Ремовська Дайджест

⤴️ Давайте про позитив, суто мій субʼєктив:

Альона Гетьманчук — дослідниця, яка вже тривалий час послідовно займається темою євроатлантичної інтеграції. Засновниця центру "Нова Європа", до того — співзасновниця Інституту світової політики. Скільки я себе памʼятаю в журналістиці, всі ці роки Альона Гетьманчук була присутня в пулі тих аналітиків і оглядачів, до яких можна було звернутися за фаховим коментарем на тему європейської та євроатлантичної інтеграції (зокрема — в ті часи, коли ці теми явно не були мейнстрімні).

Наріман Джелял — заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, колишній політвʼязень Кремля. Росіяни увʼязнили Джеляла у 2021 році незабаром після того, як він виступив на Кримській платформі у Києві, по поверненню у Крим. Ми з вами знаємо, що в кримських татар історично тісні відносини з Туреччиною, там велика кримськотатарська діаспора. Наскільки знаю, про Василя Боднара, який донедавна очолював дипмісію України в Туреччині, були позитивні відгуки. Нещодавно, однак, він був призначений послом у Польщу, надзвичайно важливу для нас країну, де точно потрібен фаховий дипломат.

Андрій Мельник — відомий вам (і нам🙂) як посол України в Німеччині до липня 2022 року, тобто станом на початок повномасштабного вторгнення. Роздавав жару німцям (по ділу і інколи без). З червня 2023 року — посол України в Бразилії. Оскільки в публічній площині послу України в ООН часто доводиться мати справу з росіянами, тут не маю жодних сумнівів, що посол Мельник дасть гідну відсіч.

Щодо закулісся роботи послом, в плані рутинної щоденної роботи, тут я не можу дати оцінку ані послу Мельнику, ані Гетьманчук, ані Джелялу. Думаю, ми самі все побачимо через півроку-рік після призначення, як у новопризначених послів ідуть справи.

Тепер про негатив:

Пакетом з цими призначеннями йде призначення послом екс-генпрокурора Костіна. Я не маю уявлення, який із Костіна буде посол, але коли людину звільняють на тлі скандалу з масово оформленими інвалідностями в прокурорів на Хмельниччині, погодьтеся — призначення її після цього послом не виглядає здорово.

(Хоча, нагадаю, чутки про призначення Костіна послом у Нідерланди ходили ще навесні цього року, до скандалу з прокурорськими "інвалідностями". Цю ідею, за моїми даними, не сприймав тодішній міністр закордонних справ Кулеба.)

Костін, екс-генпрокурор Венедіктова, екс-міністр оборони Таран призначені послами, хоч їхня діяльність на попередніх посадах викликала запитання. Я не знаю, може, Венедіктова та Таран у підсумку добре зарекомендували себе на цих посадах (публічно ми — виправте мене, якщо це не так — про них і їхню роботу нічого не чуємо). Але сам факт таких призначень, без комунікування перед суспільством проблем, які прозвучали публічно, — не ок. Цікаво, як такі призначення сприймають у країнах, куди таких екс-посадовців відправляють послами.

(Венедіктову, нагадаю, відсторонили з посади генпрокурора в липні 2022 — тоді ж, коли й Баканова, на тлі перевірок в силових відомствах щодо ймовірних зрадників. Щодо Тарана — можна просто ввести в гугл "Таран, скандал", і вам видасть кілька найгучніших історій. Хоча мова там насправді і про системні проблеми у війську, які потребували вирішення за його міністерства.)

—

Оновлення станом на 21.12: Президент звільнив Андрія Тарана з посади посла у Словенії.

🙄 Пригадала, що коли в 2011 році почалася війна в Сирії, я працювала (як ми це називаємо в журналістиці) «на стрічці новин». Тобто моїм завданням було моніторити численні ресурси і джерела, щоб писати короткі новинні повідомлення - найголовніше, про що мають знати читачі того чи іншого медіа.

І з 2011 року я так чи інакше спостерігала, як ця війна обростає, серед іншого, новими учасниками. Росія, нагадаю, вступила в цю війну на боці Асада в 2015 році.

Складно уявити, що режиму Асада дійсно кінець. Цікаво буде почитати детальніше, який ланцюжок подій зрештою привів повстанців до Дамаска.

🎙 Ангела Меркель в інтерв'ю Крістіан Аманпур каже, що Путін не був брехуном на початку їхніх політичних відносин, але все змінилося після вторгнення Росії в Крим.

"Він і сам визнав це - що брехав [про вторгнення]. Це був поворотний момент у наших стосунках. Стало зрозуміло, що я маю бути надзвичайно обережна у своєму підході до нього. Тож правильно буде сказати, що не можна вірити у якісь домовленості з ним", -

сказала Меркель у відповідь на запитання ведучої про те, як узагалі можливі переговори з Путіним, який уже неодноразово брехав.

"Ми маємо дати Україні - в тій чи іншій формі - безпекові гарантії, дуже зрозумілі й надійні. На кшталт тих, що ми мали дати, але не дали, свого часу, коли Україна погодилася позбутися ядерного арсеналу. Україну не можна залишити без безпекових гарантій із тим, що ми вважатимемо за мир. У своїй книзі я пишу прямо про те, що окрім військової допомоги для України, важливо також уже думати про те, як може виглядати дипломатичне вирішення після закінчення війни" .

Щодо Трампа. Як уже тут згадувалося, Меркель у цьому інтерв'ю згадала про те, що обраний президент США (з яким Меркель працювала як канцлерка Німеччини під час першої каденції того в Білому домі), як виглядало, захоплювався можливостями таких лідерів, як Путін чи Кім Чен Ин. Було враження, каже Меркель, що демократичні інституції обтяжують Трампа і він "хотів би вирішувати справи на свій розсуд".

Говорячи про переговори з Трампом, Ангела Меркель зазначила:

"Якщо ти говорив із ним без страху, маючи чітку стратегію - він слухав. Мені здається, він відчуває, коли люди дещо його бояться. І якщо це не так, ви можете вести з ним переговори".