Михайло Чернишев

Вибори та демократія

👋 Вітаю, друзі. Завтра об 11:00 буде традиційний стрім. На цей раз поговоримо про вибори та демократію в контексті економічної теорії.

⚡️Тому обов'язково приходьте та задавайте питання: https://youtube.com/live/Ui4XzUXxO1s

Податки та зростання економіки (як вони взаємопов'язані)

Існує думка, що без оподаткування економіка не може розвиватися. Відповідно, без податків нібито не може підніматись життєвий рівень людей.

❓Але чи це так насправді?

Не заглиблюватимемося в економічну теорію та тонкощі науки про людську діяльність (які недвозначно стверджують, що це не так). Давайте просто подивимося на наявний у нас історичний досвід. Що ми бачимо практично?

На практиці ми бачимо, що в будь-якій країні, де і коли б не практикували зниження податкового навантаження, зростання економіки завжди прискорюється – прискорюється зростання життєвого рівня людей. При цьому не існує жодного прикладу в економічній історії, коли зниження податків до якогось рівня призвело б до економічної стагнації та погіршення життя.

Завжди коли податкове навантаження знижується з 40% до 30%, життя людей обов'язково покращується. При зниженні податків до 20% життя стає ще кращим. Якщо податки знижуються до 10% – добробут людей починає зростати просто неймовірними темпами. (Як правило, це називається економічним дивом).

Очевидно, якщо дотримуватись такої логіки і продовжувати знижувати податки ще сильніше, то наше життя теж продовжить покращуватися. Знижувати податки дедалі більше. Аж до нульових ставок податків. Аж до повного їх скасування. Таким чином, ми досягнемо максимально можливої (для конкретної технологічної епохи) швидкості зростання нашого добробуту.

Про це нам говорять економічна теорія та історична практика. У всякому разі, немає жодних доказів зворотного. Тобто не існує жодних доказів того, що зниження податків нижче за якийсь рівень призводить до якихось інших результатів, крім зростання нашого добробуту.

У зв'язку з цим виникає обґрунтоване питання: На якій підставі прихильники оподаткування стверджують, що відсутність податків призводить не до зростання економіки, а до її падіння (якщо цьому немає ні теоретичних, ні практичних доказів)?

🎓 КАНАЛ || ЧАТ

Економічний аналіз марксистської теорії: теорія доданої вартості

🔥Сьогоднішній стрім із тайм-кодами про один із стовпів марксизму - теорію доданої вартості. Тому обов'язково подивіться:

2:27 Початок
3:17 Що сьогодні розбиратимемо
7:00 Таємниця теорії додаткової вартості
10:56 Що було у минулих лекціях
15:30 Товари обмінюються як еквіваленти
17:17 Товар, блага та споживча вартість – це одне й теж?
18:34 Так що ж саме товар у Маркса, та яка його вартість?
22:18 Що таке праця
25:44 Сам процес праці
29:55 Предмет праці
33:52 Засіб праці
36:06 Продукт праці
41:33 Як відбувається праця
47:50 Робоча сила не належить капіталісту
50:11 Процес зростання вартості
55:35 Капіталістові важливо, щоб була необхідна йому вартість
56:56 Вартість продуктів визначається кількістю витраченого часу
1:00:20 Продукт представлятиме свою споживчу вартість
1:06:14 У вартість буде включено суспільно необхідний робочий час
1:08:33 Який робочий час?
1:10:52 Яку вартість отримав капіталіст
1:14:17 Стриманість капіталіста
1:15:41 З'явилася не нова вартість, а новий продукт
1:16:52 Людина не хоче "закопати свої скарби"
1:18:49 Капіталіст все організовує на виробництві
1:22:22 Чому капіталіст отримує прибуток, коли наймає керівного?
1:26:26 Капіталіст купує робочу силу?
1:31:22 Люди працюють замість шести годин – дванадцять?
1:35:24 Заключення

🎓 КАНАЛ || ЧАТ

Чому погані економісти доносять свої помилки ефективніше, ніж хороші економісти - свої істини?

"Демагог, який просуває безглузді ідеї, говорить більш переконливо, ніж чесна людина, що розкриває їхню абсурдність. Причина цього явища відома.

Річ у тім, що демагоги і погані економісти говорять напівправду. Вони міркують про негайні наслідки пропонованих ними заходів або наслідки цих заходів для окремих груп... Тому їх важко викрити у брехні.

[Для того, щоб показати безглуздість пропонованих ними ідей] треба доводити, що пропоновані ними заходи матимуть небажані довготривалі наслідки або будуть вигідні тільки одній групі населення, а решті завдадуть шкоди. Потрібно доповнити і виправити напівправду поганих економістів половиною, якої бракує.

Однак розгляд довгострокових наслідків пропонованих заходів для всіх груп населення нерідко вимагає розбудови довгого, складного і нудного логічного ланцюга. Більшість слухачів не зможе встигнути за ходом таких міркувань. У підсумку вони набриднуть, і до них буде втрачено будь-який інтерес.

Погані економісти використовують [людську] слабкість і лінь, щоб переконати аудиторію у відсутності необхідності навіть спроби [критичного] аналізу їхніх міркувань."

(с) Генрі Хезліт

🎓 КАНАЛ || ЧАТ

🔥Сьогоднішній стрім із тайм-кодами про вирубку лісів. Судячи з того, скільки разів це питання піднімається, воно постійно актуальне. Тому обов'язково подивіться:

3:18 Чому вирубуються карпатські ліси?
5:38 Чому приватні ліси процвітають, а державні занепадають?
12:34 Чому власник не вирубає одразу весь ліс? Закон попиту та пропозиції
14:26 Чому власник не вирубає одразу весь ліс? Закон часового вподобання
19:15 Чому чиновник діє не так, як приватний власник?
28:12 Як вирішити проблему вирубування лісів?
28:35 Чи вирішать проблему сумлінні чиновники?
33:20 Про вітряки у Карпатах
40:44 Як вирішити питання щодо вирубування лісу?
44:53 Чи мають ліси бути недоторканними?
46:48 Чи природа є святинею?
55:48 Біблія та вирубування лісів
57:29 Ліс не може бути приватним, бо не створений людиною?
1:04:24 Чи зупинить ринок вирубування лісу?
1:07:13 Як наблизити лібертаріанство?

🎓 КАНАЛ || ЧАТ

Чи вигідна війна економіці стимулюванням військових витрат?

👉Давайте розберемося: https://vm.tiktok.com/ZMhp2ALBo/

Захист вітчизняного виробника знижує життєвий рівень людей

Давайте міркувати логічно. Якщо припустити, що введення перешкод (мита) для ввезення в країну товарів, які вироблені за її межами, підвищує життєвий рівень людей, то слід йти цим шляхом далі.

А саме. Необхідно ввести перешкоди (мита) для ввезення на територію кожної області тих товарів, які виробляються за межами цієї області. Життєвий рівень людей в кожній області від цього має підвищитися. Оскільки ми припускаємо, що дана методика прекрасно працює, то йдемо ще далі.

Вводимо перешкоди (мита) для ввезення в кожний населений пункт (місто, село) товарів, які виробляються за межами цього населеного пункту. Вийшло? Стали жити ще краще? Тоді будемо послідовними і йдемо далі.

Вводимо перешкоди (мита) для ввезення на територію кожного підприємства і кожного житлового приміщення товарів, які вироблені за межами цього підприємства або цього житлового приміщення.

Стали жити ще краще?

Ні, не стали? Кажете, що все запропоноване вище це дурість, яка не покращує, а навпаки гарантовано погіршує життя людей, робить їх бідними і нещасними?

Повністю з вами згоден! Це дійсно дурість. Бо будь-яке обмеження вільного переміщення товарів робить людей біднішими. Адже, коли б це було не так, тоді в світі не існувало б поділу праці, механізації та автоматизації виробничих процесів. Навіщо все це було б потрібно, якщо вважати за краще, коли кожна людина абсолютно все для себе виробляє самостійно (без отримання чого-либо від інших людей)?

Ви все ще вважаєте, що мита на імпортні товари підвищують ваш рівень життя? Тоді вимагайте від уряду ввести мита на все, що ви не виготовляєте особисто, а отримуєте від інших людей.

🎓 КАНАЛ || ЧАТ

У чому помилявся Карл Маркс? Майже у всьому! Приклад #3

Уся економічна теорія Маркса заснована на впевненості в тому, що обмін здійснюється тільки тими товарами (або тими співвідношеннями кількості товарів), які рівні у чомусь такому, що є їхнім внутрішнім змістом. Пізніше він назвав цей внутрішній зміст товарів їхньою вартістю.

Оскільки вся теорія Маркса будується на цьому твердженні, то якщо раптом виявиться, що Маркс неправий у цьому наріжному камені своєї теорії, і обмін чи не обмін товарів насправді залежить від чогось іншого, це буде черговим свідченням того, що економічна теорія, викладена у “Капіталі” Маркса, не визначає реально існуючу економіку і тому не є економічної теорією.

Тому давайте подивимося, як Маркс дійшов висновку, що товари обмінюються, виходячи з рівності чогось внутрішньо їм властивого: https://freeeconomy.institute/article/u-comu-pomilavsa-karl-marks-3/

Приватна власність та право приватної власності. Що це таке?

Приватна власність та право приватної власності – це нероздільні, взаємопроникні поняття. "Приватною власністю" називаються цінні для людини ресурси, на які поширюються особливі правила їхнього використання, а самі ці правила звуться "Право приватної власності".

Сенс та мета існування права приватної власності полягає в тому, щоб не допускати виникнення конфліктів між людьми, а у разі їхнього виникнення ефективно їх вирішувати. Йдеться про конфлікти, які були б неминучими, якби не існувало спеціальних правил розпорядження цінними ресурсами.

Будь-які конфлікти між людьми виникають виключно з приводу їхньої незгоди з тим, хто використовуватиме той чи інший ресурс та з якою метою. Кожна людина має свої власні, відмінні від інших людей, потреби та цілі.

Задоволення будь-якої потреби людини або досягнення нею своєї мети вимагає використання якогось ресурсу. У зв'язку з цим, кожна людина має свою особисту, відмінну від інших, думку щодо того, як і для досягнення якої мети слід використовувати той чи інший ресурс.

Якби кожна людина мала у своєму розпорядженні необмежену кількість ресурсів, вона могла б задовольняти свої потреби без ініціації конфліктів з іншими людьми. У такому разі не було б потреби у будь-яких спеціальних правилах користування ресурсами. Однак, наш світ влаштований таким чином, що потрібні людям ресурси є і завжди будуть в обмеженій, недостатній для задоволення людських потреб, кількості.

Дефіцитність наявних ресурсів призводить до того, що на використання будь-якого цінного для людей ресурсу завжди претендує більше однієї людини. Кожен із них бажає використовувати цей ресурс для досягнення якоїсь своєї, відмінної від інших людей, мети.

Але справа в тому, що...

👉 ПРОДОВЖЕННЯ ТУТ

Економічний аналіз марксистської теорії: робоча сила

🔥Сьогоднішній стрім із критичним розбором марксизму. На цей раз мова зайшла про робочу силу, тому обов'язково подивіться:

2:30 Початок
4:26 У чому полягає перетворення вартості, та звідки вона береться
9:42 Згадуємо схему з минулої лекції
13:22 Вартість переходить з однієї форми до іншої?
15:41 Нематеріальні речі можуть бути товарами
17:32 Що таке робоча сила
22:27 Найманий працівник добровільно укладає договір
24:28 Продавати матеріальні товари, а не робочу силу
31:24 Як з'явився клас "капіталісти"
43:36 У робочого немає нічого?
44:25 Чи потрібний засіб виробництва для виробничого процесу
46:55 У робітника є життєві потреби
49:07 Ремарка: за що виплачують зп
51:08 Не з'являється з одного боку капіталіст, з другого - робочий
54:51 Капіталістичне виробництво
1:00:31 Вартість товару дорівнює часу, який необхідний для виробництва
1:03:16 Робоча сила коштує стільки, скільки коштує її зробити
1:05:20 Вартість робочої сили - це ресурси, які потрібні для життя в цей час
1:10:12 Як тоді порахувати вартість робочої сили в Україні?
1:13:26 Необхідний мінімум, який формується за вартістю засобів існування
1:18:14 Товар завжди продається за своєю вартістю
1:20:20 У вартість робочої сили входить вартість виховання дітей
1:24:58 Панує свобода, рівність, власність і Бентам
1:32:08 Завершення

🎓КАНАЛ || ЧАТ

⚡️Підключайтеся до прямого ефіру: https://youtube.com/live/tqq9lGwAsVA

Яка освіта краща: приватна чи державна?

Немає жодних сумнівів, приватна освіта краща за державну. Справа в тому, що освітні послуги – це теж послуги. У цьому плані освіта нічим не відрізняється від будь-яких інших послуг, які ми отримуємо на ринку.

При цьому вже давно ні в кого не викликає сумнівів той факт, що чим більше ми маємо виробників будь-яких послуг, чим більше ми маємо конкуруючих один з одним продавців відповідних послуг, тим вищої якості і за нижчою ціною ми отримуємо ці послуги.
З освітніми послугами те саме.

Чим більше ми будемо мати викладачів, що конкурують один з одним, шкіл та інших навчальних організацій, які вільно пропонують свої послуги споживачам і вільно один з одним конкурують, тим більша різноманітність освітніх послуг буде нам доступна.

Якість таких послуг постійно зростатиме, а їхня ціна буде навіть нижчою за ту, яку ми зараз платимо за допомогою оподаткування за так звану безкоштовну державну освіту.

Проблема державної системи освіти полягає в тому, що державна освіта за своєю природою позбавлена ​​підприємницької ініціативи та конкуренції. З цієї причини у чиновників державної системи освіти відсутня мотивація та стимули, які змушували б їх підлаштовуватися під запити учнів, їхніх батьків та загалом під потреби економіки.

І справа не лише у відсутності у бюрократів від держави необхідних стимулів та відповідної мотивації. Проблема державної системи освіти полягає також у тому, що у неї немає і не може бути об'єктивного зворотного зв'язку від “споживачів” освітніх послуг. Ця система у плані прийняття рішень та контролю результатів завжди замкнута сама в собі.

Бюрократи від освіти самі ухвалюють рішення про проведення чергової реформи, самі її проводять і самі собі відповідають, наскільки вдало все у них вийшло. Думка учнів та їхніх батьків при цьому ніяк не враховується і не може бути врахована в принципі.

І в цьому немає нічого дивного чи незвичайного, оскільки так поводиться будь-який монополіст. А державна система освіти, звісно, ​​є монополістом. Причому не просто монополістом, а монополістом у квадраті.

Тому приватна освіта, звісно, завжди буде кращою за державну і за якістю, і за ціною. А наша система освіти стане найкращою у світі лише тоді, коли міністерство освіти буде повністю скасовано і одночасно з цим відбудеться повна дерегуляція освітнього сектору економіки, щоб підприємницька творчість та ініціатива, спрямовані на задоволення потреб різного віку, змогли проявити себе в освітній сфері повною мірою .

🎓КАНАЛ || ЧАТ

Як побороти бідність?

Не існує якогось об'єктивного поняття бідності чи багатства. Про бідність і багатство, як про рівень життя людини, можна говорити лише у порівняльному контексті.

Людина може бути біднішою або багатшою у порівнянні з іншою людиною, а також біднішою або багатшою у порівнянні з самою собою в різні періоди її життя.

Тому, коли ми кажемо, що нам слід подолати бідність, мова, по суті, йде не про те, щоб досягти якогось визначеного наукою рівня життя, а про те, щоб підвищити рівень життя в порівнянні з сьогоднішнім днем.

Тобто йдеться не про те, щоб стати багатим (або перестати бути бідним), а про те, щоб стати багатшим.

Оскільки рівень життя людини визначається кількістю доступних їй товарів та послуг, то боротьба з бідністю людини, тобто підвищення її рівня життя передбачає ніщо інше, як постійне зростання кількості доступних людині товарів і послуг.

Отже, товари та послуги повинні звідкись з'являтися, причому, все в більшій і більшій кількості. Але з'явитися вони можуть лише шляхом їхнього виробництва. Тобто хтось повинен виробляти все більше і більше товарів і послуг, а для цього необхідна продуктивність праці, що постійно зростає.

Джерелом підвищення продуктивності праці є капітал - засоби виробництва, обладнання, сировина, комплектуючі та матеріали. Чим більше у країні буде всього цього, тобто всього того, що вироблено лише для того, щоб забезпечувати виробництво інших продуктів (у тому числі продуктів споживання – товарів та послуг), тим вищою буде продуктивність праці, тим більше в країні буде вироблятися товарів та послуг, тим вищим буде рівень життя людей.

Для того, щоб на території країни капітал накопичувався - щоб у країні з'являлося все більше і більше капіталу, необхідні...

👉 ПРОДОВЖЕННЯ ТУТ

Спочатку свобода, потім гроші (а не навпаки)

Для будь-якого політика, як діючого, так і потенційного, всі проблеми суспільства, що заслуговують його уваги, по-перше, вигадуються ним самим.

По-друге, завжди вирішуються єдино доступним для нього способом – посиленням грабежу людей, позбавленням їх свободи. Наприклад, політик може довільно вирішити, що якась категорія людей, на його думку, не володіє достатнім ступенем свободи, й одразу ж пропонує вирішити цю вигадану ним проблему шляхом додаткового скорочення свободи людей.

Зокрема, опозиційний політик може звинувачувати діючу владу в тому, що з її вини пенсіонери і вимушені переселенці живуть сьогодні в бідності і тому не є вільними. Вирішенням цієї проблеми політик вважає власний прихід до влади та обіцянку збільшити кількість грошей, що роздаються державою цим категоріям людей.

Та оскільки держава не має своїх власних грошей, то все, що насправді обіцяє зробити цей політик, – це збільшити податкове навантаження на суспільство, тобто підвищити ступінь грабежу людей – посилити, з власних слів самого політика, ступінь їхньої несвободи.

У даному випадку проблема політика, а точніше проблема людей, життям яких прагне керувати політик, полягає в тому, що люди плутають причину з наслідками. Передбачається, що люди не мають свободи тому, що в них немає грошей. Але насправді все навпаки – у людей немає грошей, тому що вони не мають свободи.

Заради свободи не потрібно відбирати гроші в одних і віддавати їх іншим. Замість цього потрібно просто дати людям спокій – нічого ні в кого не забирати. Саме тоді в людей з’явиться свобода, а завдяки свободі – і гроші.

Спочатку свобода, потім гроші, а не навпаки.

🎓КАНАЛ || ЧАТ

Президентська тисяча

🔥Сьогоднішній стрiм про актуальну тему президентської програми з роздачі тисячі. У цьому контексті довелося торкнутися багатьох цікавих питань про економіку, тому обов'язково подивіться:

2:26 Початок
3:15 Що ви думаєте про тисячу від президента?
4:45 Звідки гроші – 4 джерела
10:55 Як на нас це вплине, та що ми не бачимо
19:46 Для чого роздаватимуть тисячу
22:16 Чому таким чином не вийде "покращити" економіку
28:05 Підсумок про тисячу від президента
29:44 А цю тисячу взагалі виплатять?
37:11 Яка ваша думка про єдину парадигму у економічній теорії?
51:44 Може тисяча від президента це експериментальний CBDC?
53:38 У кого ж свої гроші: у держави чи у бізнесу?
1:04:14 Які нам відомі методи приватизації державних підприємств?
1:13:50 Чи не варто направити більше зусиль на критику сучасних соціалістичних доктрин?

🎓КАНАЛ || ЧАТ