Біопсихосоціальна модель В 1977 році в журналі Science була опублікована стаття:
"The Need for a New
Medical Model: A Challenge for
Biomedicine" (Необхідність нової медичної моделі: виклик біомедицині)
Автором цієї статті був американський психіатр Джордж Енгель. На зміну парадигмі біомедичної моделі, Джордж розглядав здоровʼя, враховуючи:
Біологічні фактори: Анатомічні, фізіологічні особливості та описані патології;
Психологічні фактори: Рівень стресу та тривожності, депресія, а також відношення до своєї хвороби;
Соціальні фактори: Сімейні/дружні/романтичні відносини. Соціальна підтримка та реалізація.
Стан і симптоматика людей з одним і тим самим діагнозом може відрізнятися, це визнано клініцистами, і вищезазначені фактори мають значення до цього.
Основною відмінністю між двома моделями є те, що БПС модель враховує відчуття страждання та вплив хвороби на діяльність людини. На відміну від БМ моделі, де вся увага зосереджена на біологічному компоненті
(тобто головним описом стану є саме діагноз).
БПС модель розглядає всі аспекти стану людини (а точніше, намагається розглядати всі аспекти 🙂).
Складність полягає в тому, що в клінічній практиці зазвичай використовуються стандартні протоколи, а оцінка психосоціальних факторів може бути обмежена, бо потребує командної роботи професіоналів та фінансування. Варто також сказати про те, що в комплексному підході БПС моделі може приділятись мало уваги біологічним факторам, якщо першочергово буде мати значення клінічний діагноз.
Отже, БПС модель розглядає здоровʼя людини в більш широкому контексті та
прийнята ВОЗ, як основа для МКФ.