[☧]Чумацьким Шляхом


Channel's geo and language: Ukraine, Ukrainian


Чумацькими шляхами, неораними полями, буджацькими степами, ішли чумаки — везучи з собою сіль та найважливіше: пам'ять про бувале.
Адміністрація: @PanLikyrgbot
Основний проект:
https://t.me/kyrinsamobytnosti

Related channels  |  Similar channels

Channel's geo and language
Ukraine, Ukrainian
Statistics
Posts filter


Фективний полк задля роздачі земель родичам.
•---------------------•
В архівних справах Гетьманщини часів Івана Скоропадського зберігся проект, що мав на меті створення 11 полку, а саме Глухівського.
Колись, такий полк вже існував, а саме за часів Брюховецького: вдалось проіснувати йому лишень 2 роки, з 1663—1665, втім він відразу створювався як тимчасовий полк.

Сам Іван Скоропадський намагався створити цей полк задля того, що б роздати нові землі родичам своєї дружини. Скоропадському навіть вдалось знайти підтримку зі сторони впливових російських діячів: Б. Шереметева і Ф. Протасьєва, які прагнули збільшити свої багатства в Україні.

Полк повинен був включати в свій склад 6 сотень, а саме: Глухівську, Воронізьку, Кролевецьку, Коропську, Новомлинську та Конотопську — виставляючи таким чином 6 тисяч козаків.
Проект зазнав невдачі через політику царизму, що мала на меті зменшення автономності України.
•---------------------•
[☧]Чуʍᴀцьᴋиʍ Шᴧяхᴏʍ
[☧]Зʙ'яɜᴀᴛиᴄь ɜ ᴀдʍініᴄᴛᴩᴀцією


Арабський мандрівник Павло Алепський про українські ярмарки.
•---------------------•
У козацькій країні ярмарки відбуваються безперервно, від початку до кінця року, кожного свята, кожної пори року буває ярмарок в тому чи іншому місті
Також, за його словами, найбільший ярмарок був у Печорському монастирі.
•---------------------•

Загалом, для українця ярмарка була особливим святом, адже в рутинному житті селянина з'являється можливість вийти в люди. На ярмарки з'їзжалось безліч людей з округу, а також торговців. Це була відмінна можливість купити товар, який не можеш створити сам. Продавались навіть цілі технології по виготовленню чи створенню якихось певних речей.

[☧]Чуʍᴀцьᴋиʍ Шᴧяхᴏʍ
[☧]Зʙ'яɜᴀᴛиᴄь ɜ ᴀдʍініᴄᴛᴩᴀцією


Великий меценат: Мазепа.
•---------------------•
Щодо щедрості українського гетьмана Івана Мазепи на меценатство, подарунки та пожертвування на різні релігійні, культурні та освітні проекти і заклади заперечень немає.

Втім! Мазепа відзначився ще й пожертвуваннями за кордон.
чашу з чистого золота, лямпу та срібний вівтар для Божого Гробу 20000 зол.

Історик Андрій Клімашевський зазначав, що в акті Бендерської комісії йдеться про подарунок Івана Мазепи для храму Гробу Господнього в Єрусалимі.

Зокрема, історик Тетяна Таїрова-Яковлєва зазначає, що "вівтар" являє собою
срібний піднос (тацю) із зображенням плащаниці


Сучасні дослідники та відвідувачі храму зазначають, що інколи цю тацю безпосередньо використовують, але декілька разів на рік і лишень в випадку особливих богослужінь.
•---------------------•
[☧]Чуʍᴀцьᴋиʍ Шᴧяхᴏʍ
[☧]Зʙ'яɜᴀᴛиᴄь ɜ ᴀдʍініᴄᴛᴩᴀцією


Вітаємо, товариство!

В останній час через труднощі, складнощі та особистісні проблеми, вимушені були призупинити підготовку публікацій.
Але гарна новина! Ми ПРОДОВЖУЄМО свою роботу від сьогоднішнього дня ЗНОВУ.
Публікації будуть виходити в довільному порядку, будемо і надалі вас радувати контентом щодо української історії! Не важливо: ранній це модерн, новітній час чи навіть середньовіччя.

Безмежно вдячний усім, хто залишився з нами і вдячний тим, хто продовжить нас читати і надалі. Публікації почнуть виходити від завтра з 10:00, очікуйте.

Також, хочу оголосити, що віднині проект Чумацьким Шляхом покидає один з засновників, а точніше власник Шляхетської Управи. Я дуже вдячний йому за те, що допоміг реалізувати цей канал, за назву та за опис цього каналу, а також за окремі публікації і просто за все. Втім, цей канал віднині має одного власника, замість невеликої команди. Дякуємо за все, друже! 🫡

‼️ОКРІМ! Віднині діє чат, де ви можете обговорювати публікації, пропонувати власні теми та в цілому, користуватись ним як забажаєте, якщо маєте бажання, переходьте через коментарі цієї публікації.
•---------------------•
[☧]Чуʍᴀцьᴋиʍ Шᴧяхᴏʍ
[☧]Зʙ'яɜᴀᴛиᴄь ɜ ᴀдʍініᴄᴛᴩᴀцією


Браття й сестри!

Цього тижня Вісник "Ангарта" завітає з лекторськими читаннями для дружнього козацького руху.

Тема читань - Український монархізм та Козакія. Підніматимуться теми нерозривности традиції явищ та спільної духовности, яку варто плекати, як запоруку здійснення спільного Походу На Схід.

Подія відбуватиметься на каналі "Січова Братія".

Запрошуємо усих українських монархістів, які дорожать великодержавністю власної Батькивщини та козацьких братчиків завітати.

–4 Жовтня(П'ятниця)
–20:00 за Києвом

Миру Вам!


[☧]Ꭺнᴦᴀᴩᴛᴀ
[☧
]Ꮯічᴏʙᴀ Бᴩᴀᴛія

[
☧]Зʙ'яɜᴀᴛиᴄь ɜ нᴀʍи:@AnghartaBot
[☧]Ꭰᴏᴧучиᴛиᴄь дᴏ ᴄᴨіᴧьнᴏᴛи:@A_Rtuur


Козацький погляд в минуле.
•---------------------•
Кам'яні баби — унікальне та містичне явище, поширене в степовій зоні України. Створені кочівниками: скіфами чи то половцями, їх кінцевий посил та контекст невідомі донині. Це можуть бути одинокі споруди просто посеред степу, що залишились стояти протягом віків, а можуть бути частиною скіфських курганів.

Інтерес до кам'яних баб проявляли не тільки археологи. але і пересічні мешканці степу, як-от наприклад козаки.

Серед козаків ходила легенда, що кам'яні баби — це могутні богатирі, що населяли степ, та посміли кинути виклик сонцю, плюючи в нього, за що і були покарані — перетворені на кам'яні споруди. Ця легенда передавалась з вуст до вуст, в деяких селах кам'яними бабами навіть лякали неслухняних дітей.
Втім відразу контраст: поки інші лякали загадковими бабами своїх дітей та один одного, інші використовували їх як матеріал для предметів побуту. Серед застосувань стародавніх пам'яток є також варіант з побудовою огорожі, а також повноцінної оселі.
•---------------------•
[☧]Чуʍᴀцьᴋиʍ Шᴧяхᴏʍ
[☧]Зʙ'яɜᴀᴛиᴄь ɜ ᴀдʍініᴄᴛᴩᴀцією


»Княжі часи. Доктрина«

–•–
Верховенство меча і щита - є тим буттям, що довгі століття історії вело українську націю. Націю, що розкинулась по обидві береги Дніпра, перейшла через Карпати на заході та підкорила степ на сході, при цьому даючи раду зовнішнім негараздам. Складна історія зробила з українців своєрідний сплав відваги, відданості та честі.
Очевидно, самосвідомість передається нам по крові, коли навіть трьохсотлітня неволя не змогла стерти її. Адже у жодного жителя цієї землі не виникло сумнівів - ми є нащадками руських воїнів та князів, ми є захисниками честі Володимирового тризуба та старої руської спадщини. Не прижились жодні міфи про "народ-хлібороб" чи "народ-невільник". Від старого до малого довгі роки передавались сповіді та пісні про славетне княже минуле.
І сьогодні, як вірно слідуючи відвічній національній ідеї, що коли український народ так гаряче бореться за свою землю - жоден з нас не має права колихнутись, зажуритись, здатись. Як і завжди, наш єдиний шлях - меч та щит, війна, свята перемога.
–•–

[☧] Пᴇᴩɯий Пᴀнциᴩний ᴄᴨіᴧьнᴏ ɜ Чуʍᴀцьᴋиʍ Шᴧяхᴏʍ


Початок Хмельниччини з точки зору Кримського Ханства.
•---------------------•
Відомий для історіографії Кримського Ханства Мехмед Гаджі Сенаї (Псевдонім, що означає "оспівувач") написав газа-наме (оповідь про священну війну) «Історія хана Іслам-Гірея III», де охопив події з 1644 — 1651 роки.
Ми не можемо не захистити тих, хто прихиляється до Високого Порогу нашого каганата і складає нам знаки покори. Якщо навіть вони й християни, та не повинні потерпати від своїх гнобителів
•---------------------•

Річ Посполита — заклятий ворог для Османської імперії та Кримського ханства, проблемою для яких виступали також загони козаків, як вільні, так і на службі у польського короля. Для османського султана та безпосередньо кримського хана це була гарна змога послабити своїх обох заклятих ворогів, що були представниками ворожої віри.
Окрім духовних та політичних стимулів, привабило кримчан надати свою допомогу виступу Хмельницького також і обіцянка про трофеї, більша частина яких в спільних битвах відходила саме до кримського ханства. Оскільки польська шляхта відправлялась "на війну — як на парад", поживитись було чим, а змога отримати в якості бранця шляхтича — та отримати за нього великий викуп приваблювала так само, як і бажання послабити Річ Посполиту.

[☧]Чуʍᴀцьᴋиʍ Шᴧяхᴏʍ
[☧]Зʙ'яɜᴀᴛиᴄь ɜ ᴀдʍініᴄᴛᴩᴀцією


«...Всі люди з міста вийшли привітати його з бубнами, танцями та з великою радістю. Вони благословляли його як князя та провідника над ними та їхніми дітьми. І вони казали йому: "Ти князь Божий і визволитель. Ти врятував нас від польських шляхтичів, які гнобили нас тяжкою працею"...»

•---------------------•
«Козацький погляд на
Божественне обрання»

•---------------------•

У просторі козац
ьких степів, де велич природи зливається з величчю історії, Гетьман наш стоїть, що втілений Божественним обранням. Він, як вершник, що не боїться страху і слабкости, є символом надлюдської волі та вічної боротьби. В його погляді — вогонь тих, хто спраглий істини і панування над долею. В його руках — булава праведности, що перерізає ілюзії й приводить до справжньої свободи.
–•–
Автор - Сергій Плохій.

Дата публікації - 2006р.
–•–

[☧] ᏗЗᎩᎢ ᴄᴨіᴧьнᴏ ɜ [☧] Чуʍᴀцьᴋиʍ Шᴧяхᴏʍ




Запорожці, як ті ченці, мало розбирали толку в жінках. Інший, було, і зостаріється, а баби й у вічі не побачить.
Раз запорожці дістали десь невеличку дівчинку і віддали кошовому.
— На,— кажуть, — тобі, батьку, цього хлопця та годуй. Назвали того «хлопця» Христином, та й ходить він у штанях. От виріс той Христин, а кошовий зостарівся і каже:
— Як помру я, хлопці, виберіть Христина за кошового. Він у вас буде розумний і добрий козак

Уривок з повісті Марко Вовчок "Кошова Христя", 1894 року.


«Єдина Гетьманська Платформа»


Україна, окутана зараз огнем доленосної війни, а до нині розтерзана власними ж силами цілі, віки безнастанно ждала на врозуміння її синів та дочок у ідею. Не трактат, проґраму, чи надто, научно виведену концепцію. Але ідею. Психологічну, таку, що несла б в єдній руці щит, а в другій меч, на захист Святого та його розширення, на відмиття єгипетської ганьби.
Позбавлена рідних святинь та земель, що нині розкидані від Тмутарокані до Вітебська, вона довго мріяла почати свою Реконкісту. В ликові еспанських конкістадорів чи італійських іредентистів зараз виступає наше Воїнство. В підтримку йому та Святиням його боротьби, творчі сили нації, в дружбі та поєднанні з військовими, промовляючи духом младшого покоління ознаменує нашим прагненням справедливий суд Української Реконкісти.
Вона бере собі на озброєння усі уроки та засади кращих дітей Рідної Сторони і виголошує своїм праведним гнівом вічну заповідь

'https://t.me/addlist/5rRx0b09mZliYjEy' rel='nofollow'>»Зі щиᴛᴏʍ, ᴀбᴏ нᴀ щиᴛі!«
»Ꭰᴏᴧучиᴛиᴄь«


Миланія, моя мила пані, малжонка моя

Звернення з листа полковника компанійського полку, Іллі Новицького до своєї дружини.

•---------------------•
Так ласкаво та шанобливо звертались до своїх дружин багато козаків, про що також свідчить тот факт, що звернення "моя мила пані, малжонка моя" є дуже поширеним в записах, що заносились до актових книг в XV – першій половині XVII століття.

Малжонка ж в данному випадку означає жінка, дружина, а малженство — шлюб.

Зберігся також лист кошового атамана Івана Малашевича до дружини полоцького воєводи Софії Денгоф, де також простежується повага та ввічливість у звертанні:
Ясневельможная месці п(а)ні воєводина полоцкая і гетьманова полжна литовська, нам велце м(и)л(о)сцівая п(а)ні і в(е)л(и)ко добродійко!

•---------------------•
[☧]Чуʍᴀцьᴋиʍ Шᴧяхᴏʍ
[☧]Зʙ'яɜᴀᴛиᴄь ɜ ᴀдʍініᴄᴛᴩᴀцією


Одне із найулюбленіших хоббі козацької еліти - було пасічництво.
•---------------------•
Звісно роблячи такі висновки чи заяви в першу чергу йде узагальнення, адже все залежало від індивідуальних особливостей представника української еліти.
Проте, маючи різні згадки та інформацію з джерел можна дійти висновку, що козацька еліта таки дійсно любила пасіки.

Наприклад дуже сильно пасіки любив Богдан Хмельницький. У Чорному лісі, біля його маєтку стояли пасіки, інша ж пасіка гетьмана розташовувалась під Лебедином (у Чигиринському повіті). Деякі джерела так і повідомляли про гетьмана: «гуляв по пасіках».

Ще одним гарним прикладом слугує легендарний кошовий отаман Запорозької Січі Іван Сірко: у 70-річному віці, 1 (або, як за деякими джерелами, 10-го серпня 1680-го року) помер на власній пасіці у Грушівкі (тепер село Іллінка Томаківського району Дніпропетровщини).

До сучасності також дійшли данні про кількість вуликів та пасік Данила Апостола та Павла Полуботка: у першого налічувалось близько 62 вуликів в одній пасіці, у другого ж, в маєтках було три пасіка на 72, 211 та 230 вуликів.

Популярність бджільництва була також не маленькою і серед звичайних козаків, про що зокрема пише Яворницький.
Багато запорозьких козаків під кінець життя часто віддалялися на пасіки, ніби в монастир, віддаючись там молитвам, посту і утриманню від пустих слів; багато там і життя своє кінчали.

•---------------------•

[☧]Чуʍᴀцьᴋиʍ Шᴧяхᴏʍ
[☧]Зʙ'яɜᴀᴛиᴄь ɜ ᴀдʍініᴄᴛᴩᴀцією


Forward from: [☨] Младоклясократ: Одещина
Прохання підтримати гетьманців-військовослужбовців 1020-го окремого зенітно-ракетного полку вч: 4647, нині братчики мають значну потребу в автівці

Мета: 240 000 ₴

Посилання на банку:
https://send.monobank.ua/jar/Yhvc64o6o

Номер картки банки:

5375 4112 2061 7380 (Monobank)
4149 4998 0221 9848 (Приват)


☨ ᎩᏟᎱД 🇺🇦 | Долучитись


Forward from: [☧]Ангарта.
Робіть з цією інформацією [абсолютно] все, що забажаєте. А Ви точно знаєте, що робити.

Мир Усім!


[☧]Ꭺнᴦᴀᴩᴛᴀ
[☧]Зʙ'яɜᴀᴛиᴄь ɜ нᴀʍи: @AnghartaBot
[☧]Ꭰᴏᴧучиᴛиᴄь дᴏ ᴄᴨіᴧьнᴏᴛи:@A_Rtuur


🖌️«Битва під Берестечком», Артур Орльонов.

[☧]Чуʍᴀцьᴋиʍ Шᴧяхᴏʍ
[☧]Зʙ'яɜᴀᴛиᴄь ɜ ᴀдʍініᴄᴛᴩᴀцією


Рецепт саламахи, яка була згадана в минулій публікації.

•-----------------------•
Задля приготування саламахи в сучасних реаліях, достатньо взяти: гречане борошно (500 г) масло вершкове, або олія (200 г), та 5 зубчиків часника.
З гречаного борошна замішуємо рідке тісто (у пропоції 1:2). Підготовану масу поступово виливаємо в каструлю з киплячою підсоленою водою (1.5 л). Постійно помішуючи, доводимо до готовності, заправляємо маслом або олією і товченим часником.

Сучасна адаптація рецепту від кухаря-технолога Василя Дручика.
•-----------------------•

[☧]Чуʍᴀцьᴋиʍ Шᴧяхᴏʍ
[☧]Зʙ'яɜᴀᴛиᴄь ɜ ᴀдʍініᴄᴛᴩᴀцією


Відомий французький інженер Гійом Левассер де Боплан, в своїх мемуарах згадував деякі особливості козацького побуту під час військового походу.

•-----------------------•
Сухарі знаходяться у великій бочці заввишки 10 стіп, на 4 стопи в діаметрі, яку міцно прив'язують. Сухарі витягають через втулку. Беруть із собою також барильце з вареним пшоном, всі разом, що вони дуже цінують: цей наїдок служить їм і їжею, і питвом, він має кислуватий смак в називається "саламаха", тобто пречудова страва. Щодо мене, то я не знайшов у ньому вишуканого смаку, а коли й вживав його під час своїх мандрів, то лише тому, що не знайшлось нічого кращого. Під час походу ці люди (тобто козаки) дотримуються тверезості, і якщо між ними трапиться п'яниця, отаман наказує викинути його в море. Окрім того, жодної горілки везти з собою не дозволяється, оскільки під час походів і експедицій вони високо цінують тверезість.

•-----------------------•

[☧]Чуʍᴀцьᴋиʍ Шᴧяхᴏʍ
[☧]Зʙ'яɜᴀᴛиᴄь ɜ ᴀдʍініᴄᴛᴩᴀцією


Співчуваю всім, хто сьогодні постраждав чи втратив когось під час трагедії в Полтаві🕯
Ніхто не забутий, ніщо не забуте.

20 last posts shown.