Ми ж тут всі свої?

У нас сьогодні стартанув передпродаж дуже важливої книжки для історії гастрономічної культури України, це збірник близько 1000 рецептів 16-18 століття.

Я про книгу ще писатиму, бо її створення це довгий шлях у більш ніж 4 роки, а зараз передісторія.

Значить знаходжу я в архіві Інституту Рукопису картку збірки рецептів і замовляю справу. Мені приходить відмова, я чекаю місяць, мій інтерес і бажання взяти в руки рукопис стає все сильнішим. Але мені не видають, пояснюючи це тим, що з рукописом працює їхня колега.

Я прошу (це дуже делікатне слово до моїх дій))) аби мені дали хоч потримати той рукопис (а в думках я вже уявляю як виписую ті всі рецепти). Приходжу в назначений день беру до рук папку..... й розумію, що всі записи не просто польською, а старопольською. Тож мені щоб прочитати ні життя, ні нервів не вистачить

Так я познайомилась зі Світланою Булатовою яка власне й працювала над рукописом разом із польським дослідником Ярославом Думановським, ми навіть записали ефір на Радіо про взаємовпливи кулінарних традицій, а пані Світлана підготувала кілька статтей для нашого сайту.

Книжка на основі рукопису вийшла вперше в Польщі (чому я сильно заздрила), ми про це писали (не про мою заздрість, а про книжку), а тепер уявіть ця книга буде українською у нашому видавництві. Завдяки підтримці Посольства Республіки Польща у Києві, Польського Інституту у Києві та партнерству з Muzeum Pałacu Króla Jana III w Wilanowie