензин – з 213 до 242,6 євро за тисячу літрів.
На дизпаливо – з 139 до 177,6 євро.
На автогаз – з 52 до 148 євро.

🔴Зниження цьогорічного вражаю основних експортних агрокультур через літню посуху.
Минулого року вражай був високим. Це збільшило експортні надходження та забезпечило низькі ціни на продукти харчування всередині країни.
Тепер цей ефект вичерпано і йде зворотня тенденція.

Загалом для макрофінансової стабільності Україні потрібно зберігати діючими три треки:
▪️Збереження міжнародної фінансової допомоги,
▪️Функціонування експортного морського коридору,
▪️Стабільність забезпечення бізнесу електроенергією.

Основні чинники інфляції в Україні пов’язані з війною напряму: мобілізація, обстріли, збільшення податків для фінансування армії.

У нашого ворога інфляція трохи вище. Там основний чинник: величезні бюджетні вливання у військову економіку без зростання темпів цивільної економіки.
Там інфляція підсилена санкціями. Вона буде зростати, не дивлячись на повзуче підвищення ключової ставки, поки зберігатимуться ці два фактори: великі вливання бюджетних грошей і санкції.

Серед наших торгових партнерів найбільша інфляція в Туреччині (дивись графік).
Виглядає так, що таким чином уряд країни хоче стимулювати експорт.

В Єврозоні та США інфляція має тренд на зниження. Про це свідчить рішення Федеральної резервної системи (ФРС) від 18 вересня про зниження ключової ставки на 0,5% – до 4,75-5%.

Цікаво, що в Китаї інфляція занадто низька. Це, зазвичай, заважає експортерам.
Нацбанк в своїй аналітиці прогнозує, що інфляція там буде зростати через сповільнення темпів росту економіки.

Монополіст

​​❗️ Приділіть увагу цим аспектам, щоб забезпечити максимальну ефективність корпоративного навчання онлайн:

✔️Визначення цілей навчання: для левел апу загального рівня мови, вивчення спеціалізованої термінології або підготовки до міжнародних переговорів.

✔️Рівень поточних знань: вибір курсу має враховувати початковий рівень знань співробітників.

✔️Формат навчання: асинхронне (самостійне вивчення матеріалів), синхронне (живі заняття онлайн з досвідченим тічером), або комбіноване навчання.

✔️Інтерактивність і технології: наявність інтерактиву і гейміфікація можуть значно підвищити залученість співробітників.

✔️Персоналізація: можливість адаптації програми під конкретні потреби учня або компанії.

✔️ Гнучкість і доступність: переконайтеся, що курс дає змогу навчатися у зручний для вас або вашої команди час і легко інтегрується в робочий графік.

✔️Можливості оцінювання та відстеження прогресу: ці інструменти допомагають керувати процесом навчання та бачити результати.

✔️Сертифікація: наявність сертифіката після закінчення курсу може бути додатковим стимулом і підтвердженням кваліфікації.

💚 Усе перелічене (і навіть більше😉) вже чекає на навчанні в Englishdom, тому записуйтесь на консультацію від експерта за посиланням👉https://tinyurl.com/2bku8pqs

Будемо раді співпраці!🤝

​​Негативний кадровий відбір в державній енергетичній сфері і суцільна монополія

В своєму крайньому інтерв’ю ексголова НЕК Укренерго Володимир Кудрицький заявив про очевидну але важливу річ:
Можна констатувати, що тепер залишився лише один центр відповідальності в енергетиці. Це Міненерго.

Що мається на увазі?
Тепер міністр енергетики Герман Галущенко формально або понятійно контролює майже всі ключові держоргани і підприємства в електроенергетичній сфері. Включаючи ті, які в законі декларуються як незалежні.

Цікаве спостереження зі спілкування з учасниками енергетичної сфери: більшість підлеглих міністра є фігурантами досудових розслідувань.
Навіть, якби вони в якісь момент і хотіли б прийняти рішення за власним розумінням, а не за вказівкою, спущеною по вертикалі ОП – Міненерго, відразу б отримали підозру.

Знаючи це, люди зі своїм стратегічним баченням не хочуть докладати зусиль для того, щоб обійняти ключові посади в енергетиці. Все одно будеш виконувати, що скажуть.
Лояльність важливіша за компетентність.

Що контролює Міненерго?

Енергетичний регулятор. Нацкомісію з регулювання енергетики (НКРЕКП) з початку серпня очолює Юрій Власенко, який до того був заступником міністра.
З 6 наявних членів НКРЕКП четверо орієнтуються на Міненерго.
НКРЕКП – це правила ринку, тарифи для енергокомпаній і споживачів.

Найбільша генкомпанія Енергоатом, де Галущенко працював до призначення міністром.
Компанія забезпечує більше половини споживання е/е в країні.
В 2023 році мала виторг 150 млрд грн. Потенційно буде мати великий прибуток і шукає як його витратити на будівництво нових блоків АЕС.
Також є ідея передати Енергоатому постачальників е/е для населення в тих областях, де вони належать державі.

Державна інспекція ядерного регулювання (ДІЯР), яка видає дозволи на реалізацію проектів Енергоатому.
Її очолює Олег Коріков, якому в червні міністр матом вказував що робити на засіданні профільного комітету Ради.
Зручно, коли і оператор проєктів і контролер підпорядковані одному центру.

Державна біржа Оператор ринку, яка адмініструє найважливіші сегменти електроенергетичного ринку – РДН і ВДР.
Компанію очолює Олександр Гавва – ексрадник міністра і колишній підлеглий Юрія Власенка.

Адміністратор розрахунків по «зеленому» тарифу – Гарантований покупець. Його очолює Артем Некрасов.
В серпні 2023 року, коли вийшло розслідування про виплату зеленого тарифу станціям брата Ростислава Шурми, які знаходились в окупації, Некрасов медійно прикривав імідж заступника голови ОП.

Держінспекція енергетичного нагляду (Держенергонагляд). Донедавна її очолював Руслан Слободян, який наприкінці липня був обраний членом НКРЕКП в пулі «міністерських».

Державний вугільний трейдер Укрвугілля. Компанія купує вугілля держшахт для постачання на ТЕС і ТЕЦ. В ідеалі – державних.
З початку вторгнення всі її керівники є фігурантами досудових розслідувань, а деякі вже мають підозру.

Державний трейдер е/е – Енергетична компанія України (ЕКУ).
Її очолює ексменеджер ДТЕК Віталій Бутенко, який до війни брав участь у мутній схемі імпорту електроенергії з Білорусі.

Українські розподільні мережі (УРМ) – держхолдинг, в який зібрані державні пакети акцій в обленерго.
Компанію очолює Артем Мартинюк. Її акції на 100% належать Міненрго.

Таким чином Міненерго виробляє, транспортує, постачає, продає електроенергію. Для всього цього створює правила і за всім цим здійснює контроль.
За всю цю монополізацію рішень рано чи пізно заплатить споживач е/е – і промисловість, і населення.

​​Ідіотизм державної політики в сфері оподаткування доходів від OnlyFans

Голова податкового комітету ради Данило Гетманцев 11 вересня повідомив, що Державна податкова служба одержала інформацію про обсяги доходів від сервісу OnlyFans, який використовують порномоделі.

Кількість українських акаунтів OnlyFans збільшується в середньому втричі щороку.
Гетманцев навів три приклади обсягів заробітку. Громадянки С, К і Б за декілька років заробили $4 млн, $3 млн та $1,8 млн відповідно.
Раніше Гетманцев повідомляв, що за IV квартал 2023 року міжнародні платформи сплатили майже $35 млн ПДВ – так званий податок на Google.
З них OnlyFans сплатив $1,3 млн.

Проблема в тому що моделям треба боятись не Податкового, а Кримінального кодексу (ККУ).
В Україні досі діє рудиментна стаття 301 ККУ в трьох частинах.
Вона передбачає кримінальну відповідальність за виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів.
Ч. 1 стосується зображень – до 3 років позбавлення волі.
Ч. 2 стосується відео, кіно і програм – до 5 років.
Ч. 3 стосується того самого, але здійсненого групою осіб або з отриманням доходу у великому розмірі – до 7 років.

Великій розмір – це 200 неоподаткованих мінімумів, або $7600.
Тобто, громадянки С, К і Б, якщо захочуть заплатити податки в розмірі 18% ПДФО і 1,5% військового збору, можуть сісти у в’язницю на 7 років кожна.

Дашборд агрегації даних з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР), запущений Генпрокуратурою, показує, що з січня 2023 року кількість зареєстрованих проваджень по 301 статті ККУ різко зросла.
В місяць реєструється до 360 таких проваджень. В червні цього року було зареєстровано 260 (дивись скрін).

За пошуковим запитом OnlyFans в Реєстрі судових рішень, система видає епічні справи.

Ось приклади

▪️В травні 2023 року Автозаводський райсуд Кременчука призначив покарання подружжю у вигляді випробувального терміну строком 1 рік.
Опис: у подружжя виник спільний, злочинний умисел, спрямований на виготовлення, збут і розповсюдження відеопродукції порнографічного характеру за попередньою змовою. З цією метою вирішили знімати статеві акти між собою та завантажувати на Onlyfans, таким чином вступивши у злочинну змову між собою задля досягнення спільної мети.

▪️В квітні цього року Бабушкінський райсуд Дніпра обрав запобіжний захід особі у вигляді особистого зобов’язання.
Тут цікава доказова база: про причетність підозрюваної до неправомірних дій свідчать: протокол допиту свідка; протокол обшуку; висновок експерта; протокол огляду веб-сторінки.

▪️В липні цього року Дніпровський райсуд Києва призначив особі покарання у вигляді штрафу в 35,7 тис. грн.
Під час розслідування проведено оперативну закупку з метою придбання зображень та відео порнографічного характеру вартістю 5110 грн.

Це крінж. Слідчі витрачають державні ресурси на роздивляння експертами порно, щоб скласти висновок, роблять контрольні закупки, описують все це в підозрі.
Найчастіше такі справи не закінчуються реальними строками позбавлення волі. Але створюють безкорисне навантаження на правоохоронну та судову системи.

Ще в серпні 2023 року в Раді зареєстровано проект закону №9623, яким пропонується змінити 301 статтю ККУ так щоб декриміналізувати добровільне виготовлення і продаж порно.
Але руху у цього документу немає.

У нас же виходить, що оплачувати послуги на OnlyFans – це нормально.
Платити податки з доходів OnlyFans – це потрібно. Як самому сервісу, так і моделям.
Але їх діяльність підпадає під кримінальну статтю.

Монополіст

​​Як Україна могла б відреагувати на угорський фокус із заміною власника російської нафти

Угорська компанія MOL 9 вересня оголосила про укладання угоди з російськими постачальниками нафти про її постачання по нафтопроводу «Дружба» через Білорусь та Україну в Угорщину та Словаччину.
Оголошено, що оновлені угоди і домовленості не підпадають під жодні санкції в ЄС та Україні.

Що зробили угорці? Вони домовились із росіянами купувати нафту на російсько-білоруському кордоні.
Тепер Україна може запровадити санкції хоч проти всіх російських нафтовидобувних компаній, а не тільки проти Лукойлу.
Але це ніяк не вплине на можливість РФ заробляти від поставок нафти трубопроводом.

Нагадаємо, в 2023 році через Україну було прокачано близько 12 млн тонн російської нафти, що складає близько 5% від її загального експорту – 234 млн тонн.
РФ отримала від продажу цього ресурсу близько $6 млрд.
Укртранснафта (УТН), яка входить в державну Групу Нафтогаз, отримала за транзит близько $240 млн.

Нажаль, українська влада не дуже пручається угорському фокусу.
На пресконференції 10 вересня прем’єр Денис Шмигаль заявив: «MOL є власником продукту, який транзитується через Україну. Нас це влаштовує».

Шмигаль зазначив, що Україна взяла на себе зобов’язання забезпечити стабільність поставок енергоресурсів в ЄС згідно з Угодою про Асоціацію з ЄС.
Це не правда. В липні Центр протидії дезінформації (ЦПД) при РНБО зазначав, що під час запровадження ембарго на поставки російської нафти в ЄС в 2022 році на вимогу Угорщини, Словаччини та Чехії їм було дозволено купувати російську нафту трубопроводом на перехідний період.

Чехія диверсифікувала свої поставки. А Угорщина та Словаччина нічого не зробили для забезпечення своєї енергетичної безпеки.
Нагадаємо, що в жовтні 2022 року транзит припинявся через ракетні атаки російських терористів на українську енергетику і знеструмлення насосних станції УТН.

Представники української влади вказують на ризики припинення транзиту нафти через те, що Угорщина є найбільшим імпортером електроенергії в Україну.
Але навіть без зупинки транзиту Україна могла б зробити його менш вигідним для Угорщини та трохи менш дохідним для РФ.

Зараз тариф на прокачку УТН складає 21 євро за тонну.
Враховуючи що в тонні 7,28 барелів нафти марки Urals транзит одного барелю коштує близько $3.
Барель Urals у вересні коштує близько $65.

Україна могла б вчергове підвищити вартість прокачки увівши додатковий податок.
Приблизно так і зробила сама Угорщина. Там діє податок для MOL. Він розраховується, як різниця між цінами на нафту марки Brent та Urals.

Нагадаємо, в 2023 році УТН три рази підвищувала тариф на транзит нафти (дивись графік).
Це було обумовлено атаками окупантів на енергетику.
В цьому році такі атаки значно посилились.

Монополіст

​​Як вдалось звільнити голову правління Укренерго Кудрицького
Хто, крім Зеленського, буде відповідальний в разі блекаутів зимою?

Пізно ввечері 2 вересня наглядова рада НЕК Укренерго звільнила голову правління компанії Володимира Кудрицького.
Це рішення підтримали 4 з 6 членів наглядової ради (НР)
Виконуючим обов’язки керівника компанії було призначено Олексія Берхта, члена правління, який відповідає за розвиток магістральної електромережі.

Цікаво, як Офісу президента (ОП) вдалось переконати НР прийняти таке рішення?
Напередодні операції ОП та міністра енергетики Германа Галущенка із взяття під контроль підприємства, розклад в НР був не на їхню користь.

Загалом НР мала складатись із 7 членів, з яких більшість мали би бути незалежними.
Але в квітні 2022 року один з незалежних членів НР Деян Остоїч звільнився. І за цей час на його місце нікого не було призначено.
Таким чином, в НР присутні три незалежних члени і три, призначених державою.

Цікаво, що серед державних представників повністю залежними від Міненерго був лише один – Юрій Токарський.
Двоє інших – колишній в.о. міністра енергетики Юрій Бойко та юрист Олександр Баранюк – мали власну позицію і не виконували забаганки Міненерго.
На минулому тижні вони були проти звільнення Кудрицького.

З іншого боку, один із незалежних – поляк Роман Піонковскі – вже давно захищає інтереси Галущенка в його боротьбі з Кудрицьким.
Проти звільнення Кудрицького проголосували лише незалежні Даніель Доббені та Педер Андреасен.
Обидва раніше очолювали європейське об’єднання системних операторів – ENTSO-E.

Тобто ОП якимось чином вдалось умовити Бойка і Баранюка змінити свою позицію і проголосувати за звільнення Кудрицького.
В ланцюгу виконавців цього рішення, яке критикує вся українська енергетична спільнота і західні партнери, саме ці люди взяли на себе відповідальність за стан енергосистеми зими, що насувається.

Монополіст