Зранку чекала - яку ж тему підкине поле для висвітлення та роздумів?
😡 Відчула роздратування.
Чи то гормони, чи ретроградний Марс, а може просто жінці нудно - але тема є.
Гнів – це енергія, яка хоче рухатися. Гнів часто сприймають як щось руйнівне, неконтрольоване й непотрібне. Але чи насправді він тільки такий?
Уявіть собі: ви відчуваєте дефіцит – енергії, часу, можливостей, ресурсів.
Все навколо давить, а ситуація вислизає з-під контролю. І ось з’являється гнів. Це не просто емоція – це вибух життєвої сили, яка шукає виходу із ситуації.
Гнів можна сприймати як бажання зруйнувати. Але чому? Тому що у цей момент ви хочете змінити реальність, яка вас не влаштовує. Ви не володієте моментом.
Це спроба захистити себе, відстояти свої межі та вивільнити накопичену енергію. Або спроба знищити те, що вам не підвладне (нам взагалі мало що підвладне 😉).
Насправді гнів – це не ворог.
Це ваш будильник, який каже: «Досить мовчати. Пора діяти!».
В ньому є неймовірний потенціал, який можна направити на створення, рух і зміни.
Пригнічений гнів лише накопичується, як пар у чайнику, готовий вирватися назовні.
То що робити?
Сприймати гнів як ресурс. Він пробуджує силу, яку ви не використали.
Потрібно лише знайти правильне русло для цієї енергії: замість руйнування – створювати, замість конфлікту – вирішувати.
Найлегше виходить гнів через активні фізичні рухи (тряски, стрибки, біг) або дихання та крики біля стихій. Гнів – це голос вашої сили. Слухайте його, але керуйте ним. Тоді він не буде вас руйнувати, а допоможе знайти причину та мету.
#корисне #гнів #емоції