Postal

Мульти-бот с премиум emoji Постинг+приветствие!

Продам канал с доходом 138090

Всего за 55 000. Срочно нужны деньги.

Статистика Избранное

⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

@uapoetry

Гео и язык канала: Украина, Украинский

Категория: Книги

🍷 Розвиваємо та популяризуємо українську поезію.
📖 Поетичні вечори @ursus_poetry
🏴‍☠️ Критика віршів @litflib і @tanok_salamandr
🩸 Донори крові @ursus_donor
🦕 Батько @pasha_pishe
📹 Прямі ефіри facebook.com/ukrainepoets

Связанные каналы | Похожие каналы

Гео и язык канала

Украина, Украинский

Категория

Книги

Статистика

Избранное

Фильтр публикаций

Скрывать удаленные

Скрывать репосты

⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

18 Dec, 16:14

Репост из: Київ літературний (UrsusPoetry)

ВІРШ ПРО ВІРШ
(що я ніколи не напишу)

Як хочеш: вір, або не вір.
Але найкращий в світі вірш
напише в полі вітровій,
і обважнілі ґрона зір,
криштальна тиша в серці Бога.

Досвітня тиша, і у ній -
в степу торішній деревій,
нечутний змах звіриних вій,
це все і є - найтонший вірш,
людська ж фантазія - убога.

Мій слух учора підстеріг,
як тільки вийшов за поріг,
як в тиші сонні комарі
його читали угорі,
і спів пташиний понад Бугом.

Він, невловимий і леткий,
не вихвалявсь ні перед ким,
немов розмірений акин,
переливав свої рядки
в моє, до цноти спрагле, вухо.

То був не плач, то був не сміх,
то розлилася, мов у сні,
теплом по тілу навесні
найдивовижніша з утіх -
творіння світу незбагненне -

рядки, що світ пульсує в них,
у візерунках неземних,
ніяка сива мудрість книг
не порівняється із ним.
Він жив мільйони літ до мене.

З'явився - зник, з'явився - зник,
мов невловимий чарівник.
А ти в його рядочки вник?
Ото й усе, що - смик та смик...
Вервечка смикань - наші вірші.

Коли його крізь нас несе,
він засіва собою все.
Крізь нас тече, немов глясе,
неперевершений десерт,
нас нанівець, поетів, звівши.

Не віриш? Спробуй - перевір.
Сягни найвищих сфер і зір,
торкнись галактик, чорних дір,
і на його тонкий манір
поруш своїм творінням тишу.

Словами світ розкрай, розріж -
від цього він не стане гірш.
Завжди лишатиметься "між"...
Та вже спливає вірш про вірш,
що я ніколи не напишу...

Сашко Обрій

#годнота

36 0 0 4

⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

18 Dec, 08:06

Ми як два насторожених їжаки.
Всі кути у нас гострі, страшно бути м’яким,
відкривати живіт - тебе вдарять під дих.
Зустрічаємось так, як зустрічають чужих;
Слово - камінь, ще слово - куля, ще слово - ніж.
Скалку в оці чужому за́вжди видніш.
Ближніх вчили любити, забули сказати лише
те, що ближні - найлегша мішень;
не промажеш з двох кроків, ніяк.
Як дві краплі: однакові шрами - це знак:
ми з одного кара́ссу. Він знає наступний мій хід.
І ті самі дороги, колесо в колесо, слід у слід.
Сили рівні, ми горді, ми вперті, вразливі, крихкі.
І зачинені двері на вісім замків,
зброя напоготові і стіни фортець.
І зіщулившись - ждеш. Не про те, не про те
говорили батьки, тьоті в рацсі, сторіси “фоллов-мі”.
А на ранок завжди перемир‘я. Жоден злодій не зміг
би ударити того, хто поруч беззахисно спить:
рівно дихає, втягує кігті, ховає шипи.
Мовчки дивимось разом, як на світанні птахи
відлітають за місто. Розумієш, ніхто не лихий.
Зранку чищу горіхи і яблука, приношу як дар
на знак миру - ось гілка оливи, солона вода,
зашиваю дірки винувато - мені, правда, шкода́,
я не буду стріляти, не бійся, виходь.
Сімдесят раз по сім, говорив нам господь,
підстав ліву щоку, ти і я одна плоть,
мої ребра - твої, спільний гострий хребет, -
пробач брата свого, говорив, -

і себе.

Саша Хопта

146 0 1 12

⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

17 Dec, 23:29

Перечитуючи старі вірші ніби зазираєш у потойбіччя:
Ось тобі крук Одіна, ось тіла загиблих,
Ось, щось непромовлене, щось, що стирає сліди.

В одному вірші - стоїш на узбіччі,
Поруч - заміноване поле.
Розумієш, там, де були пташині гнізда
Вже ніколи не буде весни.

Гучно, дуже гучно, від балістики зими.
Вона стирає села на берегах ріки.
А це вже вірш про звук від якого зникає слух:
Бух!
Бух!
Бух!
Чуєш?
Оглох.

Ще є вірш про море і про дрейфуючі кораблі.
Голос півдня лунає втомлено на мартиновому крилі.
Хата, яку змило водою, тепер лежить на дні,
Під її дахом ростуть не діти, це тепер дім для риб.

Вірш про любов звучить як сни.
Спробуй рукою їх всі зачерпни:
Сосни,
Стіни,
Коней табуни
Зникають в тумані
Незнанні останні.
Стікають водою
Стрімкою гіркою.

Миші гризуть хліб в бліндажі.
Миші панують на цій висоті.
Люди перуть брудний камуфляж
Розмовляють з мишами
Вписавшись в пейзаж.

Десь загубились вірші про любов,
Десь серед диму, вогню та дров.

Десь загубились вірші про мир,
Десь серед розбомблених квартир.

Десь загубились тлумачні словники,
Десь серед попелу публічних бібліотек.

Як тепер тлумачити мову війни?
Де знайти відповідники?

Останній вірш про знищене село:
Де воно?
Де воно?
Десь тут було.

2023

Валерій Пузік

223 0 3 17

⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

17 Dec, 22:49

Репост из: Буремне 🌊

Сніг

Сніг може й розстане
І з ним прохолодний світанок,
Ранить. Рани. Рано
Губитися між полюсами:
Назустріч туману
І сонця червоного кола.
Сни вводять в оману
Здається таким дріб'язковим:
Ранок. Ґанок. Кава.
Життя, що обрав помилково -
Дебютна вистава
Невтомного творчого бога.
Для когось. Для кого?
В тім світі нема ніц святого.
Рух клятий по колу
Вбивають нас знову і знову:
Вбивають за мову,
За віру, надію і волю.
Вдома. Втома. Кома.
Порядковий номер, додолу.
Ці долі - тополі
У вільному вільному полі
Ці ранки ще сонні,
Та мушу вставати поволі.

© Андрій Буремний

200 0 0 19

⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

17 Dec, 20:16

|не вірш|

«Як шкода, що ти, – кажуть, – пишеш
такі сумні вірші. Давай краще про щось позитивне, яскраве».
Ну а шо його, канєшно…
Може шкода, може й нє.

«Не буду тебе ображати, бо ще накатаєш на мене поему», – каже чувак,
чиє імʼя я забула ще на етапі знайомства.
Накатаю, звісно.
Але не про тебе.

«Дякую, що досі не вмерла», –
прилітає у відповідь на допис із віршем.
Від людини,
на яку я навіть не підписана.
І смайлик – веселий.
З одного боку:
ну а чого б і не жити.
А з іншого:
вроді похвалили, а вроді не то шоб.

«Ти присвячуєш вірші, коли закохуєшся?», – питають на кухні в одній з тих нічних розмов, коли всі вже бухі.
Я? – Ні.
Я продовжую писати про смерть,
бо й часи такі, що присвяти лише для померлих.
Кажу.
«Ну, давайте про шось хороше.
Бо шо лиш сумне і сумне», –
обертаються.

Ок.

Хоча:
я хотіла б навчитись писати
примітивну й смішну – альбомну лірику, –
не відчуваючи сорому
за право на щастя
в країні,
яка щодня втрачає людей.

«Дякую, що досі не вмерла», –
перечитую в запитах.
І хочеться відписати: «Так я ж просто не старалася, бляха, нормально».
Але залишаю unseen.
Звертайся.

29.11.24

Марина Горбатюк

225 0 0 8

⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

17 Dec, 01:04

Репост из: Київ літературний (UrsusPoetry)

00:41

Видео недоступно для предпросмотра

Смотреть в Telegram

Наша чарівна ведуча Ольга Воробєй разом з легендарним Sergiy Granss на поетичних читаннях UrsusPoetry в "Мистецькому хабі", виконують пісню Сергія "Наші світи". Це чарівно. 💙💛

Чекаємо вас усіх на наших наступних читаннях. 🤗📖

245 0 0 1 13

⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

16 Dec, 21:47

Репост из: Поетична терапія саме для тебе / Asia Eirena Poetry

В житті розчарувавсь єдиноріг…
Випив келих за тих,
Хто зліг,
Хто не зміг,
Хто не встиг.
Запалив цигаркИ -
загасив.
Він не псих,
Він не з тих,
Він затих,
Бо один.
Перемігши чуму,
Подолавши суму,
Переживши саму
Тюрму.
Чому?
Бо нікого нема.
Тільки тиша німа
Обладунки зніма,
А він інших не мав
Взагалі.
Як щастить, що згадав:
Він вдавав,
Він здававсь,
Він - дива
У чиїйсь голові.

Ася Ейрена
16.12.2024

В мене запитали тему для вірша в Літфлібах 😅
Я запропонувала написати про єдинорога, який розчарувався в житті, а потім згадав, що він вигаданий 🤷🏼‍♀️
Жодних прихованих сенсів, просто фентезі в риму з різними художніми прийомами 🙌

239 0 2 4 14

⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

16 Dec, 20:17

несумісна із нормами ГОСТу,
незамінна за внутрішнім змістом –
ти займаєш без дозволу простір
переливами, дзвоном та свистом.

хтось говорить «з тобою непросто»
і зникає у натовпах міста…
я би став би для тебе форпостом,
якби, звісно, зустрів особисто.

Дар'я Лісіч

284 0 1 1 18

⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

16 Dec, 17:41

Репост из: Офіс Паші Броського 🥂

269 0 4 1 16

⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

16 Dec, 02:47

Друзі, закиньте шось нашим друзям на зарядну станцію. ❤️

316 0 0 1 5

⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

15 Dec, 20:49

Репост из: Поліна Шишлевська

- Мам, давай завтра сходимо в Аврору і купимо тобі гарну ручку, щоб ти нею писала нові вірші

Ліза, 5 років
🥹🥹🥹

322 0 1 1 24

⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

15 Dec, 00:44

Репост из: Київ літературний (UrsusPoetry)

⚔️ Валінор

Той, хто вбиває зло, – лиш ховає його у собі.
Той, хто вбиває пам’ять, – помре від свого ножа.
Нас не лякали ні орки, ні холод, ні сніг,
Доки ішли до мети по своїх стежках.

Сотні разів ми топили Перстень в Горі,
Плавлячи зло, що ховалося в кожному з нас.
Та коли згасло Око і з ним тисячі ворогів –
Нашим найбільшим ворогом виступив Час.

Наші мечі ми самі ж віднесли на смітник,
А щити із картону розмила давно вода.
Братство розпалось, і кожен свідомо зник
Серед одвічних проблем і духовних вад.

Зло нікуди не зникло, лиш стерлась та грань,
Що відділяла собою добрі і злі береги.
Наша Варта скінчилась – забута дитяча гра,
І тепер ми заручники
Правил Нової Гри.

...“Того, хто прикинувся мертвим, –
чекає повільна смерть”.
І не почують боги, хоч би скільки не звати їх,
Дещо назавжди зникло із цих земель
Разом з останнім човном,
що відчалив у Валінор

Федір Рудий

Збірка "Пісня осені", 2019 рік

#годнота

371 0 6 1 28

⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

15 Dec, 00:11

Репост из: Офіс Паші Броського 🥂

00:11

"Танок Шаломандр" такий... 😁

291 0 1 10

⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

14 Dec, 23:28

Репост из: Офіс Паші Броського 🥂

"Літфлібустьєри" такі... 🫠

302 0 1 13

⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

14 Dec, 20:52

досвід солоний і досвід гіркий
як ти? — та наче жива
небо дарма оголяло зірки
ми — не його цільова

ця передзимня пора вже була
лиш не згадаю коли:
вже хороводила сіра імла
вже виринали з імли

лиця й дороги
дороги й доми
світла, святкова зима
милі й малі нерозбірливі ми —
все чого більше нема

все в чому й правди як в мерзлих ногах
все в чому сили на вдих
все що тримало на прив'язі страх
і не пускало сюди

мишаться хмари і хлюпає твань
тінь упівнеба лежить
пісня полює на наші слова
тож промовчи не кажи

все вже було і тепер проступає
тріщинками на стіні
правда про нас — це і є листопад
і його хижі пісні

Єлизавета Жарікова

322 0 1 21

⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

14 Dec, 20:46

Репост из: Київ літературний (UrsusPoetry)

Ася Ейрен в прямому ефірі обізвала чат поетичної критики "Літфлібустьєри" токсичним, а Ольга Воробєй сказала, шо то "Бультерьєри" і шо нормальним людям не можна їм вірші давати на критику. А потім сказала, шо Ася стерва. Жах, шо коїться. Самі зайдіть і подивіться. 👀

297 0 0 7

⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

14 Dec, 20:30

Репост из: Київ літературний (UrsusPoetry)

🌟 Друзі, вривайтесь на другу частину прямого включення з наших сьогоднішніх поетичних читань в "Мистецькому хабі" з Ольгою Воробєй 😋

https://www.facebook.com/ukrainepoets/videos/3800437876888427

🍒 Пряме включення з поетичних читань UrsusPoetry / Київ літературний...

🍒 Пряме включення з поетичних читань UrsusPoetry / Київ літературний в кав'ярні-музеї "Мистецький хаб" з чарівною ведучою, київською поеткою та...

303 0 2 11

⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

14 Dec, 08:30

Репост из: кошкіна вірші і нюдси

ми з тобою зрослись у єдине.
нас з тобою тепер один.
ти в моїх жилах, в моїх клітинах.
у мозку, в волоссі, у нігтях - ти.
назавжди.

і якщо ти підеш,
ти залишиш сліди.
половину із мене вирвеш.
я волію, щоб ти
залишався моїм,
бо інакше - помру, і ти теж.

це не просто художній прийом.
я твоя цілком.
голяком.
в горлі ком,
якщо ром -
пʼянієм обидва.
якщо горе -
плачемо двоє.
як стрибати,
то тільки за руку.
якщо падати
вниз головою -
з тобою
і тільки з тобою.

ти в мені проростаєш повільно.
вже ніколи не буду я вільна.
і коли поростеш травою,
ти мене забирай з собою.

309 0 1 1 18

⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

14 Dec, 00:02

– Що, моя пташко, зима?
– Зима.
– Є де сховатись, нема?
– Нема.
– Є де зігрітись, чи зась?
– Та зась.
– Хоч кожушина якась?
– Якась...
– Що видно, пташко, шляхи?
– Шляхи.
– Що за шляхами, страхи?
– Страхи.
– Що за страхами, міста?
– Міста.
– Що у містах, суєта?
– Пуста.
– А над степами псалми?
– Псалми.
– А з териконів дими?
– Дими.
– А за димами орда?
– Орда.
– А за ордою біда?
– Біда.
– Чуєш-но, пташко, лети.
– Куди?
– Там де солдатські сліди.
– Сліди?
– Йдуть аж за небо, за край.
– За край?
– Там буде тепло.
– Там рай?
– Там рай...

Anatoliy Anatoliy
2021

366 0 9 1 39

⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

13 Dec, 21:43

Репост из: Поетична терапія саме для тебе / Asia Eirena Poetry

Землю вкриває нове простирадло -
Випране вправно зимовими феями.
Бути найкращою трошечки впадло,
Тож залишаюсь звичайною стервою.

Грішна? Нехай. Целібату не прагну.
Думайте пошепки, Божі фанатики,
Поки в сугробах ховаєте правду,
Чхавши на інших з верхівʼя Галактики.

Сильні впливають на всесвіт іздавна,
Решта, то здобич для зграї хижацької.
Леви, здавалось би, правлять в савані,
Тільки гієни руйнують єрархію.

Добрі душею, як правило, в дурнях.
Чесні вважаються вкрай божевільними.
Дивно? Ніскільки. Всі будемо в трунах,
Поки хоч трохи побудьте щасливими.

Віриш і молишся справно іконам?
Байдуже всім, ти для себе вимолюєш.
Сніг навесні засірить монотонно,
Врешті розтане підкорений долею.

Бути хорошою все-таки варто?
В цьому присутні якісь преференції?
Люди не люблять святих із Монмартра,
Люди нікого не люблять. Доведено.

Ася Ейрена
11.12.2024

P.s. Зараз буде хвилинка повчань.
Іноді мудрість полягає у простих речах, які добре нам відомі, але чомусь ми не користуємось цими знаннями.
Так ось!
Важливо бути вірним і відданим собі, бо всім догодити ніколи не вийде, а життя одне, воно мине, і навіть спогадів щасливих не залишить.
Не зраджуйте собі і любіть себе 🙌

328 0 5 1 17

Показано 20 последних публикаций.

4 341

подписчиков

Статистика канала

Язык сайта

Postal

Продам канал с доходом 138090

⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)

Гео и язык канала

Категория

4 341

Популярное в канале