націонал-меланхолізм

Луїджі Манджоні — новий Унабомбер. Не здивуюсь, якщо його ще й виправдають із таким рівнем суспільної підтримки

Дональд Трамп призначив Кіта Келлога спецпредставником з питань України. Влітку він давав інтервʼю, в якому виразив свою формулу стійкого миру — зробити Україну Спартою Європи. Гарний початок!

Син Олега Ольжича й онук Олександра Олеся, Олег Кандиба, працював на НАСА та консультував канадський уряд у питаннях озброєння.

Хоча ефектніше в кадрі виглядає книга про Моссад. 🙂

Нехай же смуток, мов дощовий вечір,
Нехай же сльози втомлені й гіркі, –
Ви розумієте... – Є речі
Такі,
Що навіть в день блакитний у безкрає,
Що навіть в день заслуханий в піснях,
Ніякий промінь не засяє
В грудях!

Тому простіть, коли хто йде самітно,
Тому мовчіть, – ніхто бо з вас не зна,
Коли вам серце біль розітне
До дна.

Богдан Нижанківський, 1947

На просторах твіттера натрапила на чудесний сюжетний твіст. Перехід Наталії Поклонської до практик неоязичництва відбувся зокрема під впливом лекцій Андрія Баумейстера.

Одалем звалася земля, що протягом п’яти поколінь належала одному і тому самому роду. Саме це слово між інших значень має і «шляхетність». І от саме ця земля, цей одаль, втілював магічну силу роду, його талан, родове щастя, так звану хамінґ’я. Його передавали у спадок завжди одним шматком, не дробили між спадкоємцями, не дарували за межами роду, не продавали.

А Гаральд конунґ взяв і наплював на святість одалю. І почав відчужувати як завойовані землі, так і ті, які власників не міняли. Відтепер жоден землевласник не міг почуватися спокійно та впевнено – конунґ міг будь-якої миті позбавити його не просто джерела достатку, а й самого родового талану.
…
Чимало родової знаті або позбавляються свого статусу в дружині конунґа, або гинуть, або біжать до Ісландії. Власне, з цієї втечі і починається найдивовижніша частина історії острова – століття саґ. Тут відразу стає зрозуміло, чому Ісландія стала таким дивовижним місцем: туди масово бігла родова еліта Норвегії. До речі, після Гаральда майже всі скальди (і сам Еґіль теж) – ісландці; у Норвегії своїх знаменитих скальдів порівняно з острів’янами надалі буде помітно менше. Такий був масштаб «кризи» та втечі «креативного класу».

Ось ця трагедія насильницького зламу всього життєвого устрою цілого народу відтоді завжди присутня у будь-якому саґовому тексті.

Помер французький актор та просто ікона Ален Делон — AFP.