Європа готується до кінця НАТО. Три речі, які вона має зробити. Головне з колонки Джеймса Ставрідіса:Якщо Трамп виведе США з альянсу, європейські союзники більше не будуть слідувати за Вашингтоном у зовнішній політиці.
Вихід Америки з НАТО був би помилкою епічних масштабів, але в Республіканській партії є впливові політики, які серйозно виступають за це, або, принаймні, розмірковують про таку можливість.
Рішення США проголосувати проти резолюції ООН, яка засуджує вторгнення росії в Україну, приєднання до росії та Північної Кореї, стало шокуючою демонстрацією того, що трансатлантичний альянс втрачає згуртованість.
Проте, ціннісна пропозиція НАТО для США залишається високою. Загальні витрати на оборону в Європі, стимульовані загрозою російської агресії і тиском Трампа, нарешті досягли мети альянсу – 2% ВВП. НАТО серйозно обговорює можливість збільшення цих витрат щонайменше до 3,5% – рівня витрат США.
Разом Європа має другий за величиною оборонний бюджет у світі, більший, ніж у Китаю чи росії. Великі, потужні оборонні компанії Європи – Airbus SE, BAE Systems PLC, Saab AB, Thales SA, Naval Group SA, Rolls-Royce PLC, Rheinmetall AG, Fincantieri SpA та інші – виробляють величезну кількість високоякісного обладнання. Вони збираються нарощувати обсяги виробництва й отримувати величезні контракти – в основному за рахунок американських оборонних фірм і робітників.
Якщо ми підемо за інстинктами деяких американських політичних правих і формально вийдемо з альянсу, виведемо наші майже 100 тисяч військовослужбовців з Європи, або "перестанемо фінансувати НАТО", то організація розвалиться.
Що може постати на її місці? Можливо, Європейська договірна організація, або ЄДО (ETO). Вона могла б базуватися на нинішньому договорі НАТО, але за винятком США. Канада може вирішити залишитися в ЄДО; прем'єр-міністр Джастін Трюдо полетів до Лондона на екстрену зустріч на вихідних, і його країні потрібні європейські партнери з безпеки в Арктиці.
В якості альтернативи можна було б створити нову систему безпеки під егідою Європейського Союзу (включно з Великою Британією). ЄС вже має досить добре розвинені командні структури, верховного головнокомандувача – голову Військового комітету ЄС, який був моїм колегою десять років тому і має досвід проведення операцій незалежно від США або НАТО, наприклад, у миротворчих операціях на Балканах.
Це була б terra incognita: жодна країна ніколи повністю не виходила з НАТО. Але якби США просто вирішили вийти з НАТО, я прогнозую, що європейці зроблять три речі.
По-перше, вони продовжили б нарощувати свої оборонні витрати, зокрема, збільшуючи свій ядерний потенціал (Велика Британія і Франція вже входять до числа світових ядерних держав). Вони збільшать свої повітряно-космічні сили, як для нападу, так і для оборони. Витрати на розвідку, кібервійну й космічні операції зростуть і складуть конкуренцію американським операціям. А з огляду на загрозу з боку росії, вони можуть навіть розглянути можливість розширення військового призову.
По-друге, зовнішня і оборонна політика європейців швидко відокремиться від американської. Замість того, щоб протистояти Китаю разом з Вашингтоном, вони можуть прагнути до більшої економічної і, можливо, навіть військової співпраці з Пекіном, щоб захиститися від зростаючого зближення США з росією путіна. Європа може бути набагато менш схильною до того, щоб приєднатися до США у тиску на Іран через його ядерну програму, і натомість шукатиме там економічних переваг. І вони переманюватимуть американських торговельних партнерів, особливо якщо вихід з НАТО відбудеться одночасно з новими великими тарифами, спрямованими на Європу.
Нарешті, Європа рішуче підтримає Україну, визнаючи, що було б катастрофою капітулювати перед завоюванням путіним аграрної та багатої на корисні копалини країни: якщо накласти її на карту Західної Європи, вона простягнеться від Середземномор'я до Британії. Європа просто не може віддати її ворожій росії.
