Фильтр публикаций


Хотіла я записати коротке аудіо на 10 хв, в якому розповісти про те, що заважає нам сформувати цілі на 2025 рік і що з цим робити.

Коли на диктофоні вже було 20 хвилин, а я і половини не сказала…, зрозуміла, що нічого не вийде.

Як результат 2 аудіо по 20 хвилин. І це я ще не все сказала.
Приємного прослуховування 💜



637 0 10 9 30

З приходом 2 людей в команду, все несеться набагато швидше, і у мене стає більше задач.

Я на собі яскраво відчуваю досвід розширення зони комфорту. Встигати треба більше, попередні методи планування не працюють. Плюс заключні сесії з клієнтами 💜, що важливо для мого серця, потребує більш детальної підготовки і моєї уваги.

Я не встигла на тому тижні записати подкаст. Але вже завтра він точно вийде.

Підтримуємо себе - робимо висновки - пробуємо нові моделі поведінки. Зовсім скоро будь-яка «не зона» вашого комфорту, стане зоною.

Обіймаю 🫂




Цілі на 2025 рік. Починаємо 

Дякую за ваші коментарі. 
Блоки та труднощі, які виникають при формуванні цілей, ми розберемо в аудіо-подкасті, який вийде на цьому тижні. 
Також розповім вам стратегічне планування життя, чому я вже більше десяти років живу за ним і чому сотні моїх клієнтів та випускників теж на нього переходять. 

Я викладу серію дописів про цілі, в яких цілі - це не найважливіше. Набагато значимішим є процес прямування до цілей. 

Ціль може з часом стати не актуальною. Вона може змінитися. Вона може стати нереалістичною, відкластися. Ви можете елементарно перехотіли чи навіть перегоріти. 

Важливо не те, чи досягнули ви вашу ціль, а яке життя ви живите, досягаючи її. Ціль допомагає спрямовувати ваше життя у той напрямок, в якому ви будете відчувати сенси, радість, щастя та задовольняти інші свої потреби.  

Наприклад, ви хочете збільшити свій дохід, і приймаєте рішення вивчати нову професію. Ви проходите навчання, отримуєте кращу посаду і як результат збільшуєте свій дохід. І тут розумієте, що це все самообман, ви з самого дитинства хотіли малювати та ігнорували це своє бажання. 
Але тільки коли ви збільшили свій дохід, тільки коли навчились впливати на своє життя, закрили фінансову потребу, ви змогли усвідомити більш глибинне бажання і наблизитися до своєї самореалізації.
Невідомо, яка буде історія з малюванням. І це не важливо. Важливо, що ви робите у своєму житті те, що ви хочете. Ви будуєте своє життя. Ви впливаєте на своє життя. Ви є автором свого життя. 

Впливаючи на своє життя, ми відчуваємо що живемо, ми рухаємо життя, ми наповнюємо його сенсом, емоціями, різними емоціями, ми долаємо труднощі, ми пізнаємо себе, ми зростаємо особистісно, ми здобуваємо реальну впевненість в собі, що можемо досягати, можемо приймати вірні рішення, долати труднощі. І це шлях до здорової самооцінки. 

Сфери,  в яких ви формуєте цілі - не мають ставати ключовими у вашому житті. Ми не йдемо у досяжництво, у перепрацювання і ігнорування ваших інших потреб та бажань. 

У вашому житті є ще інші сфери свого життя. Я розумію, що зараз з усіх соціальних мереж лине «успішний успіх» «я встигаю все!». Можу сказати вам правду: у цьому багато замовчування, гарної картинки і навіть брехні (свідомої чи несвідомої). Життя одне єдине, і ви маєте отримувати від нього задоволення і бути у ньому щасливими. І це не лише про те, що є у вашому житті (певний рівень доходу, сімʼя, друзі, квартира, подорожі, хобі тощо), але і вміння це цінувати. А значить потрібен час та фокус помічати ці речі, приділяти їм увагу, і насолоджуватися ними)

Дайте відповідь собі на запитання: 
. Чому ще я хочу присвячувати своє життя? Що ще там має бути?
. А в якому стані я хочу йти до своїх цілей?
. А що в цих цілях на рік про мене? А що для мене? 
. Які зміни в житті принесуть мені особливе задоволення?
. Що я собі не дозволяю?

Я розписую річні цілі по місяцях. І перевіряю на реалістичність: з урахуванням інших сфер мого життя і того як я хочу його проживати.  Зараз викладу приклад, як той рік я це робила (якраз рік назад це все зафіксувала в сторіс, подякуємо архіву інстаграма). 

Залишайте ваші запитання під дописом, в міру завантаженості буду на них відповідати. 

Гарного і спокійного вечора!


Тобто зараз у нас умовно 50 на 50: хтось хоче і готовий ставити цілі; а комусь зараз не до цього.
Тому я вирішила, давайте поговоримо про цілі тут в телеграмі (в інстаграмі залишимо святкову буденність).

В коментарях до цього допису залишайте ваші запитання про цілі, труднощі, з якими ви стикаєтесь, коли формуєте цілі.
А я піду розписувати план 💜


Існує міф, що психологи супер пропрацьовані, в них немає проблем, вони з легкістю долають всі труднощі і знають рішення у будь-якій ситуації…  Це не правда. Психологи в першу чергу люди. 

І я, наприклад, як і всі люди, відчуваю всю гамму почуттів, які відчувають люди при виході з зони комфорту.
Страшно. Тривожно. Час від часу хочеться все залишити і відмінити. То вірю, що все вийде, то впевнена, що вже нічого не виходить! Розгубленість. Невизначеність. Втому від постійних емоційних гойдалок.  

І відмінність в тому, що в мене є знання, що зі мною відбувається, чому і головне, що мені робити. А ще за плечима в мене роки роботи над собою, завдяки яким я стресостійка маю високий рівень рефлексії.  Ділюсь з вами. 

▪️ Необхідно розвивати розуміння, що з усіма вашими почуттями все окей. Всі люди від природи відчувають такі почуття при виході з зони комфорту. Але ви можете не довіряти своїм емоційним висновкам. Знати, що цей важкий період адаптації і розширення зони комфорту завжди супроводжується супротивом. І попри нього ви можете далі продовжувати рухатися до своєї цілі. 

▪️ Я проживаю свої почуття. Всі емоції, які ми маємо, - природні. І природно їх відчувати. Не тікати від них, не пригнічувати їх, не переконувати себе у зворотному (наприклад що вам окей, все добре). Нормально боятися, нормально злитися, нормально час від час мати бажання опустити руки. Ви відчуваєте і проживаєте емоції, але не зобовʼязані ними керувати. 

▪️ Насправді з зони комфорта не виходять, її розширяють маленькими кроками.  Кожен день я рухаюсь маленькими кроками. В мене є стратегій план на весь проєкт з дедлайнами, є цілі на жовтень і на цей тиждень. Але сьогодні я фокусуюсь виключно на задачах, які є сьогодні. Я не лякаю себе всім тим, що мені треба зробити до кінця року, в наступному році.  Я зосереджена на сьогодні. Ці маленькі кроки мене не лякають. І цей кожен день з маленькими успіхами приведе мене до великих результатів.

▪️ Я даю собі перепочити. В першу чергу не фізично, а ментально. Не думати про проєкт. Не виконувати задачі по ньому. І головне не переживати і не тривожитися. Завдяки емоційному інтелекту я можу це робити без залучення додаткових тригерів, але якщо такої навички ще немає,  рекомендую все ж таки починати з тригерів, які вас переключать. Це може бути масаж, похід в кіно, книга, його, медитація тощо.

Це була тактика. 

Стратегічно я рекомендую розвивати стресостійкість. І її основа - це достатній сон, здорове харчування, показники здоровʼя, достатня кількість відпочинку, соціалізація, контакт з природою. На базі цього працюємо вже з психологом: розвиток свідомості, рефлексії, самоспостереження, управління собою, своїми емоціями, зрощування Дорослого, формування турботливого ставлення до себе (замість критичного) тощо. 

На цьому і закінчу. І так багато знаків.
Маю надію, що корисно.
Обіймаю вас 💜


Я отримала багато повідомлень вчора в Direct у відповідь на stories про трагедію в Полтаві. Ці 2 повідомлення - з них.

Я хочу сказати, що після двох з половиною років повномасштабного вторгнення, ми можемо реагувати по різному.

Такі події можуть викликати дуже багато емоцій. Мої клієнти говорять «Це схоже на початок війни», «Наче я повернулась у перші дні війни». І потрібні прям декілька днів аби повернутися у сьогодення і у «сьогоднішній» свій стан.

Хтось говорить, що в мене вже менша, помірніша кількість почуттів. І це теж нормальна реакція, яка відповідає тому що вже два з половиною роки іде повномасштабне вторгнення і наша психіка адаптується.

А хтось не відчуває нічого. Повністю. Звістки про ці жахливі теракти не викликають жодних почуттів. І я чую «Що ж зі мною не так? Я нічого не відчуваю.». І це теж нормальна реакція. Вона захисна. Якщо у вас були емоційні реакції на такі події раніше, то це є нормою. Психіка не може бути постійно в стресі, їй треба передишки для того, аби ми могли справлятися та виживати.

Всі наші почуття, які в нас виникають, і наші емоції, якщо вони вже виникли, то вони потребують проживання. Ми маємо про це поговорити , ми маємо поділитися, ми маємо десь розмістити їх.

Якщо ви не знаєте, з чого почати:
▪️то ви можете розповісти, як дізналися про трагедію, що ви знаєте про подробиці цієї події,
▪️або розповісти про ваш досвід: з чого все почалося, що ви бачили, чули, відчували в тілі, як розвивалися події, чому і які рішення ви приймали
▪️ і звичайно розповісти про свої емоції

Можливо вам потрібно буде декілька разів поговорити про це. І це теж нормально.

Також дайте своїй психіці час прожити, відновитися … Обовʼязково потурбуйтеся про себе в цей період. Будьте до себе добріші. Тому що ми живемо в непрості часи і точно не треба бути до себе строгим, жорстоким; критикувати і засуджувати себе. Ми справляємося всі, як можемо. Тому бережіть себе і турбуйтесь про себе.




Подкаст «Небажані думки, біль з минулого, накручування себе, жертовність»

Аудіо-розбір коментаря від Mariana
«В мене також проблеми з небажаними думками. Я часто згадую минуле, я знаю, що його не змінити і часто забороняю собі про це думати, але біль і несправедливість, яку я пережила не дає мені рухатися далі. Весь час крутиться в голові події, які причиняли біль, ніби я садомазохіст сама собі.
Раніше я не бачила, що мене ображає чоловік, ніби в рожевих окулярах жила, а коли трохи почала відстоювати себе стало ще гірше, але я не зупинялася, і він почав змінюватися і я змінилася після народження дитини, тепер на кожен якийсь тригер я згадую як колись повівся чоловік і як образив мене і не можу йому того пробачити, гординя. Кожна його помилка, від якої я страждаю чи можу постраждати я розцінюю я катастрофу і мені реально стає погано, не можу з ліжка встати. І довго відійти від цього»


Колись я зможу зробити цю рубрику регулярною. Принаймні я в це вірю)

Завтра тут на каналі я опублікую подкаст по вашому індивідуальному запиту. Для цього вам потрібно залишити питання або описати ситуацію, що вас турбує (що є краще), у коментарях до цього допису.

Завтра я оберу і запишу для вас подкаст (аудіо-розбір вашої ситуації) 🙌.

💜


Поки я відпочиваю, робота над нашим новим проєктом далі несеться. І чесно кажучи несеться вона вже майже рік 👌

Ми з командою в процесі створення практичного психологічного продукту, який:

▪️стане опорою та безпечним простором для кожного, хто потребує підтримки в нинішніх реаліях

▪️допоможе планувати майбутнє, жити в теперішньому та отримувати від цього задоволення.

Для цього ми вже вивчили всі наявні дослідження, а також провели свої власні: про потреби українців наразі в теперішніх реаліях, тенденції як українці обирають ці потреби задовільняти (чи не обирають), скільки часу є на себе, які пріоритети та цінності…. І ще купу всього, що просто вас втомить, якщо я продовжу.

Але наразі я хочу почути саме: моїх любих підписників, які знають про що я пишу і цікавляться самопізнання .

Будь ласка, заповніть опитувальник
👇

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSe-xw91-rdFYtxzWiKvJWlSDbuk5ESq0aD0SqzaaRhEUVVtLg/viewform?usp=sharing

щоб ми зробили для вас та ще тисяч інших людей зручний і класний продукт.

В кінці опитувальника ви знайдете бонус 🤍

Дякую!


Зменшуємо кількість телефона у вашому житті. Або як мені подобається : формуємо здорові стосунки з телефоном) 

Вище описувала, як прийшла до максимального виключення телефона зі свого життя.
На вихідних мій екранний час складав менше 1 години. І сьогодні станом на майже 12 годину він складає 35 хвилин: це я відповіла на повідомлення в телеграмі і почала писати допис. Сказати, що я задоволена - це нічого не сказати. 

І що мені допомогло до цього прийти

✔️я залишала телефон не на видноті і у важко доступному місці. Це був робочий стіл в кабінеті, в який я без потреби не в робочий час не заходжу. 
Телефон не попадався мені на очі, не був у кишені і я просто не могла його автоматично взяти.
🔴 ВАЖЛИВО. Якщо ви переживаєте за тривогу. Вмикаємо телефон на повну гучність і ви в разі чого все прекрасно почуєте. Можна також залишати телефон не на видноті, але в кімнаті, в якій ви знаходитеся, і тоді ви точно не пропустите сигнал тривоги.  

✔️  я концентрувалась не на зміні поведінки, а на реагуванні по новому на тригер (гачок звички). Звичку формує послідовність трьох складових: гачок - поведінка - винагорода. Сіли на диван - дістали телефон - отримали легкий дофамін. Сісти на диван в цьому випадку - це гачок. Я потурбувалась про свої гачки. Наприклад, раніше, коли я зранку пила каву, я перевіряла повідомлення в месенджерах. Тепер я читаю книжку.

Я розклала по кімнатах книжки, які я читаю, або які хочу перечитати. І в той момент коли відчуваю, що погортала б стрічку: то брала книжку і читала.
Також часто гачком є просто взяття телефона до рук. Ви можливо хочете подивитися відповідь від конкретної людини або час, але от уже граєте в гру чи гортаєте стрічку. 
І ще читати можна і на телефоні. Так-так псуємо очі, але не більші ніж при гортанні стрічки 😜

✔️ з двох варіантів я обирала найменш шкідливий. Наприклад у ті моменти, коли я все ж таки хотіла поскролити, я відкривала фейсбук, в якому моя стрічка менша та більш реалістична.

 І загалом я  рекомендую час від часу чистити ваші підписки. Це так звільняє. Повірте мені - це як з одягом: якщо ви не памʼятаєте про  блогера та експерта, то яку цінність він/вона складає у вашому житті? А якщо памʼятаєте, то ви з легкістю повернетесь до нього(неї).

Що можу ще сказати? Найважче це перші декілька днів. Коли нагадуєш, що дискомфорт є тимчасовим, стає легше. 

Бажаю вам фокусу та ресурсу 👌
І все вийде 🤍


Непристойно довго я тут не писала. Але з іншої сторони повертаюсь до вас з величезного бажання просто поділитися, без контент плану 😂, відхилившись від теми емоцій і розповісти ось про що. 

З початку квітня я почала проводити один експеримент. Я обмежила телефон у своєму житті. Фактично я звела користування телефоном тільки до робочого часу і максимально обмежила робочими задачами. І ось декілька тижнів тому, через стан здоровʼя, його  знову стало більше у моєму житті. 

І я відчула дискомфорт. Я відчула напруження.  Я відчула як просто витрачаю свій цінний час ні на що. Ні перегляд стрічки TikTok, ні Instagram , ні YouTube- це не дає мені нічого. Ні розслаблення, ні відпочинку, час від часу якусь користь, але не ту яку я хочу. Хочу зробити помітку, що мій стан не давав мені нормально концентруватися і щось корисне дивитися (робити) я не могла… Тому відчула на собі весь цей прекрасний досвід зливати своє життя… 

І зараз коли я повертаюсь до свого вже не нового, а звичного способу життя: я розумію, що надмірна кількість телефона, соц мереж не дає нам відчувати життя на повну. Це все повʼязано зі швидким дофаміном (перегляди картинок, ігри). І цей дофамін він не такий. Він швидко приходить і швидко «йде», і ти швидко на нього підсаджуєшся. І зовсім інший дофамін від обіймів, від реальних досягнень, від перемог, від закритих задач…

І у той період коли я обмежила кількість телефона
▫️ я почала встигати більше
▫️в мене покращились стосунки з дітками, бо без відволікань на «швидко відповісти», «подивитися чи відповіли» я була повністю з ними в моменті
▫️я стала спокійнішою (бо перегляди стрічок ведуть до перезбудження нервової системи)
▫️в мене зʼявилося бажання більше спілкуватися з людьми «офлайн»👌
▫️зникла звичка постійно перевіряти телефон, мати його поруч, я почала забувати про нього і це певний вид маленької свободи.
▫️мене потягнуло на творчість …
І думаю це тільки початок.

Любі мої, це загалом цікава вам тема? Я знаю, що лімітувати користування телефоном та соц мережами, припинити зливати свій ресурс і час у відео та рілси - це важко. І якщо цікаво, поділюсь які підходи я для себе знайшла, аби почати👌 А це найскладніше. 

І не можу поділитися єдиним мінусом, який є 😟. Фото та відео класних моментів стало менше. Ти не згадуєш в такі моменти про телефон. Ти просто їх проживаєш… 

2.1k 0 10 17 162

Ми тут про успішний успіх в інстаграмі✌️👌


DEMO доступ до курсу "Самооцінка" усього за 1500 грн!

Важко наважитись на довге навчання та великі зміни?
Я розумію. Навчання на курсі "Самооцінка" вже почалось і я вирішила дати можливість познайомитись і приєднатись у форматі DEMO версії до курсу.

Що входить в DEMO версію?
* 2 тижні прокачки своєї самооцінки
* ком'юніті однодумців на чолі зі мною і я буду відповідати на ваші питання та проводити розбори запитів
* навчальна платформа зі зручним особистим кабінетом

Які знання ви отримаєте протягом 2ох тижнів?
* Дізнаєтесь як в психології відбувається робота над собою? Від виявлення ваших внутрішніх процесів і установок, які лежать в безсвідомому до навчання як же обходити захисні механізми психіки.
* Зрозумієте що таке здорові стосунки з собою. Через практики спробуєте поєднати любов до себе та вміння адекватно оцінити свої сильні та слабкі сторони.
* Нарешті розставите всі крапки в питанні "Впливу дитинства на ваше теперішнє". Розберетесь, коли формується самооцінка та як впливають значимі дорослі на формування самооцінки? Знатимете техніки як приймати внутрішню дитину.
* Q&A сесія з розбором запитів. Жива зустріч зі мною 🙂

Вартість: $39/ 1500 грн до кінця дня завтра.

Приєднуйтесь, аби почати цей шлях до себе ЦІННИХ
https://secure.wayforpay.com/payment/s4ed05638a995


Раптом ви пропустили. У мене в інстаграмі проходить челендж ВІДНОВЛЕННЯ з розіграшем участі в САМООЦІНЦІ. Три дні формуємо здорові стосунки з відпочинком 👌 Відразу залишаю посилання на перше завдання: https://www.instagram.com/reel/C7Bleiat23W/?igsh=NndyeTZ1b3Bwb3Ax

Показано 17 последних публикаций.