Невизначеність і роздоріжжя — ключові слова 2025 року.Отже, перший рік війни — це шок логістики, криза бюджетних видатків, доходів і бюджетного дефіциту та шок потоку біженців.
Адаптація економіки до стану війни відбулася за рахунок подолання ризиків макрофінансової стабільності (гальмування темпів інфляції та девальвації гривні), стабілізації бюджетного процесу завдяки зовнішній фінансовій підтримці та розвороту тенденцій із внутрішньо переміщеними особами.
Також суттєво скоротилися логістичні ризики.
У 2024 році на перший план вийшли енергетичні ризики, пов’язані із знищенням частини енергетичної інфраструктури внаслідок ракетних ударів РФ.
Водночас 2025-го на перший план може вийти криза ринку праці, адже посилені мобілізаційні заходи будуть продовжені, і відбуватися це буде за рахунок вилучення економічно активного населення з економічної системи.
Ризик енергетичної кризи також залишатиметься на небезпечному для економіки рівні (без можливості швидкого подолання цих викликів, причому ці негативні тенденції можуть і посилитися).
Крім того, «макрофін» України перебуває у точці початкової цінової дестабілізації, що вже змусило НБУ перейти до підвищення облікової ставки з 13 до 13,5%, і цей процес може бути продовжено (аби зупинити цей небезпечний тренд).
Ба більше, ризики певного гальмування обсягу зовнішньої фінансової допомоги (наразі ці виклики є мінімальними, але є ймовірність їхнього посилення з другого півріччя наступного року) можуть вплинути на посилення використання внутрішніх джерел фінансування дефіциту бюджету, зокрема емісійних, що може посилити інфляційні та девальваційні процеси (на останні впливатиме, зокрема, і збільшення населенням купівлі іноземної валюти).
Підвищення облікової ставки НБУ напряму впливає на зниження темпів економічного відновлення та скорочує вплив кредитного важеля на економіку.
Отже, можна прогнозувати
у базовому сценарії:
- збереження темпів зростання ВВП на рівні 3–4%;
- інфляцію в діапазоні 8–10%;
- девальвацію гривні не глибше ніж на показник інфляції, тобто курсовий коридор 42–47 грн/дол.;
- скорочення безробіття до 11–13%.
Однак у
випадку ескалаційних моделей (посилення динаміки війни та / або шок скорочення зовнішньої підтримки) ситуація може суттєво погіршитися:
- зменшення темпів економічного зростання до 0–2% (є і варіанти падіння ВВП);
- інфляція в діапазоні 10–15%;
- девальвація гривні за горизонт «50»;
- зростання безробіття до 20%.
Початку повернення населення з-за кордону не варто очікувати ні в рамках першого сценарію, ні в рамках другого.
Але в рамках першого сценарію кількість біженців за кордоном може збільшитися ще на 300–500 тисяч, а в рамках другого — на 500 тисяч — 1 мільйон.
Отже, як і перспективи війни, економічний контекст нашого буття також перебуває на роздоріжжі.
https://zn.ua/ukr/macroeconomics/vvp-infljatsija-ta-kurs-shcho-ochikuje-ukrajinsku-ekonomiku-u-2025-mu.html