Здавалося б, слова…

Вітання найкращим людям!

Давно не чулися, шановні. Зараз я працюю над цікавим проєктом, тому мій фокус уваги саме на ньому, а цей канал тимчасово відійшов на задній план. Але не відписуйтеся, я точно повернуся🙌🏻.

А сьогодні хочу порадити вам один цікавий канал, за яким я також стежу. Далі слово авторці👏🏻.

Моя маленька перемога

Нещодавно їздила у пластовий табір як виховниця. Там ми робили багато чого і зокрема проводили так звані вмілості. Мою вмілість «Підприємець» відвідували діти 9-11 років зі Львова і Кривого Рогу.

Одного разу я дала їм завдання створити власний продукт і бренд. Діти чудово впоралися, придумули класні продукти, намалювали стильні упоковки, продумали назовництво (неймінг). Я була приємно вражена результатом. ...Проте мене засмутила одна деталь — більшість назв була англійською мовою. Тобто навіть пластуни, які виховуються у максимально патріотичному середовищі, підсвідомо вважають англійські назви класнішими за українські. Чомусь. Я щиро не розумію чому.

Я з тим день пожила, але не змогла змиритися😂. Наступного дня прийшла на вмілість і поділилася з ними своїм сумом. Мовляв, чому так? Чому продукт український, для українців, склад українською, всі інші тексти українською — а назва англійською?

Принесла їм свою французьку косметику, показала як французи описують свій продукт жирним шрифтом рідною мовою, а потім дублюють англійською менш помітним шрифтом. Ми поміркували разом хто має захищати і лобіювати інтереси української мови, кому це потрібно, кому це не потрібно. Поговорили про те, що таке самоповага, і чи поважають інші люди тих людей, які самі себе не поважають. Ну і таке інше. Закінчила свою гутірку тезою, що це все мій погляд на речі, а вони звісно можуть мати інший погляд — це також ок.

Ми провели сходини, які вже стосувалися іншої теми.

Зазвичай я не ставлю запитання, відповідь на які може мене не влаштувати. Наприклад, ніколи не запитую своїх друзів за кого вони голосували на виборах президента. Це правда, якої я не хочу знати. Тут були схожі опасіння. Але в кінці я все ж запитала, чи вдалося мені когось схилити до своєї точки зору щодо неймінгу продуктів. Всі діти підняли руку. Це була маленька, але дуже солодка #перемога.

Щоправда, дорослі пластуни назвли мене «Фаріон», та це вже інша історія:) Я тішуся, що 11 українських дітей тепер будуть дивитися на назовництво з проукраїнської позиції. Для цього, власне, я і прийшла в пласт.

Деокупація української лексики

Знаєте це споконвічне питання, що було перше: курка чи яйце. Воно трансформується в інші контексти. Наприклад, хто винен, що в Україні на ТБ багато дегеративного контенту: телеканали, які випускають тупі шоу, чи глядачі, які дивляться ці шоу. Або хто винен, що в топах чартів низькосортна музика: співаки, які її створюють, чи слухачі, які це слухають. Ну і так далі. І ніхто не хоче брати на себе відповідальність. Маша Єфросиніна каже, що вона створювала контент російською, бо такий був запит глядача. А їй в коментах пишуть, що дивилися російською, бо вона не пропонувала українською.

На мою думку, винні всі. Це коло міг розірвати будь-хто у цьому ланцюжку, якби взяв на себе таку сміливість і відповідальність. Саме тому я обираю для себе бути людиною, яка розриває коло засмітнення української мови іншими абетками. Райтери кажуть, що не можуть відмовитися від SMS, UX і front-end, бо читачі звикли саме до такого написання. А коли прийде час «сплачувати рахунки», читачі скажуть, що їм не запропунували альтернативи, тому вони мусили призвичаїтися до такого написання.

Зараз я локалізую багато текстів для нашого продукту і відчуваю неймовірну насолоду від того, що деокуповую нашу мову від литиниці. У контексті мови, латиниця для мене нічим не краща за арабську вязь, китайські ієрогліфіви чи російські Э, Ё, Ъ, Ы — це все чужорідні тіла, які рано чи пізно доведеться видалити, якщо ми бажаємо українській мові здоровʼя і довгих років життя.

Розумію, що звучить овердофіга пафосно, але я дійсно почуваюся захисницею, яка деокуповує мову. Подивіться, які слова я вже звільнила у своїх перекладах:
Інстаграм, фейсбук, твітер, імейл, айфон, айпад, Мак, айтюнз, кʼюар-код, спотлайт, вайфай.

Звісно, у моїх перекладах menu bar стає «смугою меню», а use case «сценарієм використання». Таких прикладів занадто багато, щоб усі перерахувати.

Усі перешкоди — лише в наших головах. У мови немає перешкод. Вона чудово справляється за допомогою відповідників, транскрипції або транскрибування. Я вважаю, що українські райтери мають формувати культуру написання слів іншомовного походження, і не чекати, що прості люди зберуть 25000 підписів під петицією. Сердньостатистичний користувач не сильно замислюється над тим, що показують по його телевізору, транслюють по радіо і пишуть в копі.

Усім гарного дня!
Адйос аміґос!

Локалізація акроніма FAQ

Сьогодні у спільноті юікс-райтерів розгорнулася дискусія щодо того, наскільки (не)вдалим є локалізований акронім «ЧаПи». Не погоджуюся з деякими твердженнями, що пролунали, і хочу розгорнуто пояснити чому.

1. «ЧаПи» є калькою з російського «ЧаВо».
Я спробувала знайти альтернативу «ЧаПи». Моя логіка була в наступному: якщо вдасться знайти кращий відповідник, тоді «ЧаПи» — дійсно бездумна калька. Якщо ні — ну то просто це найбільш адекватний варіант, який передбачувано може бути подібним іншій словʼянській локалізації.
«Часто Поставлені (За)Питання» (ЧПЗ, ЧПП) — так не кажуть, це калька з англійської.
«Питання І Відповіді» (ПІВ, ЗІВ) — може бути, але акроніми звучать так собі😣 + втрачається слово «часто», що також несе певну цінність.
Інші варіанти ще менш вдалі, тому «ЧаПи» виглядає справедливим переможцем у цьому змаганні. Але раптом хтось має кращі варіанти, будь ласка, поділіться.
2. «ЧаВо» несе зміст, а «ЧаПи» — ні.
Погоджуюся, що «ЧаВо» інтуїтивно-зрозуміле слово, але інтонація, tone of voice — ну це треш. Ніби користувач — це якийсь алкаш, що сидить під столом, і тут такий: «Чавооо???». Ще можу допустити вживання цього акроніму десь на форумі, але в своєму Сетапчику я би точно написала «Вопросы и ответы», просто з поваги до користувачів.
FAQ українською традиційно читають як «фак», що співзвучно «fuck». Також так собі рішення. На противагу всім варіантам, «ЧаПи» є емоційно-нейтральним акронімом. Власне, як FAQ є емоційно-нейтральним для англійської мови. І наразі я вбачаю в цьому перевагу, а не недолік.
3. «ЧаПи» звучить незвично.
Українські локалізатори, юікс-райтери і техрайтери живуть в такий час, коли інтренет щойно увійшов у широкий вжиток й інтернет-лексика тільки формується. Подобається нам це чи ні, але так склалися обставини, що формувати її — наша місія. Звісно, хочеться відкрити Microsoft/Apple/etc. style guide і вжити слово, яке вже хтось туди записав. Але ми такого посібнику не маємо і мусимо набратися терпіння. Колись він обовʼязково буде і можливо там буде одне, а то й більше слів, привнесених в українську інтернет-лексику саме тобою🙌🏻

Лонгрид про мої невдачі 2024😄

Наприкінці минулого року хотіла закрити цей канал, бо мене не покидає враження, що я роблю все і нічого. Тобто роблю багато справ, але роблю їх погано. Відсутність фокусу — класична помилка нашого часу, про яку написано 100500 книг.

Крім того відчуваю, що вже вичерпала себе в тому форматі, в якому вела цей блог. Вже просто нецікаво розбирати недоліки текстів, яким просто немає кінця і краю. Натомість виникло бажання структурувати свій та чужий досвід і писати великі статті на uawriters.space.

Все ж вирішила поки що не закривати канал. Можливо, з часом знайду інший формат, або буду просто анонсувати тут свої статті (які сподіваюся почати колись писати).

А сьогодні захотілося розказати про свої невдачі, які трапилися вже у цьому році😏😆. Не знаю навіщо я це роблю, але інтуїтивно мені здається, що це варто робити. Для оповідача — це ніби психотерапія, яка допомогає прожити невдачі. Розказав — значить розділив. А для читачів — це допомога у відтворенні реальності. Щоб не створювалося хибного враження, ніби навколо лише «успішних успіх», а ти один маєш якісь трабли у життіі.

Невдача №1
Я не пройшла співбесіду на роль тимліда у своїй компанії. На співбесіді я обрала стратегію бути собою, не вдавати з себе якусь іншу, кращу особистість. Мені просто здавалося, що я достатньо гарна кандидатка і без того😂🙈. Але виявилося, що ні.

З приємного — мою кандидатуру підтримала команда техрайтерів та наш менеджер. Але ейчари настільки були проти, що нічого не вийшло. Там прям був якийсь консиліум ейчарів, які все ж таки мене зареджектили. Отримати відмову завжди трішки неприємно...

Проте я сприйняла це як знак, що варто інтенсивніше розвивати нашу нову райтерську платформу uawriters.space і саме вона має бути моєю точкою концентрації🔥😏.

Невдача №2
Ті, хто є в нашій спільноті юікс-райтерів @ux_writers_ua, спостерігав цю історію в прямому ефірі🙈. Якщо коротко, мій особистий терпець щодо постійного змішування в текстах латинки і кирилиці урвався😅. Я просто не можу більше бачити це збочення і тим паче брати в цьому участь. Ба більше, я дослідила Правопис і не знайшла підтверджень, що змішувати абетки — можна. Свої знахідки на цю тему я описала в статті Чому UX-райтери мають стати юікс-райтерами і оголосила спільноті, що ми мусимо перейменувати групу. Заради узгодження з Правописом і заради здорового ґлузду.

Я намагалася зробити все максимально демократично:
1. написала статтю з аргументацією
2. зібрала від учасників спільноти варіанти назв, що могли б замінити UX-райтерів
3. дала час на обговорення, де всі висловилися
4. виставила на голосування ці варіанти.
Мені здавалося, що я просто найдемократичніший адмін евер😂.

Після двох турів голосування, спільнота обрала варіант «Контент-дизайнери». Важливо, я була за інший варіант, але підтримала цей колективний вибір і перейменувала групу. Проте назва не зайшла. Геть не зайшла. На мене посипалася критика від усіх на світі, навіть від тих, хто сам голосував за «контент-дизайнерів». Мене звинувачували в тому, що я узурпувала групу, встановлюю тут свої порядки, створюю хибну повістку і таке інше. З усієї спільноти мене підтримала тільки одна людина😪.

Та я не здогадувалася, що на мене ще чекав контрольний постріл в голову😆. Зʼясувалося, що є дві редакції Правопису 2019 року — правильна і неправильна. Обидві лежать на сайті Міністерства освіти і гугляться за запитом «правопис онлайн». Відрізнити їх майже неможливо. І виявилося, що я посилалася на неправильну версію. А згідно правильної, все ж таки дозволено писати «UX-райтери».

Мені довелося визнати свою неправоту, знову перейменувати групу на «UX-райтери» і публічно вибачитися перед 240 колегами.

Потім я півгодинки поридала, бо все ж таки емоційно вся ця ситуація виявилася заважкою для мене. На щастя, у мене чудовий чоловік, який мене підтримав❤️. Наступного дня я вже повністю відпустила цю ситацію.

Та й таке! Якщо раптом захочете поділитися своїми невдачами, welcome to the club comments😄.

Солоденькі синоніми

Колись давно дала інженеру текст на вичитку. Приходить: «По суті все вірно, але якось... сухо написано. Я памʼятаю в школі нам казали вживати синоніми. Може б ти десь замінила слово user на щось інше? А то user, user, user...»😏

Це прям реальна історія😊👌 І я завжди бачу, що люди тяжіють до вживання синонімів і розумію звідки це. Синоніми — це про різнобарвʼя. А ми хочемо наповнювати своє буття різними кольорами і смаками.

Якби тексти були їжею, то синоніми були би смаколиками. Солоденьке — це круто. Але не в усіх контекстах. Спортсменам — не варто; людям, що худнуть, — не можна; людям з цукровим діабетом — заборонено.

Мені подобається порівнювати техрайтинг зі спортом. Для досягнення мети потрібно залишити тільки найнеобхідніше. Кожна найменша деталь matters.

Синоніми зроблять текст солодшим, але будуть заважати його розумінню. Коли ми бачимо термін user, ми знаємо про кого мова. А якщо user став customer, потім member, пізніше subscriber, а потім на арену виходить admin, то постає питання: це все ще одна сутність чи вже пʼять різних?🤷‍♀️

А якщо таких неоднозначних моментів у тексті не один, а 20? Наприклад, плутанина з account, profile, Your Spotify i Your settings. Плутанина з app, application, product, service i platform. Плутанина з subscription payment, fee, price i charge. Користувач не може залізти ні в наш словник термінів, ні в нашу голову. То як йому зрозуміти чи про одне й те саме ми говоримо?

Тому в техрайтингу і UX-райтингу діє золоте правило: 1 сутність = 1 термін. Якщо дуже хочеться підсолодити життя нашому фігуральному спортсмену, ми можемо пригостити його корисним і солоденьким яблучком-епітетом:
— Meet our new awesome feature!
— You may find this article helpful: