Третій рік війни приніс нанесення ракетних ударів по території рф.
Запуск БПЛА взагалі став настільки звичайною справою, що відео зі знищенням складів та НПЗ проскакують в стрічках, не викликаючи інтересів.
Відео роботи Абрамсів, Бебрамсів, Леопардів, Бредлі, Страйкери, тисячі дронів — наразі звичайна буденність. Ну типу, чи могли ми, на початку повномасштабки, маленький взвод з куніметників, одноглазих, лопатно-агсників уявити, що таке побачимо на полі бою.
Та хуй.
Ми на Джавелін всією казармою дивилися, їбало валили, а тут Хаймарси піздячать, а ми тушняк гнемо, не піднімаючи очей.
— Не чіпай! Ти знаєш, скільки воно коштує? Комбат нас вб'є нахуй — Казав черговий роти, коли хтось в КЗЗ зачіпив кейс з АТ-4, а тепер тих одноразок, як гівна: розкидаються мільйонами. А от мухи — дефіцит. Мухи, як і багато іншого совкового спадку.
Технологісний процес дійшов до того, що перш ніж піхота зафіксує ворога та відкриє вогонь, того ворога вже десять разів заїбуть дронами. Причому так швидко, що тіпи на посту навіть автомата дьорнути не встигають.
Звичайно, ми звикли жалітись: у нас завжди все хуйово, все сумно та пригнічено.
Голі, босі, танки гризли. Але прикол в тому, що у нас з'явилось стільки барахла, що навіть нема кому тим користуватись.
Он Густав лежить. Уматова штукенція, їбурить-виїбурює все живе. Тільки тягати ніхто не хоче, бо здорова та незручна.
Малі міномети 60 мм, з яких можна їбашити на рівні піхоти? Легко.
Викликати по радєйке дрони під час перєсменки кацапа? Напряжно, але можна.
Скільки всього змінилось... Тіпи, які випали зі строю пів року тому, зараз повертаються з лікарняного й дупля відбити не можуть. Динаміка вражає.
Тільки ми зажерлись. Нас то вже не дивує, для нас — то норміс.
А от раніше....
А от якби дали то все діло раніше...
Скільки було ахуєвших фахівців, скільки було бажаючих тіпів, тільки ресурсу не було. Люди були, не було ресурсу. Зараз, наче, ресурс є, а от тих людей вже немає. Точніше є, але не так багато, як раніше.
Підписуйся|Розвідка Ноєм
