Християнські вірші 🌿

@hrist_zametki – заметки из христианской жизни на каждый день 🔎

В сліпця був шанс

В сліпця був шанс, можливо лиш один...
Ось Вартимей сидить, Тимеїв син.

Він при дорозі й раптом він почув,
Що поряд НазарЯнин йде, Ісус.

Ісус?! Він недалеко! Скільки їх,
Сліпців почув і , бідним, допоміг!

А раптом і мені б прозріння дав?!
І Вартимей щосили закричав:

"Давидів сину, змилуйся, прийди!"
А учні сварять :" Тихо ти, мовчи!"

Та як мовчать томУ, хто стільки літ
Живе в пітьмі й не бачить чудо-світ?

У кого колір є лише один-
Він чорний!" Аж ось тут НазарЯнин,

Почувши добрим серцем крик душі,
Сказав: "Покличте його, друзі, поспішіть!"

І Вартимей, покинувши свій плащ,
Біжить до Того, в Кого його шанс

Прозріти і покинути пітьму.
Кричить Ісусу: "Хай же я прозрю!"

І він прозрів, і за Христом пішов!
Якби ж і ми, як Вартимей, слідком

Залишивши свої "плащі" гріха,
Спішили в покаянні до Христа.

І Він простить, і ти підеш за Ним,
І будеш Його учень, Його син.

І світ засяє, лиш довірся ти.
Єдиний шанс! Дивись, не пропусти!

Читайте Біблію, читайте

Читайте Біблію, читайте,
Там є пожива для душі,
Досліджуйте її, вивчайте,
До Бога кличте у тиші.
В ній дивовижні є уроки,
Поради, втіха є для нас,
Навчає нас робити кроки,
Присвячуй для читання час.
Читайте Біблію, читайте,
Для нас сам Бог те написав,
Читати Слово, закликайте,,
Щоб правді інших Бог навчав.

ЛЮБІТЬ ОДИН ОДНОГО



А любити - це з іншим ділитися своїм серцем.
Це тепло розливати із власного каганця.
Це дивитися щиро в задощене світу люстерце
І добром зігрівати байдужі людські серця.
Це шукати у ближнім - що б не сталося - тільки краще.
Це навчитися пробачати образи та біль.
Серед світу холодного бути завжди гарячим
І сліди милосердя на стежці лишати суціль.
А любити - це разом дивитися в небо синє.
Це ділити надво‌є і радості, і журбу.
Це себе роздавати для іншого по краплині
І сіяти небесним промінням, де б ти не був.
Це сприймати чужі проблеми неначе власні
І охоче брати на плечі не свій тягар.
Коли світло надії в імлі непроникній гасне,
Розганяти комусь темне пасмо холодних хмар.
Дарувати усмíшку щиру і погляд ніжний,
Підставляти плече, бути разом в часи біди.
А як раптом назустріч - хурделиця з вітром сніжним,
Залишати незмінно поруч свої сліди.
А любити - це бачити сльози в очах людини,
Коли всім видно тільки усмішку на вустах.
Це стояти за когось годинами на колінах
І нести чиєсь рідне ймення до ніг Христа.
Коли любиш, тоді помилки пробачати просто.
Коли любиш, служити ближньому - твій девіз.
Тоді серце не ранить образливе слово гостре.
Тоді бачиш лише хороше в усіх і скрізь.
Дай Господь вам кохання палкого незгасний пломінь,
Що єднатиме душі в одну на земній путі,
Щоб завжди було тепло і затишно в вашім домі,
Щоб Христа впізнавали люди у вас в житті.
А любити - це бути взірцем для усіх навколо -
Погляд завжди притягує блиск щасливих очей.
Тільки справжню любов не зупинить ні зло, ні холод -
Вона тихо серпанок надії для інших тче
І наслідує віддано любляче серце Бога,
Вчиться бути промінчиком світла в глухій пітьмі,
Здобуваючи дотиком ніжним над злом перемогу
І мелодію щастя розносячи в тиші німій.

Моє дитя Скажу тобі сьогодні,
Про те, про що, давно Мене питав.
Хотів ти знати наміри Господні,
Щоб напрям вірний Я тобі вказав.

Завжди хотів ти знати Мою волю
Мого лиця постійно ти шукав.
І нині говоритиму з тобою
Щоб ти на дусі, сину Мій, не впав.

Згадай той день, коли тобі відкрився
І твої очі сповнилися сліз…
Я з того часу , сину, не змінився
З тобою поруч завжди, всюди, скрізь…

А ти стоїш засмучений сьогодні,
Питання в серці ти собі поклав,
А Я відповідаю: Син Господній,
Чому цей страх до серця допускав?

Чому Мені не до кінця ти віриш?
Невже забув ти чуда ужитті?
Твій ворог б’є в такій великій силі
Та ти сховайся у Моїй руці.

Він так лютує…бурі підіймає,
Пускає стріли…шторм і ураган…
Нехай тебе він цим не налякає,
Бо ж ти ідеш в небесний Ханаан.

З тобою Я . Отож дитя, Не бійся!
В усіх питаннях – я допоможу.
Лише всім серцем ти Мені довірся.
Бо Я провів дитя, Свою межу.
Не зробить він чого Я не дозволю,
Не переступить грань ту і межу.
І Пам’ятай, що Я завжди з тобою…
Тобі Я сину дещо покажу

Ти зрозумієш наміри і волю
А в найскладніший й найтемніший час
Я буду шлях освічувати Собою.
Ніщо на світі не розлучить нас.

Іди вперед. Назад не озирайся.
Спрямовуй погляд тільки в небеса.
Кажу тобі Я ще раз – не лякайся.
не заподіє ворог тобі зла.

Я захищав. І зараз захищаю.
І буду захищати Я завжди.
Моє дитя, тебе благословляю.
Отож, будь мужнім і вперед іди.

Бо нагорода в небесах чекає.
Так твій Господь до тебе промовляє!
Амінь.

Я була грішна і не знала,
Що з Богом то життя живе.
Тепер у серці світло стало,
Мій шлях життя Господь веде.

Господь омив святою кров'ю,
Забрав мій гріх там на хресті.
Він дав мені спасіння, волю,
І відродив мене із тьми.

Віддав життя Святе за мене,
Щоб завжди з Богом я жила.
Тепер я з Господом я сильна,
Він відкупив мене з гріха!

Йому віддам своє життя я,
Люблю Тебе мій Адонай я.
Служити й славить серцем буду.
Ти вивів душу із облуду .

Лиш Бог мені дає надію,
У Ньому світло серед тьми,
Коли в душі тремтить безсилля,
Він поруч, щоб мене спасти

У серці світло, в душі спокій,
З Ним я пройду крізь тяжкий бій .
Він — мОя сила, моЯ опора,
Він мій Спаситель ,Він є Живий.

Його любов — як щит надійний,
Моя опора в час тривог,
Завжди близький і справедливий,
Розвіє страх і дасть любов.

Коли упАду — Він підніме,
Коли блукаю — вкаже шлях.
Його рука мене спасає,
Він є — мій спокій і мій Спас.

Лиш Бог мені дає надію,
У Нього вірю кожен день.
З Ним не страшна жорстока буря,
Йому віддам печаль й тягар.

Лиш Бог мені дає надію,
Він вірний друг в усі часи.
В Його присутності міцнію,
В Його обіймах — мир в душі.

В житті нелегкому й мінливім,
Коли стискає біль і жаль,
Він дім мій тихий, мій Спаситель,
Що прибирає кожен жаль.

Йому віддам своє страждання,
Він розуміє біль й нужду.
Моя надія й сподівання
З Ним шлях пройду,і не впаду.

Лиш Бог мені дає надію,
З Ним кожна мить стає ясна.
Його люблю, Його я славлю,
Його любов — мене спасла.

Пильнуй свою душу, дитино, ти добре,
Мені ж бо належить безсмертна душа,
За неї колись на хресті заплатив Я Собою,
Прибили за неї Мене до хреста.

Пильнуй її добре, щоб ворог не вкрав її в тебе,
Щоб не погубив він її у пекельнім вогні,
Пильнуй у молитві і в день, і вночі безупинно,
Вона є Моя, купив Я її на хресті.

О, мусиш ти вдень і вночі пам’ятати,
Що ти є той воїн, що завжди стоїть на чатах,
А душу свою пильнувати ти мусиш сумлінно,
Коли хочеш бути зі Мною повік в небесах.

Отож, пам'ятай, ще раз кажу до тебе, дитино,
Що Я - твій Господь, і послав Я тебе на війну,
І тільки від тебе залежить, де в вічності будеш,
Борись ти завзято, а Я тобі поміч пошлю.

Тримай в руках міцно ти меч, Слово Боже,
Щит віри ти став перед себе завжди.
Як ворог поранить - не падай у розпач ніколи,
До Господа свого скоренько в молитві спіши.

Перемагай

Коли,мiй друже,по вузькiй стежинi
Прямуєш ти до вічної мети,
То знай, що на шляху не раз зустрінеш
Каміння,терен й сили темноти.

Лютує ворог, щоб згубити вiрних.
Встояти треба з ним у боротьбi.
I хоч летять в твiй бiк вогненнi стрiли,
Не зупиняйся, а вступай у бiй.

Iди вперед, пiднявши свою зброю,
Що дав тобi Небесний Бог-Отець,
I хоч душа поранена в двобоi,
За це у небi жде тебе вiнець.

Лиш не спинися, не засни в дорозi, друже,
Пильнуй, щоби свiтильник твiй горiв,
У серцi збережи усе,що Боже.
Коли ж заснеш, то втратиш вiчний дiм.

Якщо заснеш, не зможеш розпiзнати,
Коли Христос за Церквою прийде…
Душа заплаче, зрозумiвши втрату,
Але спасiння бiльше не знайде.

Отож, борись й проси у Бога сили
На кожен день, щоб встояти тобi.
Вiн знае все , i Вiн тебе не кине
На пiвдорозi,у нiчнiй пiтьмi.

Вiн Сам пройшов стежиною вузькою,
Боровся Вiн,важкий прийнявши хрест,
Щоб ти був з Ним в небесному спокоi,
Для вiчного життя щоб ти воскрес.

Лиш переможець небо успадкуе,
I в брами Мiста нового ввiйде.
Iди вперед, хоч ворог I лютуе.
Вже близький час, Господь Iсус гряде!

А ти мовчи . Моя дитино.
Коли образять – ти мовчи.
Ставай скоріше на коліна
Й Мені про все ти розкажи.

Тебе так добре розумію.
Я розумію , як ніхто.
Я проникаю в середину
І добре знаю хто є хто.

Візьмись дитя за Мою руку.
Мені проблеми всі віддай.
Віддай Мені цю твою муку.
Мені всім серцем довіряй.

Можливо ти не розумієш
Чому ідеш таким шляхом,
Та час прийде і Я відкрию.
Не падай під своїм хрестом.

Тобі не дам Я забагато.
А все, що дав – те все пройдеш.
Твій Бог є милістю багатий.
В Мені ти спокій віднайдеш.

Я знаю те, що ти подумав.
Я знаю те, що ти сказав
Коли ніхто тебе не слухав
Й коли ніхто цього не знав.

Не знав ніхто. А Я все бачив.
Ніхто тебе не зрозумів.
Ти не кричав і ти не плакав,
Але в душі сховав ти біль.

Цю біль ніхто не розуміє,
Але всю біль цю знаю Я.
І тільки Я тобі дам силу
Змінити все твоє життя.

Твоя душа так гірко плаче
Від сліз, від болю, від образ.
Мені віддай все. Знаю краще
Як захистить тебе від фраз

Які летять завжди на тебе.
Моє дитя, Я є Господь.
І Я не тільки є на небі.
Я близько. Поруч. Я – твій Бог.

Живу з тобою. Біля тебе.
Живу з тобою і в тобі.
Я знаю всі твої потреби.
Я знаю всі твої жалі.

Але прошу , не ображайся.
Й коли образять – ти мовчи.
Мені в усьому довіряйся
Й завжди вступай в Мої сліди.

Я проведу. Я заступлюся.
Я захищу Своє дитя.
Здолаєш ти усі спокуси
За допомогою Христа.

Тебе до цього закликаю
Й на це тебе благословляю.

Коли надії рветься нитка,
Не вічні біди - пам'ятай це.
А захід нас навча цінити
Все те, що нам приносять ранки.

Захід - на час, і ніч пройде,
Світанок скоро вже засяє.
І сонце для тебе зійде,
Бо Божа на тобі рука є.

Ось кажеш: ніч темна така,
Не видно де ступають ноги.
Для Бога не темна вона,
Він - світло, бачить всіх в дорозі.

Охороняє і веде,
І каже: "Ось Я йду з тобою"
Та ворог чути не дає
Той тихий, ніжний Божий голос.

І відчаю зімкнувши круг
Навкруг тебе, тебе лякає,
Все каже: а ось ніч навкруг,
Ти до світанку не дотягнеш...

А ти скажи: зі мною Бог,
Він мій світанок, моє сонце.
Я завжди біля Його ніг,
Він від мене не відвернеться.

І відчаю зімкнутий круг
Своєю розірве любов'ю.
Я на Голгофу знов піду,
Там я обмита Його кров'ю.

Там мене ворог не знайде
І відчаєм знов не оточить.
Там переміг його Господь,
Мені від мук там дав свободу.

Світанок прийде до мене,
Його зустріну на Голгофі.
Без міри літ дав Бог мені
І в них не буде більше ночі.

Милість Всевишнього Бога до нас так багата,
Щедрість Творця до людини не має межі.
Маємо радість сьогодні великого свята:
Дивні, налиті плоди — Божий дар від землі.

Ще на початку Бог сіяння сам встановив,
З давніх далеких часів так ведеться людьми.
Землю примножити плід сам Господь наділив,
Будемо ж вдячні від серця Всевишньому ми.

Щедрий недавно зібрали женці урожай,
Ласка Господня в спокійній погоді сприяла.
Так! Не залишив Ти милістю рідний наш край,
Неба рука знову ниви й поля зберігала.

Здавна народу Ізраїля дав Ти це свято,
Радість, подяка з’єднались відтоді в одне.
В ньому закладено, Боже, Тобою багато:
Пам’ятка жнив для народу і досі живе.

Боже, це милість у хлібі стоїть на столі,
Житниці повні зерна, які Ти дарував,
Фрукти смачні, гарні овочі — плід від землі,
Сонцем зігрів і дощем уночі поливав.

Щиру подяку від Церкви сьогодні прийми,
Маємо досить, і голод не косить людей.
Радісно серцю, бо гарні ось поруч дари,
Батьку небесний, Ти щедро годуєш дітей.

Боже, навчи нас про Тебе завжди пам’ятати,
Щиру подяки пронести у даль, в майбуття.
Даром небесним, що Ти нам даєш цінувати,
Лиш у Всевишнього віра, надія, життя.

Вірш

1.Будь причиною посмішок ближніх,
Будь за причину радісних днів,
І по життєвих дорогах багнистих
Стежкою твердою щоб ти всіх вів.

2. Стань за опору,
Тримай міцніше
Руки людей, що близькі тобі,
Йти разОм буде вам веселіше
По дорозі скорбот земних.

3. Будь за причину чиєїсь удачі,
Будь за причину чиїхось звитяг,
І попробуй прожити інакше-
Ранню зорю принеси в їх життя...

4. Не скупись на добро та милість,
Не ховай в рукавах своїх хліб,
Те що щедро по водах пустилось,
Повернеться до тебе колись.

5. Будь за причину...
Не бійся розтрати,
Віддавай завжди більш, ніж береш,
І повір - на землі твої втрати
Небо в стократ тобі поверне.

6. Хай потоком добро поллється,
Його безліч в коморах твоїх,
Те що Богом тобі дається,
Щоб ти напоював ближніх своїх.

7. Щастя в тім, щоби бути причиною,
Чиєїсь радості, кОмусь - любві,
І душа стане вмить красивою,
Запаливши вогні в темноті!

Я хочу щоби ти була зі Мною.
Я Бог твій і до тебе говорю.
Прийду і твою душу заспокою,
Бо так, дитино, Я тебе люблю.

Душа твоя давно Мене шукає,
Та тіло все сумує за земним.
Я хочу, щоб ти більше не страждала,
Жила у небі з Господом твоїм.

Там, де немає горя і страждання.
Там де усюди ллється лиш любов.
Оселю вічну Я для тебе маю,
Тебе у неї кличу знов і знов.

Прийми Мене, дитя, у своє серце.
Мене у своє серце запроси.
Я знаю що у ньому, чим живеш ти.
До Мене всі гріхи ти принеси.

Я все пробачу і візьму у небо.
Не хочу, щоб загинула в гріхах.
Лиш ті, кого простив, ідуть до Мене.
Нечисте не ввійде у небеса.

Я бачу як душа твоя страждає.
Віддай Мені гріхи і тягарі,
Які тут на землі тебе тримають,
Ось кличу Я, довірся лиш Мені.

Повір, що Я люблю тебе й чекаю,
Щоб ти до Мене тільки лиш прийшла.
Прийшла в сльозах і в щирім покаянні.
Лиш Я один спасіння можу дать.

І радість можу дать у небі вічну.
Не люди, ні, Я за тебе вмирав.
Ніхто не любить так тебе дитино.
Чекаю, щоб до Мене ти прийшла.

Як слави усі люди на землі шукають!
Як прагнуть дуже сильно визнання!
Не в тому наша слава,що усі нас знають,
А у тім,що маєм Богопізнання!

Усі згрішили,слави Божої не мають!
І усім потрібне щире каяття!
Та люди слави цього світу так шукають!
Так і відкидають Бога пізнання!

Та лиш у Бозі наша слава і надія!
І лиш у Ньому сила є життя!
Лиш Божа слава всіх нас підніма та гріє!
Тільки Його слава всім дає життя!

Бо слава Божа на Голгофі засіяла!
Творець на смерть за грішника пішов!
Щоб повернулась до людини Божа слава!
І кожен грішник до Отця прийшов! 💞

Коли не стане інтернету,
І всі будуть "не в мережі",
Тримай прямий зв'язок із небом,
Доступні там завжди усі.

Коли прийде в життя тривога,
Не "закидай" її в фейсбук,
А краще "перешли" до Бога
Й не опускай в молитві рук.

Коли життя щасливі миті
Змонтуєш в ролик, не спіши
Його в ютубі залишити,
Подяку Богу надішли

За кожну мить дорогоцінну.
Хай "лайк" поставлять небеса.
Вони ж бо кожную хвилину
"Гуглять" усе твоє життя.

Коли всі друзі інстаграмні
Зникнуть із справжнього життя,
То небеса завжди реальні,
Дають утіху й співчуття.

Коли не зможеш стрітись з другом,
І не до тебе буде всім,
Ти постарайсь з'єднатись з небом,
Якщо раніш так не робив.

Коли батьків не стане в тебе,
Згасне огонь їх молитов,
Для тебе ближчим стане небо.
Важливо, щоби ти знайшов

Отой прямий зв'язок із Богом
В простих і щирих молитвах.
Щоби Він був не за порогом,
А в наших душах і серцях.

Є "сторінки" в житті щоденнім,
Які ну не для соцмереж.
Нема в них пафосу й натхнення,
Пориву радості без меж.

Ми виставляємо на показ
Лиш ідеальний варіант,
Наче б то це для світу доказ
І самовпевнений гарант,

Що все у нас таки прекрасно.
А чи насправді воно так?
Готуєм "сторіс" ми завчасно
Для публіки. А з Богом як?

А Він же бачить наші "сторіс",
"Пости" і "лайки". Коментар
Нам відписати Він не скорий.
Все посилає нам як дар.

А ми надіємось на гроші,
Піар і славу, на зв'зки.
Цінуєм речі, що дорожчі
І не простягнемо руки

До тих, хто зараз "за межею"
І не дотягують до нас.
Керуєм долею своєю,
Підготувавши все завчас.

Та наші завтрашні всі сторіс,
Всі вчинки, кроки і діла
Вже нині небо моніторить,
Та чи ми дивимось туда

В оті захмарені висоти,
З якими завжди є зв'язок,
Якщо ти звісно що не проти,
Як спробуєш хоча б разок

З'єднатись з Тим, Хто не за "лайки'',
Активність в чатах, не за це
Тебе не лишить і насправді
Щоденно на зв'язку буде.

Знай, Богу зовсім не потрібен
Світ віртуальних соцмереж,
Де ніби всі у Нього вірять,
Вибір картинок де без меж,

З молитвами, під ними "лайки".
А Богу ж не потрібно це -
Наші яскраві вподобайки,
А серце щире і просте,

Яке б надіялось на Нього,
Шукало з Ним прямий зв'язок...
Спішімо нині всі до Бога -
Це буде вірний напрямок,

Що приведе у світ спокою,
У світ любові і добра.
Пильнуй, щоб на зв'язку з тобою
Були щоденно небеса!

Дитино Моя, бачу сльози твої кожноденні.
Бачу розпач і чую, що стомлена дуже уже.
Ти почуй, як Я кличу, здійми свої очі до неба.
Я твій Бог і Цілитель, на хресті Я, за тебе, помер.

Я всі болі твої, всі хвороби поніс на Голгофу.
Я тебе так люблю, Я від смерті тебе відкупив.
Я терпляче стою, Я чекаю тебе за порогом.
За порогом душі і ти двері, для Мене відкрий.

Увійду в твоє серце і дам тобі спокій небесний.
Перегляну життя і полагоджу все у нім Я.
І надія на щастя у змученим серці воскресне.
Я тебе так люблю і чекаю дитину Моя.

Тяжко в світі оцім без надії, без Господа жити.
Ти без Мене не зможеш придбать собі вічне життя.
Ти не зможеш нічим, у житті цім, його заробити.
Я за нього сплатив, в Моїх ранах надія твоя.

У Моєї крові, що текла із хреста на Голгофі.
Вона може омити, від гріхів всіх очистить тебе.
Я тебе все чекаю, підніми свої очі угору.
Ось я кличу до тебе і чекаю - поклич ти Мене.

І з любов'ю прийду, розповім про Небеснеє Царство.
Твоє серце зігрію, від льоду відтане воно.
Лише ти не мовчи, хай до Мене воно відізветься.
Я дивлюся на тебе і чекаю тебе вже давно.

Хотів би просто запитати,
Чи знаєш ти, що Бог живий?
Що Він на хрест пішов страждати,
Щоб життя вічне мали ми.

Хотів би просто запитати,
Чи знаєш ти, що Він воскрес?
Щоб оправдання людям дати,
І змити гріх з твердих сердець.

Чи знаєш ти, що наш Спаситель,
До Себе кличе нині всіх?
Твоя душа для Нього цінна,
Але чи ти це зрозумів?

Живемо ми у час непевний,
І завтра зовсім день не наш,
Куди веде твоя дорога:
У радість неба, чи у плач?

Життя людське - воно коротке,
Вже вічність близько, при дверях,
Чи знаєш ти живого Бога?
Не тільки, друже, на словах.

Чи вже зустрівся ти із Ним?
А може і не чув про Нього,
Він землю дивно сотворив,
І дав життя всьому земному.

І ти також Його творіння,
Він нині кличе ще, зове,
Спинися друже на дорозі,
Ще поки час сьогодні є.

У світі щастя не знайдеш,
Це лиш дочасна насолода,
Гріх радості тобі не дасть,
Він принесе печаль і сльози.

Та є Спаситель, кличе всіх,
І хто до Нього відгукнеться,
Знайде той радість, втіху в Нім,
Для свого стомленого серця.

Можливо ти Його незнаєш,
Та Він про тебе знає все,
Тому сьогодні ще чекає,
Як сина блудного Він жде.

Його любов - вона велика,
Твій розум цього не збагне,
І якщо хочеш бути вільним,
Скажи "Ісус, прости мене"!

І якщо нині відчуваєш,
Цей голос ніжний, що зове,
Не гай даремно свого часу,
Це Батько кличе ще тебе.

Гріховний світ дає багато,
Це задоволення на мить,
А жити з Богом - це є щастя,
Лиш з Ним знайдеш для серця мир.

Хотів би просто запитати,
Чи знаєш ти, що Бог живий?
Якщо відчув сьогодні заклик,
Тоді скоріш до Нього йди.

Стомленій душі.

О ,душа ти стомлена Я бачу .як порою важко тобі йти
Як на самоті ти часто плачеш
Що не можеш хрест ти свій нести.

Ти ночами плачеш у подушку
Но тебе ніхто не зрозумів,
Нині Я сказати тобі мушу
Розумію Я тебе без слів.

Пригадай як падала в недолі
Чи ж не Я так ніжно піднімав,
А сердечні і душевні болі,
Хто тобі бальзамом лікував.

Як сльоза вмивала твої щоки
Я тобі як Батько співчував,
Направляв на стежку твої кроки
І на руки часто піднімав.

Пам'ятай ,що ти не одинока,
Я тебе дитино не забув,
Не сумуй ,що доля так жорстоко
У твоє життя несе журбу.

Тільки Я Один тебе втішаю
Коли відчай душу огорта,
Ніжно до грудей Я пригортаю
Наче мати знайдене дитя.

Пам'ятай :я всюди тебе бачу
Твої сльози Я порахував,
Їх усіх зібрав у срібну чашу
З них ціну не згубить ні одна.

Не лякайся,о моя дитино
Коли хвилі з гуркотом ревуть,
Вже тебе ніколи не покину
Виведу іще на кращу путь .

Тільки залишайся мені вірна
Доля щоб тобі не принесла,
У смиренні йди з хрестом покірно
У твоє життя прийде весна.

Поведу тебе Я на висоти
Коли смертним долом перейдеш ,
А акорди і небесні ноти
Переповнять серденько без меж.

І тоді відчуєш неба звуки
Вічної напившися води
Не буде між нами більш розлуки ,
Бо зі Мною будеш назавжди.

Блудний син

«Частину спадку дай мою, —
До батька мовив якось син. —
Сам долю оберу свою!»
Взяв гроші та й пішов один.

На чужині розгульно жив,
Батьківські гроші витрачав.
Нарешті спадок розточив
І жебраком бездомним став.

З свинячих ночов юшку їв,
Та якось, сидячи в багні,
Жахнувся: «Що я наробив?
Додому треба йти мені!

І проти неба я згрішив,
І перед батьком винен я,
Якби ж то він мені простив
І, як раба, в свій дім прийняв».

І ось пустелею три дні,
Брудний, голодний, ледь бреде.
Аж раптом бачить: вдалині
Назустріч хтось йому іде.

Це хто? Біжить якийсь старий...
Знайоме щось... Невже це він?
«Мій батько! Тату, тату мій!» —
Заплпкав гірко блудний син.

Обійми широко старий
Розкрив свої, поцілував:
«Ти гинув, а тепер ожив,
Я так давно тебе чекав!»

Нам каже Біблія свята,
Що в небі є наш рідний дім.
Любов і мир царюють там,
Чекає Батько в домі тім.

І навіть якщо грішний ти,
Як той жебрак, той блудний син,
Пробачить Він! До Нього йди!
Тобі назустріч вийшов Він.